Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ЯКИМ ТИ БАЧИШ СВІТ? - ВІРШ


Олександр Обрій: ЯКИМ ТИ БАЧИШ СВІТ? - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 41
Персональный ЧАТ <<<S.R.V.R>>>
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Eva1904
Персональный ЧАТ Inna-spring
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Romario_77
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Глорія
Персональный ЧАТ Дашавський поет
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Здравствуйте
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марія Романюк.
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олег М.
Персональный ЧАТ Олена Бондар (Бондаренко)
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 7 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ЯКИМ ТИ БАЧИШ СВІТ?

Пересічний я житель цієї планети, Де щомиті трапляється "треш" і "жорсткач", Де сусід мій щоденно вмикає Death Metal І бабульки на лавках колишуться в кач. Проживаю у мрій порцеляновій кружці, Де сміття з пікнічків, як новий інтер'єр, Скрізь комфорт і прогрес, ну а правда у дужках, За товстою завісою пишних портьєр. Між асфальтних полів, у бетонних ліанах, У задусі спинив свій натхненний політ, Від проблем і турбот котрий рік лихоманний, Мій розгублений, хворий і стомлений світ. Це наш світ... Він дивує мене без утоми, Виклика істеричний, заливистий сміх, Він у зривах нервових, в потужних судомах, Заколисує морем суцільних утіх... Вчора вилазка...Пильно вдивлявся в природу, У засмічений рясно, та істинний світ, Між дерев і каміння несла свої води Зачарована річка. З грудей мимохідь Забриніла артерія серця баладу, Я й колись ці картини не раз помічав... Та новою красою відкрилась принада Річкових краєвидів, наповнених чар, Під прозрілим кутом вже свідомого зору Збагативсь свіжий погляд теплом відкриттів, І душа, донедавна ще квола і хвора, Віднайшла, мов перлину, свій сенс у житті...

ID: 443290
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 14.08.2013 16:06:22
© дата внесення змiн: 14.08.2013 16:16:02
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Микола Серпень
Прочитаний усіма відвідувачами (459)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Микола Серпень, 15.08.2013 - 02:44
Яка сила і яка наснага! Чіткий і цілеспрямований твір, все так туго сплетено і нічого зайвого, словом, майстерно! Нових удач! 12 give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар Микола Серпень, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо, за теплі слова! friends
 

Нові твори