Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР - ВІРШ


Олександр Обрій: РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР

То був звичайний день, опісля пари, Я рушив в бік південного крила. Затерплих ніг по сходинках удари – Дорога та до виходу вела. За мною зачинились тихо двері, Позаду себе глянув я на мить, І погляд мій упав на лист паперу: «Якась об’ява там, мабуть, висить». Звідтіль мені всміхалося обличчя Щасливого, на диво, дідуся, І датами з минулого сторіччя Об’ява щедро вкрита була вся. В історію життя пірнув глибоко Старенького того викладача, Спинявся на міцях поодиноких: «Чим жив, де був, коли, з чого почав». Був родом із села моряк військовий, Закінчив школу, згодом - вже курсант, Тривала служба і підводний човен, Звання військове - старший капітан. Брав учать, і не раз, в морських походах, По звільненню пішов викладачем. Та душу слабо гріли нагороди , - Був справжнього життя лиш шукачем. Лещатами немов затисли серце - Ще вчора славним був душі шатер. Не світяться очей палкі озерця. «Родився, викладав, служив, помер.»

ID: 364121
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 14.09.2012 18:17:49
© дата внесення змiн: 15.09.2012 13:10:14
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (691)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

Ваш стих достойный уважения.Вот поему!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Божена Гетьманчук, 01.01.1970 - 03:00
аа...дякую smile
 
Ти молодець!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Божена Гетьманчук, 01.01.1970 - 03:00
чому? fright
 
Лілея Лозова, 15.09.2012 - 00:04
Викликав емоції, у мене самої рік тому померла викладачка,справжній професіонал, яка посвятила все своє життя тому, щоб вчити.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
важко на серці, коли такі люди йдуть від нас... frown
 
дякую.дуже майстерно.охопили все людське життя 12 12 smile 23 22
 
Олександр Обрій відповів на коментар ганна станіславська, 01.01.1970 - 03:00
і Вам дякую на добрім слові smile
 
Оля Шнуренко, 14.09.2012 - 21:02
НЕКРОЛОГ - ЦЕ НЕ ОБ‘ЯВА...
ТАКІ ВІРШІ ТРЕБА ОБЕРЕЖНО КОМЕНТУВАТИ...
 
Олександр Обрій відповів на коментар Оля Шнуренко, 01.01.1970 - 03:00
ghmm pardon
 
Оля Шнуренко, 14.09.2012 - 20:36
МАБУТЬ Я ЩОСЬ НЕ ЗРОЗУМІЛА cry
ЛЮДИНА ПОМЕРЛА, А ВИ ПРСМІХАЄТЕСЯ І ВИХВАЛЯЄТЕ ВІРШ... frown frown frown
 
Олександр Обрій відповів на коментар Оля Шнуренко, 01.01.1970 - 03:00
хто посміхається? над віршем ніхто не посміхається...я про інше..
 
natali07, 14.09.2012 - 20:11
Спинявся на міцях поодиноких:

мабуть, "місцях"?

вірш гарний, сподобався give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар natali07, 01.01.1970 - 03:00
дякую flowers зараз виправлю biggrin
 

Нові твори