Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ - ВІРШ


Олександр Обрій: КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 21

Пошук


Перевірка розміру




КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ

У юрбі розчинявся, як сіль у воді, Чоловіком я був пересічним: Протиправних ніколи не скоював дій, І думками не перся у вічність. Дім, робота, сім'я, купка мрій про моря, Жінка добра, немов Джугашвілі, І ніщо не могло нам зірвать якоря, Зруйнувати життєвих ідилій. Знову прозою день огорта черговий, Захід сонця стуляє завіси, Знов на трасі сигналив я купці повій, Вдома - пиво, футбол, свіжі чіпси. Теплий пульт, як надія на завтра, в руках, Низка суперцікавих каналів - І свинець, що повіки приємно торка, Відкриває Морфея портали. Але мало не впав на підлогу мій пульт, І у грудях забила бас-бочка, Я до цього плював на релігії культ, І мікробів, що під ободочком. Атеїсту у докір, на плечах узрів: Розмістились, як грізні фрегати, Два пихатих суб'єкта, на кшталт упирів, Ось крилатий, а поруч - рогатий. Переглянулись хитро, як двійко котів, Розпочали запеклі дебати. Кожен чимось мене заманити хотів, Промовляє з рогами цибатий: "Вірним шляхом ідете, товариш і друг! Зранку - сало, борща таріляку, Ваші складки на талії зміцнюють дух, Ось, прийміть персональну відзнаку!" Та тоді верещати почав херувим: "Знайте: ви - хоч і раб, але божий! Не простять вам на небі подібних провин, А попостите - Бог допоможе!" Тупотів сатана грізно сталлю копит: "Травить байки ця птаха лишайна, Ти не слухай, соколику. Будемо пить, Прочиню тобі дверці у тайни." Шароварі потер і сивухи дістав: "Отже, Хведя, скажу я між нами, Суть методики тайни гранично проста: Літру в день і занюхуй штанами, Цибулинку скуштуй і свиняче сальце, Ущипни за місця свою Любу." Ось поблідло в пернатого ніжне лице: "Бога раб, не чини перелюбу! Зупинися, бо бачать усе небеса, Геть чорта, самогонки - ні граму, Можна чарку кагору, але тілеса Тільки піп може щипнуть руками. І у злості затупцяв копитами біс: "Слухай, Федір, у мене ідея, Вже старенька, бо виникла дуже колись, - Пір'я вискубти з цього єврея. Треба, любчику, поміч, уступиш у бій? Бо не маю я сили без тебе. Це врахується потім у пеклі тобі. Ти наплюй, козаченько, на небо!" Заболіла тоді від завдань голова, І зірвався я: "Слухайте, друзі, Вам зі мною нема чого вже торгувать, Тож отримуйте ви по заслузі: Ти - у небо тікай, не вертайся назад, Бо діждешся, що вискубу пір'я, Ти ж - у пекло, а то надеру тобі зад, Хвіст і роги козлячі я вирву. Пощезали зненацька друзяки мої, Чи від страху отримать розплату, Чи від того, що ранок історію з'їв, - Вже у сни не приходили кляті.

ID: 447957
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.09.2013 16:04:42
© дата внесення змiн: 08.09.2013 22:34:26
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (446)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 09.09.2013 - 00:19
12 Вдосконалювати можна, але в цілому - непоганий задум та і його втілення. Ростеш, Сашко! biggrin give_rose friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дядьку! friends
 
Ну шо я скажу.. Бліх купа smile biggrin і аж надто затянуто. Можна сказати дотепно, але коротше. Бо це не філософський трактат, у якому кожен рядок таїть якісь сенс. Тим більше це не проза, а поезія. smile
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
критика прийнята) вкажи конкретніше на блохи, бо не знайду сам)
 

Нові твори