|
***
Сьогодні ми знову у травні зустрілись.
І знов, як тоді, цвів хрещатий бузок.
І знов, як тоді, ти ледь-ледь зашарілась,
а погляд з-під вій, мов повітря ковток…
Так, певно, сьогодні зіркові пасьянси
зійшлися на мить, щоби зустріч була.
Буяли зелена́, неслись резонанси,
і трунки бузку нам природа несла…
Згадалось минуле і кожна дрібниця…
Світанок на двох та день без турботи,
шампанського келихи і полуниця,
мисочка глянцева із терако́ти…
Та нам не судилось, дороги, мов віття,
розбіглись у небо, в міста до квартир…
І там, десь зів’яли бузкові суцвіття, –
так, ніби кохання засох еліксир…
Сьогодні ж, напевно, та зустріч даремна, –
ніщо́ не повернеш в квітучі сади,
де без той хрещатий сумує непе́вний,
де верби схилились в журбі до води…
Минулось не збувшись… пройшли знову поруч,
обмежені віжками – сім’ї, турботи…
Не вернеш кохання, не зліпиш власноруч,
мов тріснутий посуд із терако́ти…
02.05.24.
©Ігор Штанько
ID:
1012395
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 03.05.2024 11:52:12
© дата внесення змiн: 03.05.2024 11:54:03
автор: Hmelyar
Вкажіть причину вашої скарги
|
