Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ - ВІРШ


Олександр Обрій: КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 44
Персональный ЧАТ <<<S.R.V.R>>>
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Eva1904
Персональный ЧАТ Inna-spring
Персональный ЧАТ Kleshenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Romario_77
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Глорія
Персональный ЧАТ Дашавський поет
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Здравствуйте
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марія Романюк.
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олег М.
Персональный ЧАТ Олена Бондар (Бондаренко)
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 8 чол.

Пошук


Перевірка розміру




КРИЛАТИЙ І РОГАТИЙ

У юрбі розчинявся, як сіль у воді, Чоловіком я був пересічним: Протиправних ніколи не скоював дій, І думками не перся у вічність. Дім, робота, сім'я, купка мрій про моря, Жінка добра, немов Джугашвілі, І ніщо не могло нам зірвать якоря, Зруйнувати життєвих ідилій. Знову прозою день огорта черговий, Захід сонця стуляє завіси, Знов на трасі сигналив я купці повій, Вдома - пиво, футбол, свіжі чіпси. Теплий пульт, як надія на завтра, в руках, Низка суперцікавих каналів - І свинець, що повіки приємно торка, Відкриває Морфея портали. Але мало не впав на підлогу мій пульт, І у грудях забила бас-бочка, Я до цього плював на релігії культ, І мікробів, що під ободочком. Атеїсту у докір, на плечах узрів: Розмістились, як грізні фрегати, Два пихатих суб'єкта, на кшталт упирів, Ось крилатий, а поруч - рогатий. Переглянулись хитро, як двійко котів, Розпочали запеклі дебати. Кожен чимось мене заманити хотів, Промовляє з рогами цибатий: "Вірним шляхом ідете, товариш і друг! Зранку - сало, борща таріляку, Ваші складки на талії зміцнюють дух, Ось, прийміть персональну відзнаку!" Та тоді верещати почав херувим: "Знайте: ви - хоч і раб, але божий! Не простять вам на небі подібних провин, А попостите - Бог допоможе!" Тупотів сатана грізно сталлю копит: "Травить байки ця птаха лишайна, Ти не слухай, соколику. Будемо пить, Прочиню тобі дверці у тайни." Шароварі потер і сивухи дістав: "Отже, Хведя, скажу я між нами, Суть методики тайни гранично проста: Літру в день і занюхуй штанами, Цибулинку скуштуй і свиняче сальце, Ущипни за місця свою Любу." Ось поблідло в пернатого ніжне лице: "Бога раб, не чини перелюбу! Зупинися, бо бачать усе небеса, Геть чорта, самогонки - ні граму, Можна чарку кагору, але тілеса Тільки піп може щипнуть руками. І у злості затупцяв копитами біс: "Слухай, Федір, у мене ідея, Вже старенька, бо виникла дуже колись, - Пір'я вискубти з цього єврея. Треба, любчику, поміч, уступиш у бій? Бо не маю я сили без тебе. Це врахується потім у пеклі тобі. Ти наплюй, козаченько, на небо!" Заболіла тоді від завдань голова, І зірвався я: "Слухайте, друзі, Вам зі мною нема чого вже торгувать, Тож отримуйте ви по заслузі: Ти - у небо тікай, не вертайся назад, Бо діждешся, що вискубу пір'я, Ти ж - у пекло, а то надеру тобі зад, Хвіст і роги козлячі я вирву. Пощезали зненацька друзяки мої, Чи від страху отримать розплату, Чи від того, що ранок історію з'їв, - Вже у сни не приходили кляті.

ID: 447957
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.09.2013 16:04:42
© дата внесення змiн: 08.09.2013 22:34:26
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (403)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 09.09.2013 - 00:19
12 Вдосконалювати можна, але в цілому - непоганий задум та і його втілення. Ростеш, Сашко! biggrin give_rose friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дядьку! friends
 
Ну шо я скажу.. Бліх купа smile biggrin і аж надто затянуто. Можна сказати дотепно, але коротше. Бо це не філософський трактат, у якому кожен рядок таїть якісь сенс. Тим більше це не проза, а поезія. smile
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
критика прийнята) вкажи конкретніше на блохи, бо не знайду сам)
 

Нові твори