Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: Частина 10. РОДОВЕ ГНІЗДЕЧКО. - ВІРШ


Олександр Обрій: Частина 10. РОДОВЕ ГНІЗДЕЧКО. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 18

Пошук


Перевірка розміру




Частина 10. РОДОВЕ ГНІЗДЕЧКО.

Закохані знайшли швиденько місце, Де в затишку оселиться Кохання, Турботою огорнене помістя Плодами віддаватиме пошану. За селища околицю обоє, Як змовившись, тоді зайшли в лісочок, Потічок між дерев виднівся хвойних, Прохладу ніс із дзюркотом співочим. Бував тут Радомир вже і раніше, Тут мріяв про сім'ю, життя із Нею, Вона на скакуні також, і пішки Гуляла вже по цій лісній алеї. Коня одного разу тут спинила, Чом саме тут - не знала те дівчина, По проліску ходила Любомила, Берізку обіймала, мов дитину. Тепер стояли парою вже разом. "Бувати тут подобалось одному, Хотів би, щоб наш рід тут жив із часом", - "І я тут почуваюсь, ніби вдома". Назавтра, починався лиш світанок, Привіз він на візку прути й жердини, Траву почав косити, як кохану Побачив на коні, свою єдину. Тоді замилувавсь видінням дивним, Затьохкало серденько в грудях дужих. "Творець, тебе вітаю в нову днину! Тасьму я кольорову везла, друже, Насадження майбутні щоб відмітить". "За дня тобі я дякую прикрасу!" І вдосвіта щодня з ранковим світлом Приходили сюди обидва часто. Курінь зробив в цей час же парубійко, Жердини закопав тоді ж у землю, З'язав також до купи товсті гілки, І стіни спорудив та міцну стелю. Сухенькою покрили все травою, І тканим полотном встелили стіни, Дві постелі зробили із любов'ю: Солома була знизу, зверху - сіно. В домівці ночували часто разом, Та в близькість не вступали до вінчання, Бо для майбутніх діток це образа - Повір'я чітко знали це кохані. До того ж, працювали спозаранку: Дощечку Радомир приніс широку, Різцем на ній зобразив план ділянки, Світила всі, їх рух - в короткі строки, Ще вдень і ніч наносив силу вітру, І напрямок, узимку ж - кількість снігу. І кожен мав дощечки ці нехитрі, Що були, мов погоди точні книги. В думках на весну наші молодята Завершили проект уже належний, Криничку Радомир скінчив копати, Струмок обгородивши обережно. Два тижня ще - і саджанці саджати, В оселі кожній пара їх жадана, У селище пішли, в сусідські хати: Вже час-бо готуватись до вінчання.

ID: 446491
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 31.08.2013 16:08:34
© дата внесення змiн: 31.08.2013 23:07:14
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (384)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

12 smile give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
дякую give_rose apple
 

Нові твори