Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: Пригоди козака Івана Мордопупенка (розділ 4 -"Охрім - Дон Жуан") - ВІРШ


Олександр Обрій: Пригоди козака Івана Мордопупенка (розділ 4 -"Охрім  -  Дон  Жуан") - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 57
Персональный ЧАТ <<<S.R.V.R>>>
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Kleshenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Nadiya_Kolb
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Romario_77
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алькальд
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Глорія
Персональный ЧАТ Дашавський поет
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Жора Гарпунов
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Лялькар
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марія Романюк.
Персональный ЧАТ Маргінал
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Пелепей Тетяна
Персональный ЧАТ Руслан Лиськов
Персональный ЧАТ СЕЛЮК
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Синій Вовк
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Мерега
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Пригоди козака Івана Мордопупенка (розділ 4 -"Охрім - Дон Жуан")

4 розділ - "Охрім - Дон Жуан" Всі знали на селі Охріма Кізяченка. Був хвастовитим дуже козаченько, Спідницю не пропустить жодну, Для цього зробить що завгодно. Сподобалась йому донька Івана, Найкраща дівка на селі - Уляна. На вдачу була жвава й енергійна, Не всидить ні хвилиночки спокійно. Надів одного разу свій жупан Наш любий Кізяченко-Дон-Жуан, Підправив зачіску і вусики підстриг - Готовий до любовних він інтриг. На вулицю із хати почвалав, Промову по дорозі готував, Хотів Уляну в себе закохати. Що не піддасться, звідки було знати? Уже стояв серед дівчат та парубків, Що ввечері гуртом в селі збирались. Побачить серед них Уляну він хотів, Та ось вона до них вже приєдналась. Спочатку споважнів, побачивши Уляну, Мов той індик, що зваблює індичку. Зробившись від краси її, мов п'яний, Рум'янцем любувавсь на ніжних щічках. Почав Охрім до Улі загравати, І натяки відверті їй давати, Та на умі у неї лиш один - Це красень Вирвихвіст Юхим. Охріму ж ніби дівчина піддалась, У крайньому випадку, так здавалось, До себе взавтра хлопця запросила, Й додому утекла що було сили. А вдома радилася з батьком Уля, Як краще показать Охріму дулю, І самовпевненого так провчити, Щоб і не смів до неї в двір ходити. Як це бувало завжди, наш Іван Для донечки придумав чіткий план. Надумав, що відразу гостя в хату Вони не будуть просто так впускати. Повинен під дверима танцювати І весело при цьому заспівати, Прокукурікати, начетвереньки стати Із рохканням малого поросяти. А потім вже Іван все улаштує, І добре над Охрімом пожартує. Ось, як домовились, прийшов Охрім, І одяг весь парадний вже на нім. Гука хазяїна до хвіртки, В руці для Улі гарна квітка. Ось і Іван собі виходить з хати, Почав він Кізяченка вже вітати, Та попрохав одразу козака: "Станцюй спочатку, хлопче, гопака. А потім нашої козацької утни, Щоб затріщали всі сусідськії тини! І перед хатою ти стань начетвереньки, Прокукурікай голосно, а не тихенько, Зарохкай, чк маленьке порося - Ось і робота вже для тебе вся. Тобі і Улю потім повертаю, Але ганчір'ям очі замотаю, Щоб не осліп, побачивши красу І не дививсь, немов на ковбасу, А міг помацати свою Уляну, Тут я перечити тобі не стану!" Опісля того, як управився Охрім (уже й ганчір'я на очах козака), Увели Кізяченка тоді в дім, І на стільці силить наш неборака, А перед ним стоїть Іван в спідниці. От Уля до Охріма й промовляє: "Чого стоїш? Йди до своєї киці!" Івана він в обійми заключає. Намацав Мордопупенкове пузо. "Дає, мабуть, печеного гарбуза, - Подумав, а чого - не знати, - Та я ж тебе ще навіть і не сватав!" Тоді не витримав Іванець - Як зарегоче! От поганець! А наш Охрім ганчір'я зняв, В штани із несподіванки й наклав. Відтоді до уляни він забув дорогу, Тут більше не ступали його ноги! Уляна ж із Юхимом заручилась, І дітки в них гарненькі народились.

ID: 207098
Рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата надходження: 21.08.2010 13:12:50
© дата внесення змiн: 21.08.2010 13:12:50
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (668)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Інга Хухра, 30.06.2012 - 16:54
задовго... проте, це ж розповідь... певне, так має бути..це теж до якогось конкурсу?
 
Олександр Обрій відповів на коментар Інга Хухра, 01.01.1970 - 03:00
як сказати...це мені було скучно, десь зимою 2007-го на канікулах вирішив спробувати себе у жанрі комічного, це повинна була бути невеличка поемка гумористична, щось типу "Енеїди" Котляревського)
 
olya lakhotsky, 21.08.2010 - 18:38
гарна робота!
12
 
tatapoli, 21.08.2010 - 13:53
biggrin 12 12 12
Чудово! give_rose
22 19 22 wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар tatapoli, 01.01.1970 - 03:00
дякую, знову застісняла мене apple smile
 
tatapoli, 21.08.2010 - 13:27
12 ...начетвере... ото й усе? give_rose

22 19 22 wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар tatapoli, 01.01.1970 - 03:00
не все, я вже дописав до кінця, можете дочитати! smile
 

Нові твори