Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ - ВІРШ


Олександр Обрій: Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 55
Персональный ЧАТ *Svetlaya*
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irysh
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Kurchatko
Персональный ЧАТ Lover Of Black Roses
Персональный ЧАТ MiriamS
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ VitaLina
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Yulia Sky
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Микола Холодов
Персональный ЧАТ Михайло Нізовцов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 8 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Частина 1. ОСВІДЧЕННЯ В КОХАННІ

Колись земель прабатьківських простори Укриті були пишними садами, І зелень буйногрудим грала морем, Несла в собі з глибин знання Адама. Славетні наші пращури ведруси Із Богом в серці відали як жити, Між них був справжній красень - статний, русий, Від сонця - світлий, мудрий же - від жита, Всіх радістю наповнював і миром, Не дарма звався гордо у народі Удячними людьми він Радомиром, Заквітчаний вінками, в хороводах Проводив вечори весь люд ведичний Свята гучні, обряди, карнавали. Для молоді давно вже стало звичним Що ритми двох сердець там співпадали. І славний Радомир у світ Кохання Тихенько прочинив жадані дверці, Красуня Любомила на гулянні Запала швидким пульсом в юне серце. "З тобою міг би, чарівна богине, Створить навічно Простір я Любові." "Мій Бог, тобі в великім сотворінні Завжди допомагати я готова". Між тим, не для розваги лиш заради, Гуляння славні коїлися людом, Бо школою життя були обряди - Екзаменом пред Богом, самосудом. З обрядів був тоді чи не найпершим - Вінчання - він скріпляв союзом душі, Та, втім, з сучасним повнотою звершень Різнився, легко кажучи, він дуже. Закохані, освідчившись в коханні, Плекали разом подумки майбутнє, Знаходили місцину, де, у планах, Їх дім і сад наповнять світлом будні, Там пара усамітнювалась часто - Відкрите небо, ніч, курінь. Удвох Світанок зустрічали, повні щастя, Вечірнім сонцем їх торкався Бог, Проект великий спільно у коханні Не відаючи зваби плотських втіх, Роками, місяцями бездоганно Творили в серці двійко молодих, Життя в думках творилося реальне, В гармонії з рослинками хатинка, Бездумне ж сьогодення їсть формальність, Пориви несвідомісті у вчинках. Як подумки проект кінця доходив, Натхненні молодята йшли у села, До кожного навідувались роду, Чекала щонайменша їх оселя. Заходила енергія Любові, І часточку тепла несла в домівки, Закохані хвалили добрим словом Тваринку, чи дерев родючі гілки. І кожен удостоєне пошани Віддати, будь що, прагнув молодим, В назначений же день всі гості звані З дарунками приходили туди, Де тином обгороджений "зеленим", Для двох постане затишок в садах, Де дім зів'ють в любові наречені, Де сам Отець оселиться, мов птах .

ID: 441928
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 07.08.2013 11:23:12
© дата внесення змiн: 07.09.2013 15:31:14
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (624)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Preciso, 30.09.2013 - 08:31
12 16 Чудово!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Preciso, 01.01.1970 - 03:00
дякую, читайте наступні частини поеми wink friends
 
Dark Tranquillity, 28.08.2013 - 23:48
Так, пощастило мати таке імення biggrin
 
Олександр Обрій відповів на коментар Dark Tranquillity, 01.01.1970 - 03:00
ого) то Вашому "тьозкі" немало уваги в цих книгах приділяється 12 friendz якщо Вам сподобалася поема, то спішу обрадувати - далі буде, 6 частин - далеко не кінець історії wink
 
Dark Tranquillity, 28.08.2013 - 23:22
Цікава фантазія) ім'я "зачепило", рідко побачиш своє wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Dark Tranquillity, 01.01.1970 - 03:00
це не зовсім фантазія, написано по мотивам серії книжок Володимира Мегре "Звенящие кедры России", історія цілком могла мати місце в прадавні часи, я вірю на слово автору...як прочитаєте ці книжки - зрозумієте, про що я...дуже раджу friends Вас Радомиром звати??? fright
 
Лілея Лозова, 08.08.2013 - 21:57
Я знаю сенс буття, якщо хочеш - можу поділитися wink Завжди у всі часи була своя лажа, ідеал те до чого прагнуть, а не що мають.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
smile
 
Лілея Лозова, 07.08.2013 - 22:08
В кожної епохи свої принципи і цінності...і недоліки, всі часи по-своєму гарні і погані. Чекатиму продовження історії wink
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілея Лозова, 01.01.1970 - 03:00
та епоха була ідеальна, не було в ній недоліків, люди були в сотні-тисячі раз мудрішими від сучасних, цінності були справжніми, а не формальними, як зараз, люди знали сенс свого буття, на відміну від сьогоденного неусвідомленого існування!
 
Юхниця Євген, 07.08.2013 - 12:32
Хто знає, з чим у серці жив раніш
Наш пращур? Та - чи краще жив, чи гірш... 42 12
 
Олександр Обрій відповів на коментар Юхниця Євген, 01.01.1970 - 03:00
Душа підкаже, як жив наш пращур! friends
 
Ну що ж, вітаю тебе із початком першої поеми! smile Бажаю успіхів у цій нелегкій справі wink friends friends
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лілія give_rose
 

Нові твори