Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР - ВІРШ


Олександр Обрій: РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 58
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irysh
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Kurchatko
Персональный ЧАТ Lover Of Black Roses
Персональный ЧАТ MiriamS
Персональный ЧАТ Natali Zaika( Наталія Заїка)
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Sandia Evans
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ VitaLina
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Анитка Галицька
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Далека Зірка
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Микола Холодов
Персональный ЧАТ Михайло Нізовцов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




РОДИВСЯ, ВИКЛАДАВ, СЛУЖИВ, ПОМЕР

То був звичайний день, опісля пари, Я рушив в бік південного крила. Затерплих ніг по сходинках удари – Дорога та до виходу вела. За мною зачинились тихо двері, Позаду себе глянув я на мить, І погляд мій упав на лист паперу: «Якась об’ява там, мабуть, висить». Звідтіль мені всміхалося обличчя Щасливого, на диво, дідуся, І датами з минулого сторіччя Об’ява щедро вкрита була вся. В історію життя пірнув глибоко Старенького того викладача, Спинявся на міцях поодиноких: «Чим жив, де був, коли, з чого почав». Був родом із села моряк військовий, Закінчив школу, згодом - вже курсант, Тривала служба і підводний човен, Звання військове - старший капітан. Брав учать, і не раз, в морських походах, По звільненню пішов викладачем. Та душу слабо гріли нагороди , - Був справжнього життя лиш шукачем. Лещатами немов затисли серце - Ще вчора славним був душі шатер. Не світяться очей палкі озерця. «Родився, викладав, служив, помер.»

ID: 364121
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 14.09.2012 18:17:49
© дата внесення змiн: 15.09.2012 13:10:14
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (653)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

Ваш стих достойный уважения.Вот поему!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Божена Гетьманчук, 01.01.1970 - 03:00
аа...дякую smile
 
Ти молодець!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Божена Гетьманчук, 01.01.1970 - 03:00
чому? fright
 
Лілея Лозова, 15.09.2012 - 00:04
Викликав емоції, у мене самої рік тому померла викладачка,справжній професіонал, яка посвятила все своє життя тому, щоб вчити.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
важко на серці, коли такі люди йдуть від нас... frown
 
дякую.дуже майстерно.охопили все людське життя 12 12 smile 23 22
 
Олександр Обрій відповів на коментар ганна станіславська, 01.01.1970 - 03:00
і Вам дякую на добрім слові smile
 
Оля Шнуренко, 14.09.2012 - 21:02
НЕКРОЛОГ - ЦЕ НЕ ОБ‘ЯВА...
ТАКІ ВІРШІ ТРЕБА ОБЕРЕЖНО КОМЕНТУВАТИ...
 
Олександр Обрій відповів на коментар Оля Шнуренко, 01.01.1970 - 03:00
ghmm pardon
 
Оля Шнуренко, 14.09.2012 - 20:36
МАБУТЬ Я ЩОСЬ НЕ ЗРОЗУМІЛА cry
ЛЮДИНА ПОМЕРЛА, А ВИ ПРСМІХАЄТЕСЯ І ВИХВАЛЯЄТЕ ВІРШ... frown frown frown
 
Олександр Обрій відповів на коментар Оля Шнуренко, 01.01.1970 - 03:00
хто посміхається? над віршем ніхто не посміхається...я про інше..
 
natali07, 14.09.2012 - 20:11
Спинявся на міцях поодиноких:

мабуть, "місцях"?

вірш гарний, сподобався give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар natali07, 01.01.1970 - 03:00
дякую flowers зараз виправлю biggrin
 

Нові твори