Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: Великий Кобзар - ВІРШ


Олександр Обрій: Великий Кобзар - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 52
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Kleshenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Nadiya_Kolb
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Yoyo
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Алькальд
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Вовчик Рогоза
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Жора Гарпунов
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Лялькар
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Маргінал
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Пелепей Тетяна
Персональный ЧАТ Руслан Лиськов
Персональный ЧАТ СЕЛЮК
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Синій Вовк
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Мерега
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 12 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Великий Кобзар

В далечині, понад горою, Що в нас Тарасовою звуть, Величний пам'ятник герою Там мріє тихо, де ревуть Невпинні хвилі синього Дніпра. Над ними він напружено схилився, І довго так замріяно дивився, Де вітерець розвіяв його прах... Стоїть похмуро гордий моноліт, Але душа його завжди відкрита. Багато простоявши ще століть, Залишиться таким же непохитним. Життя своє віддав він для народу, Мав вільну думку, не боявсь царів. Ніколи Україна ще відроду Не бачила таких захисників. І до фортеці цар його заслав, І різками карали. Та вночі Тоді ж Тарас царю писав: "Якби ви знали, паничі..." Тому що не боявсь тяжкої кари, Усе робив на користь Україні. Страждав він за народ тоді не марно, Бо все ж не забувають покоління Великого Шевченка: земляки Для вшанування і для поклоніння Нагору ще приходять. На віки Уславимо ж його до волі рвіння!

ID: 206151
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 16.08.2010 10:46:47
© дата внесення змiн: 17.03.2013 14:42:34
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1032)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Андрєєв, 31.10.2011 - 12:29
Нема за що. friends
 
Андрєєв, 31.10.2011 - 04:57
Що визначає "Поезія, присвячена Великому Поету, має бути рівна йому"? Поєзії, ріної Великому Кобзарю, бути апріорі не може. Не треба використовувати всі слова, які знаєте. Кожен вірш - це не тільки твір, а ще й досвід. А досвід, як ми знаємо, "сын ошибок трудных". Пане Олександро, бажаю Вам подолати всі важкі помилки, щоб бути дійсно дослідним, та, хто знає, колись рівним Великому Кобзарю. Дякую Вам за цей вірш. friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Андрєєв, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую)) friends
 
Le Magnifique, 16.08.2010 - 12:44
Бачиш, трохи підправив, але все одно ще залишилось.
Весь вірш має бути в одному ритмі. Оскільки в тебе найчастіше 10-11-10-11, то вже нехай весь так буде.
Бажано також уникати дієслівних рим.
 
Le Magnifique, 16.08.2010 - 12:40
(11) Тому що не боявсь тяжкої кари,
(11) Усе робив на користь Україні.
(11) Страждав він за народ тоді не марно,
(11) Бо все ж не забувають покоління

(10) Великого Шевченка: земляки
(11) Для вшанування і для поклоніння
(10) Нагору ще приходять. На віки
(11) Уславимо ж його до волі рвіння!
 
Le Magnifique, 16.08.2010 - 12:39
Це замість цифри 8 смайлик виходить. biggrin
 
Le Magnifique, 16.08.2010 - 12:38
(09) В далечині, понад горою,
(0cool Що в нас Тарасовою звуть,
(09) Величний пам'ятник герою
(0cool Там мріє тихо, де ревуть

(10) Невпинні хвилі синього Дніпра.
(11) Над ними він напружено схилився,
(11) І довго так замріяно дивився,
(10) Де вітерець розвіяв його прах...

(10) Стоїть похмуро гордий моноліт,
(11) Але душа його завжди відкрита.
(10) Багато простоявши ще століть,
(11) Залишиться таким же непохитним.

(11) Життя своє віддав він для народу,
(10) Мав вільну думку, не боявсь царів.
(11) Ніколи Україна ще відроду
(10) Не бачила таких захисників.

(10) І до фортеці цар його заслав,
(10) І різками карали. Та вночі
(0cool Тоді ж Тарас царю писав:
(0cool "Якби ви знали, паничі..."
 
Le Magnifique, 16.08.2010 - 10:52
Рваний ритм на протязі всього вірша. Поезія, присвячена Великому Поету, має бути рівна йому.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Le Magnifique, 01.01.1970 - 03:00
дякую за корисну критику, я дещо його відредагував, почитайте ще раз будь ласка) жду нової критики) smile
 

Нові твори