Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: СПГС (СИНДРОМ ПОИСКА ГЛУБИННОГО СМЫСЛА) - ВІРШ


Олександр Обрій: СПГС (СИНДРОМ ПОИСКА ГЛУБИННОГО СМЫСЛА) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 53
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Kurchatko
Персональный ЧАТ Lover Of Black Roses
Персональный ЧАТ MiriamS
Персональный ЧАТ Natali Zaika( Наталія Заїка)
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Sandia Evans
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ VitaLina
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Анитка Галицька
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Далека Зірка
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Микола Холодов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 8 чол.

Пошук


Перевірка розміру




СПГС (СИНДРОМ ПОИСКА ГЛУБИННОГО СМЫСЛА)

"Синдром поиска губинного смысла", - У тебя из ушей валит дым коромыслом! Ты не слышал, чувачок, о таком заболевании? Да лучше уже страдать алкоголизмом и наркоманией! Ты скажешь: «Паренёк, да меня не коснётся это!» А я тебе отвечу: «Твоя песенка будет спета, Если не будешь держать ухо в остро, - Эта гадость залезет глубоко в твоё нутро!» Ты спросишь меня тогда: «Да что ж это за гадость, От которой во рту моем будет лишь горечь, а не сладость, От которой мой мозг превратится в жидкую манку, И жизнь моя сразу станет, как рубашка наизнанку?!» «Это синдром школьных уроков по литературе, Как стремление искать глубокий смысл, внатуре, В тех или иных художественных произведениях, - Пушкина, Лермонтова, Шевченко и прочих творениях, Это плавно перетекает, дружок, в паранойю. Учитель: «Ребята, в комнате синие занавески - Не что иное, как глубокая депрессия главного героя. Автор: «Синие занавески – это синие занавески!» Но это не значит, дружок, что надо ср*ть кирпичами, Предупреждён – значит вооружён и победа за нами! Не позволяй влезать гнусным червям в твоё сознание, Страдающим СПГС-заболеванием!

ID: 356649
Рубрика: Вірші, Сатира
дата надходження: 11.08.2012 13:02:03
© дата внесення змiн: 11.08.2012 14:22:25
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (718)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Innessanew, 21.08.2012 - 14:44
Не можу сказати, що захоплююся репом, але цей варіант мені дуже подобається - дотепно, не занудно, прикольно!)) Тим більше, що багато молоді не читає віршів, але слухає реп, і це оптимальний варіант - донести до них інформацію таким способом!
12 12 12 friends friends give_rose give_rose give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар Innessanew, 01.01.1970 - 03:00
цей вірш був написаний як експеримент, у нехарактерній мені манері, і трошки навіть з гумором, дякую за підтримку! wink give_rose give_rose apple apple apple
 
Бач, не вдалося нам побитися biggrin От що значить гармонія у стосунках критик-автор biggrin (хоча мені особисто роль критика не дуже смакує apple )
Але, буває, хочеться поділитися власним баченням питання. Бо, на те воно і різноманіття стилів, жанрів, поглядів - щоб було цікаво wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
уррря yahoo за гармонію і плюралізм у поезії будьмо! friends friends
 
biggrin Ок)) Я спробувала уявити, як цей текст читає реп-виконавець - це вже зовсім друга справа! Справді, речитатив не має чітких правил віршування і розглядається як довільний стиль.
Але справа в тому, що я не бачу тебе в ролі автора подібних речей. Швидше, в ролі автора пародій, гуморесок, але із більш високим поетичним рівнем.
А експерименти - це добре. У будь-якому напрямку. Вони дають можливість автору розібратися, шо його, а що - ні.
Мені здається, що писати реп - досить легко, та ще й у хлопчачому стилі. Набагато складніше - виконати це. Буває ще так званий психологічний чи соціальний реп, де піднімаються досить важливі питання... Але жанр залишається жанром. Я особисто ніколи не пробувала його писати. А із реп-композицй мені подобаються одиниці...
Не моє це...
Але, у всякому випадку всі жанри мають право на існування та розвиток. І кожен знайде свою публіку.
Я звикла розглядати твори самі по собі, не окремо від автора. Можливо, якби я прочитала у назвічи рубриці "Реп", мій підхід до аналізу був би іншим. smile
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
я сам взагалі-то не люблю реп, навіть часом його ненавиджу, але чомусь виник саме такий настрій, щоб написати таку "хлопчагу репчагу", можливо скажеш, що це туфта повна, але чом би й ні?) для різноманіття, думаю, пайдьот, ато стає противно від одноманіття своїх віршів smile wink friends
 
О, май гот... biggrin
Не знаю навіть, із чого почати. Кароче, стих са-авсєм плахой - жить не будет smile
А тепер серйозно.
Я взагалі не дуже люблю довгі рядки, тому що в них важко утримати потрібний ритм, тай кількість складів треба постійно рахувати, бо інтуїтивно правильно зразу не напишеш...
Саньок, дивися, яка в тебе тут різниця у складах:
11-13-16-18,
15-16-11-14,
14-17-15-16,
15-14-16-17,
15-16-20(!)-18,
16-17-16-14.

Якщо розмір, напр. 15-14, то має так бути в кожному катрені.
Щодо виду віршованого розміру - навіть не знаю, що це... Здається, анапест. Але ритм тут збитий, тому виходить незрозуміло що. (а у тебе ж класне відчуття ритму взагалі! smile )
Далі. Щодо теми та її подачі.
Взагалі, філософський смисл тут є. "Синдромом поиска глубинного смысла", мабуть, страждають всі творчі люди. Але розкрита ця ідея якось по-хлопчацьки-розбишацьки (якщо можна так виразитися) biggrin Ти можеш писати набагато краще і більш серйозні, глибокі твори.
Звісно, можна сказати, що усе діло смаку. Але все ж, якщо відредагувати твір, то враження від нього значно покращиться в очах усіх. Адже відсутність елементарної техніки призводить до зниження оцінки і конкретного твору, і самого автора...
Можна допрацювати, але краще написати щось зовсім нове. cool
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
тю...я його не всерйоз написав, саме по-хлопчачи і хотілося....і без чітких правил...типу речитативу...в ньому, наскільки я знаю, рідко суворо дотримуються усіляких віршових розмірів і стиль практично такий же - пацанський) wink
 
Лілея Лозова, 11.08.2012 - 13:43
О, ну ти й відчеканив, я,здається, не можу зрозуміти до якого стану довів мене цей вірш, за це тобі "5" give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
biggrin biggrin дякую apple 22 22 wink
 

Нові твори