*****
Хай в душі, мов сніг, розтануть
Темні почуття,
А на їхнім місці встануть
На усе життя
Тільки світлі почування
В кожного із вас,
Як, як настає світання,
У ранковий час,
Сонце попід небесами
Завжди устає
І проміння нам часами
Теплеє дає,
Щоб зігрілося ним тіло
І душа із ним,
Й все, що серце б закортіло,
Наче сірий дим,
Враз розвіялось навіки
В темне небуття,
Щоб, мов повноводі ріки,
Протягом життя
В нім, неначе пишні квіти,
Квітли почуття
Ті, що вчать всіх нас радіти
Й цінувать життя,
Кожну мить його, якая,
Мов ріка, біжить.
Мить його ж остання тая
З часом все ж збіжить.
І не дасть уже повіки
Другого життя,
Як заплющимо навіки
Очі, майбуття.
Ось, чом завжди цінувати
Слід його нам всім,
А не марно час втрачати
Лиш на світі цім.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
