ЯКБИ МОГЛА ОБИРАТИ СОБІ ДОЛЮ - СТАЛА БИ ПІСНЕЮ, ЯКУ ПРАВЕДНИК СПІВАЄ ДЛЯ ГОСПОДА
MISERICORDIAS DOMINI IN AETERNUM CANTABO
ТВОЄ СЕРЦЕ НЕХАЙ БУДЕ У БОГА, УСМІХ ДАРУЙ ЛЮДЯМ, А ХРЕСТ НЕХАЙ БУДЕ З ТОБОЮ
Свобода справді є. Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але читати не будуть. (Парафраз Ліни Костенко)
Цілий світ для Тебе – як маленька гирька на терезах,
як крапля роси, що спадає ранком на землю.
Усіх шкодуєш,
бо для Тебе усе можливе,
не затримуєш зір на гріхах їхніх,
аби дати їм можливість до навернення.
Любиш усе, що існує,
не гидуєш жодним своїм ділом,
бо якби ненавидів котресь із них, то не створив би його.
Чи ж могло би щось бути, якби того не хотів?
Як же щось би лишилося, якби не покликав того до існування?
Дбаєш про все, бо все належить Тобі,
Владико, Друже життя!
Твій безсмертний дух проникає усе.
Тому лагідно караєш тих, що падають,
застерігаєш докорами сумління, коли грішать,
аби залишили зло і увірували в Тебе, Господи.
Прем. 11/ 22 – 12/ 2
Я НАПИСАВ ТЕ, ЩО ХОТІВ ПРОЧИТАТИ. НІХТО ЦЬОГО НЕ ПИСАВ, ДОВЕЛОСЬ САМОМУ. Клайв С. Льюіс
![20211128_114231[4717].jpg](/upload/poem_all/00932283.jpg){kind=small}
