Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: КРОК ДО ЩАСТЯ І ДОБРА - ВІРШ


Олександр Обрій: КРОК ДО ЩАСТЯ І ДОБРА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 42
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Deidra
Персональный ЧАТ Dema
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ IRINA
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Nino27
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ ViraBila
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Єйжена Кашицька
Персональный ЧАТ Ігор Козак
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Вячеслав Рындин
Персональный ЧАТ Ганна Мала
Персональный ЧАТ Герасимець Оксана
Персональный ЧАТ Далека Зірка
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Капітан
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Ки Ба 1
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Лілія Ніколаєнко
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ Надія Башинська
Персональный ЧАТ Настуся
Персональный ЧАТ Николай Процюк
Персональный ЧАТ Світла (Імашева Світлана)
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Юлія Л
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Яна Бім
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія

Пошук


Перевірка розміру




КРОК ДО ЩАСТЯ І ДОБРА

Олександр Обрій :: КРОК ДО ЩАСТЯ І ДОБРА
Проходжу крізь натовп, і чергами, мов з кулемету, У душу врізаються з хрускотом сотні думок, Презирством і заздрістю ранять, неначе кастетом, Я йду, хоч і тяжко дається мені кожен крок. Щодня гігабайти нена́висті, з тонами злості На голови валяться, сипляться нам у серця, Від злості важкий і запилений навколо простір, Як вийти із нього? Не можу знайти я дверцят. Шукаю дарма хоч одну на обличчі усмішку, І бачу лиш сіру похмурість, холодну, як лід, А ті, що такі нечисленні, скоріше, - насмішки, Лукаві гримаси мені оглядаються вслід. Все місто, здається, спотворилось чи захворіло, Кругом балачки: тільки гроші, нахабство і секс, Так хочеться знову, міцні відростивши вже крила, Стать жителем в світі ілюзій з приставкою "екс-". Себе відчуваю щомиті чужим і невдома У штучному світі, де править усім документ, Де я лиш умовна особа: тупа й несвідома, Самотніх - мільйони, а в щасті - мізерний процент. Нерідко буваю і я у суєтній воронці, Коли ж випадає хвилинка свободи думок, Я вірю, що я не один: хтось також у сторонці Торує до щастя й добра усвідомлений крок.

ID: 449428
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 16.09.2013 16:13:51
© дата внесення змiн: 16.09.2013 17:42:26
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Журавель Яна
Прочитаний усіма відвідувачами (654)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 4.67
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Крококо, 06.10.2013 - 20:41
Зробіть перший крок, усміхніться! І Вам усміхнутьтя у відповідь, biggrin tongue обіцяю!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Крококо, 01.01.1970 - 03:00
дякую, якось спробую wink
 
різні шляхи-торування до щастя й добра...
 
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав Дорожний, 01.01.1970 - 03:00
це так, а Ви уявіть, що буде, якщо торувати своє щастя піднімуться тисячі, а то й десятки тисяч співвітчизників, щомиті затягуючи у свою воронку все нових і нових творців свого майбутнього щастя? Тоді поступово і вся Земля преобразиться, і я не боюся припускати таких думок, бо вони реальні, все, що людина вважає реальним для втілення у життя - все реальне, дійсність необхідно визначати собою, і якщо більшість стане свідомою - нас чекає повальне щастя wink
 
розрізнені шляхи в одному напрямку...
 
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав Дорожний, 01.01.1970 - 03:00
а конкретніше?... Вибачте, в мене такий сьогодні день: не розумію суті читацьких коментарів biggrin
 
Журавель Яна, 16.09.2013 - 19:24
а я люблю довгі рядки, і хароші ж рядки good
 
Олександр Обрій відповів на коментар Журавель Яна, 01.01.1970 - 03:00
дякую, хоч комусь вгодив! biggrin give_rose
 
Едельвейс137, 16.09.2013 - 18:46
ні не на вас, я не хотіла цього. навпаки я приєднуюся до вашого бачення світу, і у мене самої є кілька подібних тем. Пробачте, якщо образила якимось необдуманим словом.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Едельвейс137, 01.01.1970 - 03:00
то нічого, я просто Вас не дуже зрозумів...дякую за солідарність! friendz
 
Едельвейс137, 16.09.2013 - 18:26
А хто в суєті земній перейнявся цією вбивчою проблемою? тому і світ став називатися шаленим безумом.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Едельвейс137, 01.01.1970 - 03:00
це ви на мене натякаєте, що я сам собі накрутив проблему?
 
Віктор Варварич, 16.09.2013 - 16:24
12 гарно... friends friends friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Віктор Варварич, 01.01.1970 - 03:00
дякую friends friends friends wink
 
Анна Берлинг, 16.09.2013 - 16:19
Наповнення гарне, зміст вартий уваги. Але, як на мене надто довгі рядки, - важко на сприйняття. Успіхів. Виписуйтесь. wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Анна Берлинг, 01.01.1970 - 03:00
щодо наповнення і змісту - дякую, щодо довгого віршового розміру - частково погоджуюся, чому частково?..) настрій був такий і душа лежала так, аби саме таким розміром написати, проти душі "не попреш", всім угодить теж і старатися не варто, але за конструктивну критику дякую, приймаю її, і дуже радий, що цей вірш злегка торкнувся струни вашої душі wink give_rose
 

Нові твори