Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ - ВІРШ


Олександр Обрій: Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 27

Пошук


Перевірка розміру




Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ

Колись земель прабатьківських простори Укриті були пишними садами, І зелень буйногрудим грала морем, Несла в собі з глибин знання Адама. Славетні наші пращури ведруси Із Богом в серці відали як жити, Між них був справжній красень - статний, русий, Від сонця - світлий, мудрий же - від жита, Всіх радістю наповнював і миром, Не дарма звався гордо у народі Удячними людьми він Радомиром, Заквітчаний вінками, в хороводах Проводив вечори весь люд ведичний Свята гучні, обряди, карнавали. Для молоді давно вже стало звичним Що ритми двох сердець там співпадали. І славний Радомир у світ Кохання Тихенько прочинив жадані дверці, Красуня Любомила на гулянні Запала швидким пульсом в юне серце. "З тобою міг би, чарівна богине, Створить навічно Простір я Любові." "Мій Бог, тобі в великім сотворінні Завжди допомагати я готова". Між тим, не для розваги лиш заради, Гуляння славні коїлися людом, Бо школою життя були обряди - Екзаменом пред Богом, самосудом. З обрядів був тоді чи не найпершим - Вінчання - він скріпляв союзом душі, Та, втім, з сучасним повнотою звершень Різнився, легко кажучи, він дуже. Закохані, освідчившись в коханні, Плекали разом подумки майбутнє, Знаходили місцину, де, у планах, Їх дім і сад наповнять світлом будні, Там пара усамітнювалась часто - Відкрите небо, ніч, курінь. Удвох Світанок зустрічали, повні щастя, Вечірнім сонцем їх торкався Бог, Проект великий спільно у коханні Не відаючи зваби плотських втіх, Роками, місяцями бездоганно Творили в серці двійко молодих, Життя в думках творилося реальне, В гармонії з рослинками хатинка, Бездумне ж сьогодення їсть формальність, Пориви несвідомісті у вчинках. Як подумки проект кінця доходив, Натхненні молодята йшли у села, До кожного навідувались роду, Чекала щонайменша їх оселя. Заходила енергія Любові, І часточку тепла несла в домівки, Закохані хвалили добрим словом Тваринку, чи дерев родючі гілки. І кожен удостоєне пошани Віддати, будь що, прагнув молодим, В назначений же день всі гості звані З дарунками приходили туди, Де тином обгороджений "зеленим", Для двох постане затишок в садах, Де дім зів'ють в любові наречені, Де сам Отець оселиться, мов птах .

ID: 441928
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 07.08.2013 11:23:12
© дата внесення змiн: 07.09.2013 15:31:14
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (684)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Preciso, 30.09.2013 - 08:31
12 16 Чудово!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Preciso, 01.01.1970 - 03:00
дякую, читайте наступні частини поеми wink friends
 
Dark Tranquillity, 28.08.2013 - 23:48
Так, пощастило мати таке імення biggrin
 
Олександр Обрій відповів на коментар Dark Tranquillity, 01.01.1970 - 03:00
ого) то Вашому "тьозкі" немало уваги в цих книгах приділяється 12 friendz якщо Вам сподобалася поема, то спішу обрадувати - далі буде, 6 частин - далеко не кінець історії wink
 
Dark Tranquillity, 28.08.2013 - 23:22
Цікава фантазія) ім'я "зачепило", рідко побачиш своє wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Dark Tranquillity, 01.01.1970 - 03:00
це не зовсім фантазія, написано по мотивам серії книжок Володимира Мегре "Звенящие кедры России", історія цілком могла мати місце в прадавні часи, я вірю на слово автору...як прочитаєте ці книжки - зрозумієте, про що я...дуже раджу friends Вас Радомиром звати??? fright
 
Лілея Лозова, 08.08.2013 - 21:57
Я знаю сенс буття, якщо хочеш - можу поділитися wink Завжди у всі часи була своя лажа, ідеал те до чого прагнуть, а не що мають.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
smile
 
Лілея Лозова, 07.08.2013 - 22:08
В кожної епохи свої принципи і цінності...і недоліки, всі часи по-своєму гарні і погані. Чекатиму продовження історії wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
та епоха була ідеальна, не було в ній недоліків, люди були в сотні-тисячі раз мудрішими від сучасних, цінності були справжніми, а не формальними, як зараз, люди знали сенс свого буття, на відміну від сьогоденного неусвідомленого існування!
 
Юхниця Євген, 07.08.2013 - 12:32
Хто знає, з чим у серці жив раніш
Наш пращур? Та - чи краще жив, чи гірш... 42 12
 
Олександр Обрій відповів на коментар Юхниця Євген, 01.01.1970 - 03:00
Душа підкаже, як жив наш пращур! friends
 
Ну що ж, вітаю тебе із початком першої поеми! smile Бажаю успіхів у цій нелегкій справі wink friends friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лілія give_rose
 

Нові твори