Олександр Обрій: Вибране

Любов Матузок

Ти сидиш за модерним лакованим білим столом,

Ти  сидиш  за  модерним  лакованим  білим  столом,
тільки    бачу  тебе  -    на  крижині  розпластаним  звіром.
Ти  зідрав  з  себе  шкіру,  що  пахла  теплом  і  селом,
самовбивчих  потуг  твоїх  навіть  не  визначиш  міру.
Ти  тепер  наче  маршал  –  підлеглих  затис  у  парад,
і    крізь  сльози  ,  та  все  ж    -    доброти        довелося  зректися.
Делікатний  селюче,  не  знав  ти,  що  місто  –  мов    ад  ,
і  заразніше    тифу,  і    ти  не  зумів    вберегтися.
Виграв    ти  чи  програв?      Бо  заслуга  –  вона  ж  і  вина…
Ти  обожнюєш  блиск  ,  по  дзвінку  –  і  дівчатка,і    роли.
…Полірований  стіл  –  пародійна  гора  льодяна,
на  яку  ти  ,пробач,  не  зумієш  забратись  ніколи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633676
дата надходження 05.01.2016
дата закладки 23.02.2016


Любов Матузок

На підвалинах флірту – химеристим храмом ти

На  підвалинах    флірту  –  химеристим  храмом  ти,
аналогія      зламу  стосунків  -    до  східців  :
поступовість,  кути…  Я    ж  -  навчу  тебе    грамоти
для  незайманців  зляканих  і  початківців.
Потаємне  –  у  снах  твоїх  реалізоване,
в  епізодах  нічних  –  нерозпізнана  згуба.
Як  зворушливо  й    пружно  лабіалізовані
поцілунком  настирним  пожадливі  губи.
Скам’янілий    філолог  ,  я    знала  колись  таких:
у  коханні  й  цілунках  натхненно-незрячих,
де  прощання  мундштук      -  лжеколискою    для    губних,
з    незрівнянною  ніжністю  тихих  шиплячих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643756
дата надходження 14.02.2016
дата закладки 23.02.2016


Лілія Ніколаєнко

Шлях безсмертя

(до  200-річчя  Шевченка)

Цей  шлях  у  двісті  років,  як  похід
На  боротьбу  за  щастя  і  свободу.
Для  витязя  слова  –  це  меч  і  щит,
Для  рідної  Вкраїни  славна  ода.

Ця  доля  Кобзаря  –  величний  хрест,
Що  він  прийняв  заради  Батьківщини.
Волання  правди  і  палкий  протест
Вирує  у  душі  героя-сина.

Як  вічності  рядок,  його  життя.
У  ньому  все  –  і  мука,  і  звитяга,
Блакить  висот  і  золоті  жита,
І  грізної  війни  священні  стяги.

Цей  шлях  безсмертя  –  подвиг  і  вінець,
Де  з  лаврами  сплелись  колючі  терни.
Политі  кров’ю  зболених  сердець.
Крізь  відчай  проросли  свободи  зерна!

Життя  Тараса  –  спалах  у  пітьмі,
Застигло  в  небі  праведним  свічадом.
І  будить  душі  голосом  громів  –
Вставай,  борись,  нескорена  громадо!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484542
дата надходження 09.03.2014
дата закладки 09.03.2014


Янна

когда ОЧЕНЬ ХОЧЕТСЯ

с  годами  
слабеют  
Табу  и  Запреты.
свободнее  
дышится,  
чувствуем  
глубже
и  даже  
уходим  
душою  
в  поэты
когда  
ОЧЕНЬ  ХОЧЕТСЯ
быть  
ОЧЕНЬ  нужным  

когда  
ОЧЕНЬ  ХОЧЕТСЯ
чувствовать  
Друга
и  верить  
ему  
без  крупинки  
сомнений
и  
проникая
по  капле  
друг  в  друга
испить  
его  жажду  
и  страсть
откровений

самой  
насладиться
его  
любопытством
когда  постигает  
он
Недра  
Вселенной
и  
вместе
в  едином  
мгновении  
слиться

и  вдруг  раствориться

без  мыслей

и
 
времени.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429744
дата надходження 06.06.2013
дата закладки 04.12.2013


Сумрачный Гений Эпохи

ОБАМА, ЗДРАВСТВУЙ… (НАЖЫВО)

Обама,  здравствуй,  чернозадый  друг,
пишу  тебе,  позавтракавши  плотно,
эпистолярный  свой,  нетленный  труд,
с  заглавием  «Всесильный  Глас  Народа».
И  не  скрывая  пыл  свой  и  восторг
американским  обустройством  перед,
прошу,  забей  на  Ближний,    на  Восток,
плыви  сюда  -  на  украинский  берег.

Здесь  чернозёмно  и  труба  идёт,
Европу  кормит  -  нет  в  Европе  хлопот,
и  на  майданах  всякий  идиот
осознаёт,  хотим  туда  -  в  Европу.
У  нас,  в  сравнении  с  культурою  иной,
царит  естественной  природы  голос  грубый,
цивилизации  не  вброшено  зерно,
обеспокоены:  нехваткою  гей-клубов,
миграции  оттуда  и  туда,
Нам  не  хватает,  бесконечно  мало
к  вам  тянется  цепочка  из  путан
украинских,  да,  что-же  мы  -  вандалы?

Мы  сифилис  хотим  сменить  на  СПИД,
он  в  тренде  -  очень  модно  и  престижно,
козацкий  дух,  в  связи  с  таким  вот,  спит,
увы,  перед  Европою  пристыжен.
На  нас  бросает  тень,  к  тому  ж  ещё,
отсутствие  в  заду  славянском  клизмы,
мне  выговорить  сложно,  что  за  чёрт,
вот  этого  -  мультИкультУралИзма.
Ещё  бы  шоу  всем  хотелось  нам,
парадов  «эгегей»  и  авторалли,
быть  в  топе  самых  просвещённых  стран,
и  чтоб  правительства  кредитов  поднабрали.
и  органов  здоровых  есть  пока:
печёнки-селезёнки-сердце-почки...

Всё,  подустала  набирать  рука
и  тянется  она  к  финальной  точке…
Но  перед  тем  как  щёлкну  я  по  ней,
Я  повторюсь:
-    Обама,  родный,  зайка,
свой  знаменитый  флот  бери,  скорей  -
плыви  сюда.  Всё  будет  млеко,  яйки,
хлеб-солью  встретим,  расквартировать  
сумеем,  опыт  есть  уже,  нетрудно...

Всю  ночь  пил  на  Майдане,  трэба  спать.

Всегда  твой  раб,  
холуй  Степан  Иуда.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463573
дата надходження 01.12.2013
дата закладки 02.12.2013


Corvin

Ось сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…

Присвячується  Джеку,  який  збудував  дім...





Ось  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  це  –  легендарні  й  не  дуже  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  це  -    майстер  страху  і  гри  VELVET  CAT,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  ось  ще  ніким  не  підкорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  ось  БОРОДА  –  думка  зроджує  рух,
В  якому  вирує  нескорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  ось  і  ЛАСУНКА  з  своїми  думками,
Які  в  БОРОДІ  вже  прискорили  рух,
В  якому  вирує  нескорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  ось  ІГОР  ВОВК  пильно  стежить  за  нами,  
Який  забирає  ЛАСУНКУ  з  думками,
Які  в  БОРОДІ  вже  прискорили  рух,
В  якому  вирує  нескорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

А  ось  ЛЯЛЯ  БО  і  щоденник  її,
Яка  не  напише  про  ВОВКА  ні  грама,  
Який  забирає  ЛАСУНКУ  з  думками,
Які  в  БОРОДІ  вже  прискорили  рух,
В  якому  вирує  нескорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

Ось  CORVIN,  який  трохи  дивний  або…
Який  зупиняється  на  ЛЯЛІ  БО,
Яка  не  напише  про  ВОВКА  ні  грама,  
Який  забирає  ЛАСУНКУ  з  думками,
Які  в  БОРОДІ  вже  прискорили  рух,
В  якому  вирує  нескорений  ДУХ,
Яка  час  від  часу  чита  VELVET  CATa,
Якого  цінують  і  знають  поети,
Які  кожен  день  закидають  куплети
На  сайт,  що  придумав  ЮХНИЦЯ  ЄВГЕН…

 9.04.2011р.                      Corvin

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252747
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 29.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.07.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.07.2013


Олекса Терен

ЧОМУ ЛІТАЄМО У СНАХ ?

Чому  літаємо  у  снах    ?,
Куди  зове  душа  крилата  ?,
Чого  вона  шукає  в  снах  ?,
Чи  спОкою,  -  чи  свята  ?

Левицю  осідлавши  там  ,
Мчить  дикими  степами,
Нема  там  вічних  перепон,  -
Розсипались  пісками.
Там  вільний  вітер  б'є  в  лице,
Там  прерія  свободи  ,
Ногами  крутять  Землю  там
Предивної  породи
Титани  !

Там  даль  ..,  лиш  даль
І  шурхіт  трав
Під  лапами  левиці  ,
Повітря  музика  п’янка
Там  воздає  сториці
Неосягненній  величі  ,
Безмежності  буття  …  

А  може  вказується  в  снах
Для  чого  це  ЖИТТЯ  ?!

12.03.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408397
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 03.07.2013


Юлія Холод

Мы - такая нация

Мы  –  такая  нация,  
Мы  –  эмоций  пленные…
От  берез  –  прострация,
От  зари  –  затмение…
В  боли  –  вдохновение,
В  страхе  –  революция.
Строчками,  как  звеньями,
Длинными  и  куцыми,
Строим  жизни  целостность,
Размечаем  истины  …
Честность  к  нам  приклеилась
Золотыми  листьями.
Словом,  будто  скальпелем,
Мы  вскрываем  личное,
Мы  –  самокопатели,
Мы  –  самокритичные…
Восхищайтесь  спичами,
Воплями  солеными!..
Мы  -  самокритичные,
Но  самовлюбленные.

Носим  стигмы  ранами
Глубоко  под  кожею.

И  гордимся,    странные,
Тем,  что  безнадежные…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373645
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 28.06.2013


del Consuelo

Уривок із листа

Стежка  світить  за  левіафаном...
Знов  окута  безоднею  синь.
Ти  мене  дочекаєшся,  Таню?
Під  час  бурі  мене  не  покинь...

У  думках,  як  і  завше,  з  тобою...
Оглядаючи  пильно  обшир,
Уявляю  за  даллю  морською
Череду  надвечірніх  
квартир...

От  прийшла  ти  
з  роботи  додому....
Календар  на  стіні  облисів...
Де  я...  
як  я?  
Тобі  не  відомо
Між  яких  загубився  морів...

-  \"Дужий  ост  налетів,  Капітане!\"
-  \"Лівим  галсом,  стерничий!  У  бік!\"

Я  пишу  тобі  поспіхом,
Таню...
Я  люблю  тебе...  
                                                     ....  твій  чоловік.
                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421105
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 01.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.04.2013


Хучонок

Ноябрь (о личном)

Ноябрь    завершен    и    спускается    занавес
Кустарник    последний    разобран    на    листья.
И    выпит    осенний    туман    из    стакана    весь    –    
Проспект    поутру    хоть    и    пьяный,    но    чистый.

Здесь    в    небо    дома    упираются    спинами,    
И    контур    у    туч    не    размытый,    а    четкий.
В    последние    дни    ты    такая    ранимая.
Особенно    после    текилы    и    водки.

Последние    дни    –    его    днями    отмеряны,
И    он    все    вокруг    оглушительно    рушит.
Глаза    у    него    –    из    зеленого    в    серое.
Слова    у    него    –    слишком    быстро    и    в    душу.

Казалось    бы,    осень    почти    что    и    кончилась,    
И    скоро    рассвет    станет    белый,    широкий.
Но    только    душа    беспокойна    и    всклочена.
Но    только    о    личном    не    пишутся    строки.

2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302601
дата надходження 27.12.2011
дата закладки 09.04.2013


Валерій Голуб

КОНТАКТ ЧЕТВЕРТОГО РОДА (фантасто-эротически-юмористическая поэмка)

                                                                               
                             
                                     I
Живешь,  не  ведая,  когда
Пробьет  твой  звездный  час…
Короче,  к  Сеньке,  шурину
Спешил  я  как-то  раз.
Намедни  шурин  мой  нагнал
Канистру  самогону,
И  дегустация  была
Незыбленным  законом.

Так  вот,  шагал  я  к  шурину
Тропинкой  через  рожь.
Вдали  чадели  трубы,
И  вечер  был  хорош.
Но  вдруг  смотрю  –  штуковина
Размером  с  самосвал
Нахально  с  неба  валится…
Вот  это  карнавал!

Слегка  притормозивши,
Зависнув  над  землей,
Махина  приземлилась
Как  раз  передо  мной.

Ишь,  разлетались  всякие,
Нет  на  них  креста!
Но  я  же  нюхом  чувствую:
Все  это  неспроста.

И  точно:  люк  раздвинулся,
Образовал  дыру…
А  вдруг  оттуда  вывалят
Агенты  цэеру???

Пока  я  так  раздумывал,
Из  люка  прямиком
Ко  мне  выходит…  девушка
В  серебряном  трико.
                               
Я  в  жисть  не  видел  телки
Прикольней  и  крутей.
Мисс  Мир  (  и  даже  Валя!)
Бледнеют  перед  ней.
Такая  вся  красивая,
И  ладная  такая,
А  взглядом  гипнотическим
В  сознанье  проникает!

И  говорит  мне  (мыслью!
Не  открывая  рта!)
Что  рада  познакомиться,
Земля  –  ее  мечта.
Она  с  созвездья  Лиры,
Тут  к  ним  рукой  подать,
(Ну,  если,  разумеется,
Пространство  изгибать).

Приводит,  типа,  формулы
Научных  достижений,
А  я  тайком  любуюсь
Плавностью  движений.
Глазищи  эти  дивные
Кого  захошь  пленят!
Потискаться  бы  с  нею…
Да  жалко,  что  женат.

Но  как  я  не  додумался:
Она  ж  читает  мысли!
А  я  про  что  тут  грежу?
Неловко  как-то  вышло.
Смотрю,  чуть-чуть  замешкалась,
Немая  тишина…
-  Не  убивай  желания  –
Сказала  вдруг  она.

-Со  мною  это  в  первый  раз,
И  это  очень  странно,
Когда  мужчина  дал  сигнал,
Что  я  ему  желанна.
                                     
У  нас  так  было  в  древности,
Ну  а  сейчас  –  прогресс.
Любовь  ушла  в  историю,
Ведь  страсти  –  это  стресс!

Детей  рожать  уж  не  спешат
Мои  одноплеменницы.
Да  и  зачем?  Их  можно  взять
На  фабрике  младенцев.

А  если  кто  решится
Иметь  свое  дитя,
Так  ведь  мужчины  наши
Отцовства  не  хотят.
Они  ушли  в  проблемы
Пульсаров,  черных  дыр,
Выводят  теоремы
И  борются  за  мир.

Но  в  детстве  я  слыхала
От  бабки  Овергинды,
Что  от  любви  рождались
Всплошную  вундеркинды!

Поэтому  хочу  я
Сына  или  дочь,
И  ты,  Василий,  в  этом
Должен  мне  помочь.

И  тихо  смотрит  на  меня
С  надеждою  во  взгляде.
А  у  меня  борьба  в  душе
Между  «нельзя»  и  «надо».
Жена,  вродь,  пальчиком  грозит:
«Видали  ловеласа!»
И…  И  я  хотел  уж  возразить,
Но  проорал:  «Согласен!»

Ведь  надо  ближнему  помочь,
Валек,  не  матерись…

…Она  шептала  мне  сквозь  стон:
«Мой  сладкий  барбарис».
Мятежных  чувств  прорвало  шлюз:
Не  девка  –  динамит!
Я  только  понял:  будет  сын,
Смотрю  –  рассвет  горит.

Спросил  ее:    
-  Ты  прилетишь?
Ведь  не  смогу  забыть.
Одевшись,  улыбнулась,
Сказала:  
-  Может  быть.

И  вот  в  иллюминаторе
Махнула  мне  рукой,
И  улетела,  в  нАтуре,
Нарушив  мой  покой.

Осталось  ночку  эту
Мне  только  вспоминать…
Во  бля,  опять,  как  в  юности:
Я  ж  не  спросил,  как  звать!

                               II    
В  душе  кипящий  гейзер,
В  глазах  туман…  И  вот
Я  к  Сеньке  направляюсь,
Включив  автопилот.

Мы  с  ним  научным  диспутом,
Без  мата,  кривотолков,
Последние  события
Распределим  по  полкам.                            

И,  осаждая  огурцом
Божественный  первак,
Я  начал  потихонечку:
Мол,  Сеня,  так  и  так…  
Мол,  повстречался  с  энэло,
Там  девка  –  просто  класс!
Хоть  и  с  другой  планеты,  но
Похожая  на  нас!

У  Сеньки  круглые  глаза,
Он  водкой  поперхнулся:
-  Да  у  тебя,  братан,  шиза,
Иль  ты  ва-аще  рехнулся?
За  что  тебя  я  уважал,
Что  ты  пацан  реальный.
Не,  я,  Васек,  с  тебя  тащусь,
Маньяк  ты  сексуальный.

Семен  служил  в  десанте.
Быка  он  валит  с  ног.
И  я  наезды  эти
Отразить  никак  не  мог.
Вопрос  эзотерический,
И  спорить  я  не  стал.
Принял  на  грудь  пол-литра,
И  на  этом  завязал.

                           III    
Уже  и  шарик  солнца
Стрельнул  на  небосвод,
Когда  я  с  электрички
Домой  побрел  в  обход.
В  привычном  гуле  дизелей
Немного  отошел,
И  кинул  взгляд  на  длинный  ряд
Событий  и  крамол.

Кажись,  гутарили  мы  с  ней,
Как  людям  развиваться.
Как  человечеству  помочь,
Чего  нам  опасаться,
Как  для  полетов  применять
Космическую  пыль  –  
Блин!  После  встречи  с  шурином
По  пьяне  все  забыл!

Уж  пол  часа,  не  менее,
Кругами  я  хожу.
Грызут  меня  сомнения:
Что  жонке  расскажу?
Она  как  ясновидица,
Враз  вычислит,  что  лгу.
Да  у  тебя  же  –  скажет  –  все
Написано  на  лбу!

Не  Валька,  а  валькирия,
Взорвется,  как  вулкан,
Потом  молчит  неделями:
«Пшел  вон,  эротоман!»

Ну  нет  уж!  Я  с  повинной
Ей  в  ноги  повалюсь,
И  выложу  всю  правду…

Прости  меня,    Валюсь!

Сначала  молча  слушала,
С  каменным  лицом,
А  после  улыбнулась,
Как  раз    перед  концом.
Я  думал,  заартачится,
Так  нет,  гордится  мной,
Что,  вроде,  как  бы,  справился
С  задачей  внеземной!

Хотя,  как  позже  я  узнал,
У  ней  засела  мысль,
Что  с  окаянным  шурином  
Мы  в  стельку  напились.
И  чтобы  безнаказанно
Пьянствовать  и  впредь,
Я,  чисто  для  отмазки,
Придумал  эту  бредь.                        

     IV
Смотрю  по  телевизору
Сверхмодный  суперхит,
Но  все  равно  мне  лайф  не  в  кайф  –  
За  ней  душа  болит.
Прошло  уже  два  года,
А  мне  не  по  себе,
А  я  все  ожидаю
Девчоночку  с  небес.

Быть  может  и  с  сыночком
В  один  прекрасный  день
Она  ко  мне  нагрянет
Из  дальних  ойкумен…

И,  скомкав  сигарету,
Пойду  в  ночную  тишь.
Вглядеться  в  бесконечность,
Которой  …не  постичь.

                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416245
дата надходження 06.04.2013
дата закладки 06.04.2013


Вікторія Фещук

Олімпу муз

Заскімлить  стилос  вкраденим  мотивом.
 Втекли  рядки  в  несписану  весну.  
Олімпе  муз,  прости  мене  й  помилуй,  
Та  в  честь  твою  ніщо  не  вознесу.  

Спливла  доба  між  титанічні  лики.  
На  йони  днів  розпались  скрижалі.  
У  нас  же  кров  воістино  великих,  
Та  ми  в  від'ємнім  степені  малі.  

І  знов  натхнення  темна  веремія
 Над  кожним  сном  ячить,  немов  Пилат.  
Але  вірші  -  це  все  щоя  умію
 І  те,  чому  навчитись  не  змогла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415924
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 05.04.2013


Innessanew

КРИЛА

Чи  сон,  чи  не  сон,
Чи  здалося  мені,
Що  тіло  душа  залишила,
І  раптом  над  хмарами  я  піднялась  –  
Напнулись  за  спиною  крила.
Земля  з  висоти,
Наче  матері  сміх,  -  
Такий  невловимо  прекрасний!
Як  жаль,  що  літати  нам  всім  не  дано.
О!...Скільки  збагнули  б  завчасно…
Усе  дріб'язкове  десь  там,  унизу,
І  геть  непомітне,  мізерне,
Когось  помічаєш  –  проймаєшся  вмить,
Од  когось  –  назавжди  відверне.
Чи,  може,  це  сонце  відтінить  гріхи,
Чи  радості  тут  повні  груди?...
Літайте  хоч  іноді,
Хоч  уві  сні,
Відрощуйте  крила  ж  бо,  люди!
Бо,  деколи,  поруч  чудове  щось  є,
А  в  пошуках  щастя  заблудиш,
І  всеньке  життя  по  трояндах,  тернах,
А,  все  ж,  сам  собою  не  будеш.
Міцнієш  душею  –  і  крила  ростуть,
Злетіти,  повірте,  не  важко.
І  можна  піднятися  високо  так,
Як  не  підіймається  пташка.
Туди  не  літають  важкі  літаки,
Там  не  пролітають  ракети,
Супутники  там  не  фіксують  об'єкт,
І  це  –  не  далекі  планети.
У  кожного  –  доля  своя,  висота,
У  кожного  –  крила  на  виріст,
Та,  хто  до  них  все  життя  не  дороста,
А  хто  і  з  найбільших  вже  виріс.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326136
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 04.04.2013


Мирхо

АЗБУКА ПАНКА

АЗБУКА  ПАНКА

Адыгейский  АксАкАл  
Алчно  Алкоголь  АлкАл

Бормотуха-Благодать
Босиком  Бегу  Блевать

Волосатый  Воробей  
Важно  Варит  Верных  Вшей

Гнойный  Гениталий  Грея  
Гонит  Гомик  Гонорею

Деревенский  управДом  
Добывал  Дерьмо  Дрючком

ЕхидныЕ  ЕрЕтики
Ехали  в  ЕссЕнтуки

Ёж  под  Ёлкой  Ё-ма-Ё
Ёрзал  Ёршиком  йо-йо*
*(Йо-йо  –  игрушка,  фигня  на  веревочке)

Жопа  Жоры  Жуть  Жиреет
Жир  на  Жопе  Жору  греет

Запустила    Зинка  Змея
Залетела  от  Злодея

Иммунолог  ИпполИт  
Икая  Изучал  ИврИт

Йен  Йова́нович  -  Йога  из  Йорка,  на  Йоту
таЙно  Йогурта  в  Йод  набадяжил  коЙоту

Конь  Кричит,  Коню  –  Капец
Краб  Кусает  за  Конец

Лошадь  Ленку  Лёгенько  ЛягнуЛа
Ленка  Лошадь  Ломом  ЛупануЛа

Мент  Морду  Мирного  Монгола
Мочил  Мобилкой  «Моторола»

На  Новый  НаворочеННый  «НисаН»
Накакал  Ночью  Наглый  НаркомаН

Пять  Петербургских  Патриотов  После  Пива  Поутру
ПоПисали  По-Полненькой    Под  Памятник  Петру

Раскольников,  Размявши  Рукавицы
Рубалом  Репу  РаскуРочил  Ростовщицы


Старый  Сторож  Стильную  Сигару  
Свирепо  Сунул  в  Сраку  Сенбернару

Три  ТанкисТа  на  ТибеТе
Топили  «Тампакс»  в  ТуалеТе

Улитка  Успешно  Учила  У-шУ
Ударила  Удочкой  в  Ухо  УжУ

Фертильная*  Фанаточка  Филиппа
Фаст-Фудно-Фарсового  Фенотипа**
*фертильность  (биол.)  –  способность  к  размножению
**фенотип  (биол.)  –  совокупность  внешних  признаков  организма    

Храбрый  Хулиган-Христианин
Хавал  в  ХоХму  Хлеб,  Халву,  Хинин

Цыган  Царя  Циничо  Цапал
и  Царевича  Царапал
Цербера  за  Цепь  Цеплял
и  Циклопа  Целовал

Черномазый  Чебурашка  
Членом  Чешет  Черепашку

Шаман  Шарманщик  Шаповалов
на  Шару  Штукатурил  Шпалу

Щуплой  Щетиной  Щенок  Щеголял
Щёки  Щипцами  Щуру  Щекотал

разЪяснил,    сЪюморил,
отЪюзал,  сЪехал  и  сЪюлил*
*  все  мужики  -  сволочи

дЫбЫ  вЫмЫтЫ  
рвЫ  вЫрЫтЫ

В  ранЬ  июнЬскую  фалЬшиво  столЬ
питЬ  стилЬненЬко  дерЬмовый  алкоголЬ

Этрусский  Этнописец  Энергично
Эякулирует,  и  Это  –  Экзотично

Я  умаЯлсЯ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78585
дата надходження 09.06.2008
дата закладки 31.03.2013


Юля Гармаш

Бути жінкою

Мати  слабкість  кохати  не  тих,
Мати  силу  відчути  інакше,
Не  шукаючи  стежок  простих,
Бути  жінкою  –  кара  чи  вдача?

Мати  владу  почати  війну,
Мати  мудрість  її  зупинити,
Мати  мужність  сказати  «люблю»
Не  лише  чоловіку,  ба  –  світу!

Вірне  серце  спокуту  несе
За  доступність  твою  й  непорочність.
Не  кажіть,  що  краса  світ  спасе,
Не  краса  нас  спасе,  а  жіночність!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406422
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 31.03.2013


Надія Рубінська

Сон

Ще  сон  триває...

Немає  сенсу  закривати  очі:
Душевна  процвітає  сліпота.
А  сум  долає  нас  вже  проти  ночі.
Від  цього  присмак  в  крові  -  гіркота.

Немає  сенсу  затуляти  вуха:
Кричить  вже  тиша.  Не  мовчить  вона.
Бо  це  -  межа!  Бо  це  -  тоненька  смуга,
Де  кожен  мов  натягнута  струна.

Немає  сенсу  затискати  рота:
Слова  самі  зриваються  із  вуст.
До  шиї  нашої  лаштують  дрота.
А  душ  поламаних  не  чують  хруст,
 
Бо  сон  триває...

                                       10.01.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410587
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 30.03.2013


Апрельский

день случился тихим и нежарким

*                        *                        *

                                                         Мне  мало  надо!
                                                               В.  Хлебников

День  случился  тихим  и  нежарким.  
Небо  -  в  белотканных  облаках.  
На  степной  ковер  июльский,  яркий  
опускался  вечер,  и  
легка
показалась  жизни  перспектива:  
август  будет  щедр  на  звездопад,  
от  упавших  звезд  займутся  ивы  
и,  как  мы  с  тобою,  
отгорят.
А  потом  бездымные  пожары  
выполощет  стужа  добела,  
и  снегов  взошедшую  опару  
март  с  дождем  замесит  
пополам...
И  когда  впадут  в  истоки  устья,  
и  мгновенья  сложатся  в  века,  
в  нас  уже  не  будет  прежней  грусти  -
только  небо,  
только  облака.

2003

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249241
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 20.03.2013


Марічка9

Хто Вам сказав, що Ви поет?

Хто  Вам  сказав,  що  Ви  -  поет?
Можливо,  в  Вас  хороша  рима,
Але  душа  -  це  вищий  злет!
Критерій  перший  -  це  Людина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169143
дата надходження 31.01.2010
дата закладки 18.03.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.03.2013


kokabaskin

Про радость

Я  замечаю,  как  стали  простыми
Вещи,  что  раньше  казались  святынями
Радости  надо  расти  и  стараться,
Чтоб  не  подвергнуться  гиперинфляции.

Припев:
Я  объявляю  радость  понятной  -  
Смываю  с  жизни    темные  пятна.
Я  заявляю  целой  планете:
Хранится  радость  в  каждой  конфете
И,  не  взирая,  сколько  вам  стукнуло,
Я  объявляю  радость  доступной!

Я  замечаю  в  тебе  отраженье,
Тайнам  своим  нахожу  продолжение,
Делай  смелей  мое  сердце  подпольной,
Но  очень  естественной  монополией.

Я  замечаю,  что  главной  заботой,  
Стало  желание  быть  для  кого-то.
Стало  стремление  осуществляться  -
Больше  не  хочется  быть  декорацией.

http://www.youtube.com/watch?v=ismI35AzgUE

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408221
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013


М. Вольная

iз тiла смертного - в життя

Забута  сном,  закута  в  вічність
Пісні  земні  -  кайданів  дзвін
Шляхом  журби  у  потойбічність  -
Абстрактний  кут  прозорих  стін..
Закрити  вуха  і  не  чути,
вуста  зашити  назавжди
мовчання  нитками,  і  бути
десь  поміж  неба  і  землі
Кричати  голосно,  до  болю,
щоб  розірвалася  душа!
І  вирватись  із  стін  на  волю,
із  тіла  смертного  -  в  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75615
дата надходження 23.05.2008
дата закладки 22.02.2013


Єгорова Олена Михайлівна

Сяйво козацького краю

Край  Вознесенський  веселий  квітучий,
Маєш  річки,  ставки,  скелі  та  кручі,
Землі  великі,  сади  плодовиті,-
З  промінням  сонця  росою  омиті

Пр.
Землеробства  край,
Де  володар  –  плуг,
Гарний  водограй  –
Наш  Південний  Буг

Степ  –  рідний  батько,  а  річка  –  то  мати,
Де  ГЕС  та  каньйон,  села  ліс  Трикрати
Та  символ  віків  на  вільнім  просторі,
Що  хвилями  б’є  на  Щербанівськім  морі

На  Бузькім  лоні    незгасно  іскриться
Гарт  наш  козацький,-  міцніше  ніж  криця,
Зірку  могутню  скрізь  засвітила
Непереможність,  великих  справ  сила

Пр.
Грай  веселко,  грай
Сяйвом  Бузьких  вод,
Слав  козацький  край
Та  його  народ
12.05.2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401817
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 18.02.2013


Олександр Букатюк

СОДОМ І ГОМОРА СУЧАСНОСТІ

Ми  соляним  стовпом  задивлені  в  Содом.
В  Гоморі  горимо,  хоч  слід  застив  за  Лотом.
Ми  звикли  до  знущань,  і  звикли  до  судом  -
до  ран,  що  завдає  продажницька  сволота.

Чого  ж  чекаєм  ще?!  Месія  на  хресті,
бо  ми  його  дали  розп'яти  на  Голготі.
Чекаємо  кого?!  Спасуть  нас  не  "святі".
До  пімсти  духу  зве  зарізаний  Суботів!

Мойсеї  нас  вели  пустелями  століть,
і  ось  вона  -  свята  Земля  Обітованна.
Але  чомусь,  чомусь  Єгипет  ще  стоїть
в  зтаврованих  серцях!..  І  стронцій  -  з  неба  манна  -
мов  пекла  урожай  -  Чорнобиля  подзвін.
Чи  карма  в  нас  така?  чи  кара  за  гріховність?
Що  винні  і  кому?  на  скільки  поколінь?!
...Невинних  стільки  жертв  -  Ми  ж  мовчимо  двомовно.

Терпінням  всім  межа!  Хай  ворог  відповість!
А  ворог  -  в  нас  самих.  Здолаймо  своє  рабство!
І  буде  день  ясний!  І  буде  світла  вість!
Як  виросте  між  нас  кобзарство  і  козацтво!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401591
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013


Vogneslava_Svarga

В. Стусові

"Народе  мій,  до  тебе  я  ще  верну,
Щоб  в  смерті  обернутись  до  життя.."  (В.  Стус)


Заплакав  болем    листопад
І  обезсилів,  розіп  ‘ятий…
Пора  на  Батьківщину,  брат…
Без  імені  й  хреста.  "Дев’ятий".

І  «Птах  душі»  в  останню  путь
Тебе,  як  сторож,  буде  вести…
Повік  тобі  не  заживуть  
До  крові  стерті  «Палімпсести»,  

Повік  Тобі  не  одболить
Усе,  що  є  і  все,  що  буде…
І  черевики,  що  лягли
Мов  каменем  важким  на  груди.

Хай  ті  кати  згорять  в  огні
За  душу,  згублену  на  нарах!
А  біль  Твій  «На  одній  струні»,
Заплаче  на  чужих  гітарах…

В  скорботі  склякне  сивий  час,
Завиє  вітер  у  нестямі…
Та  вічно  житимуть  для  нас
Твоєї  Правди  світлі  храми.

Мине  якась  там  сотня  літ
і  вкотре  ранньою  весною
Нам  ніжно  слатиме  привіт
Це  небо,  сповнене  Тобою,

і  тисяча  таких,  як  Ти,
злетять  у  вічність,  як  у  вирій,
аби  весною  прорости
на  сій  землі  святій  і  щирій…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310119
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 12.02.2013


Анатолій Білий

Вечірній тролейбус

Вечірній  тролейбус!  Куди  ти
Сьогодні  мене  повезеш?
Горять  ліхтарі,  мов  софіти
І  сцена  вселенська  без  меж.

Сідаю.  Куди  тепер,  брате?-
Питаю  похмуро  себе.
І  небо,  як  фініш,  картате.
І  небо,  як  небо,  рябе.

Кого  ти  шукаєш  сьогодні?
До  кого  ти  їдеш  тепер?
У  потисках  злої  безодні-
…Тролейбус.  І  ти.  І  етер!...

-Юначе,  платіть  за  проїзд!
-О!  Зараз!  Візьміть!
-Будь  ласка.

Людей  навкруги  небагато,
Та,  певно,  шукаю  себе.
І  небо,  як  старт  же,  картате!
І  небо,  як  небо,  рябе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399091
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 11.02.2013


Анатолій Білий

ПАРТІЯ ДЛЯ ВЕЛЕТНЯ

       Час―    як    сито...
       Всівся    сито...
       На    краю...
       Всюди:    люди...
       Пересуди...
       Я...  стою...

       Всюди:    кулі...
                                                       Пси    поснулі...
                                                       Я    не    спав...
                                                       І    на    серці...
                                                       Наче    в    герці...
                                                       Все    тримав...
                                                       “Час    покаже,
                                                       Хто    поляже”,―
                                                       Я    казав.

       Розтрусила
       Вічна    Сила
       Люд    і    час.
       Хто    до    тями,
       Хто    до    ями...
       (Без    прикрас...)
 
       Час―    як    сито...
       Всівся    сито...
       На    краю...
       Всюди:    люди...
       Пересуди...
       Я―  ...  стою...
 
       Ти―    людина?
       Не    лушпина?
       Рівно    стій!
       Маєш    волю
       Ти,    королю
       Власних    дій?!
   
       Часом    звичний
       Наш,    не    вічний
       Світ    трясе...
       Хто    до    тями,
       Хто    до    ями...
       От    і    все.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400224
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013


Вікторія Фещук

Розмови в смерканні

Вам  легше  слово  продистилювати

Від  вищих  змістів.  І  вже  без  пуття

Не  згадувать,  що  рифма  –  індикатор,

Наскільки  сконцентровані  чуття.

 

Ви  відрізали  вартісне  по  букві

На  експертизі  власних  протирічч,

Бо  знали,  що  по  вимощеній  брукві

Глупоті  й  силі  зручно  пліч-о-пліч.

 

Опріч  законів  йти  я  не  попрошу.

З  реакцій  ваших  тліється  димок.

Зітріть  мене,  але  не  руште  зошит  –

Мою  лабораторію  думок.

 

Ще  буде  час  на  формулу  «пробачте»

В  сентенціях  зримованих  в  тилах,

Бо  все  ж  поет  –  алхімік  передбачень,

Що  пророкує  по  своїх  же  швах

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392708
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 18.01.2013


Надійка Голобородько

Ми не здавались (до подій 9 травня у Львові)

Ми  не  здавались.  І  ось  –  українці,
Не  малороси  і  не  селюки.
Невпокоренні  .  Ніякі  чужинці,
Ніякі  кари,  ніякі  хрести
Нам  не  страшні  вже.  І  не  лякайте!
Може,  для  вас  це  і  новина?
Ви,  що  себе  вважаєте  Богом.
Ви  не  всесильні.  В  вас  серця  нема!
Це  інвалідство.  Без  нації  й  совісті
Як  ви  посміли?!  Для  нас  це  святе.
Що  ви  повісили  під  нашим  прапором?
Чаша  терпіння.  Крапля  впаде.
Вже  у  брехні  –  як  у  отруті,
Як  у  болоті.  Як  у  темниці.
Нас  спонукають  героїв  забути.
Та  це  ж  те  саме,  що  душу  згубити!
Ця  боротьба  вже  давно  в  наших  генах.
Як  поранена  правда  заплаче  до  нас,
Ми  не  будем  боятись,  не  будем  вагатись.
Готуйтесь,  перевертні!  Йдемо  на  вас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368069
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 21.12.2012


Ліоліна

Усьому капець

Двадцятого  грудня  готуємось  ревно  –
Сухарики,  свічі,  а  ще  –  сірники.
Щоб  завтра  не  плакати  гірко  даремно,
Як  темрява  дасться  усім  навзнаки.

А  зранку  ллємо  оковиту  у  себе,
Бо  те  двадцять  перше  –  страшнюще  число.
Щоб  нас  не  лякало  погаслеє  небо,
І  чудо  реальності  нас  не  пекло.

На  третій  день  вже  з  огірочків  затято
Розсольчик  попити.  Дурна  голова…
Ще  й  треба  відмітити  новеньке  свято  –
Кінець  кінця  світу.  Усе  –  трин-трава.

А  потім  –  ялинки,  концерти  і  знову
Кожнісінький  день  –  біготня.  Новий  рік
Почав  ялинкову,  яскраву,  соснову
Традицію,  вже  до  якої  ти  звик.

І  так  аж  до  січня  гуляємо  знову.
Здоров”ю  разом  із  грошима  –  капець!
Бо  третього  (це  вже  по  стилю  старому)
Ми  новий  справлятимем  світу  кінець…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382357
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 05.12.2012


КРІПАКОС

Щастя повісили на цвях, як старий одяг

Щастя  повісили  на  цвях,  як  старий  одяг,
Життя  немов  земля  в  ногах,  холодний  протяг,
Неначе  попіл  всі  думки,  забрав  їх  вітер,
Надію  спопеляє  спека  в’януть  квіти.
Любов  примерзла  крижана  як  лід  холодна,
Краса  не  їла  так  давно,  тому  голодна,
І  кожен  день  немає  світла,  темінь  ночі,
Не  бачу  правди,  хтось  пісок  насипав  в  очі.
Іти  вперед,  та  сили  сковані  в  кайдани,
Мед  не  солодкий,  сіль  пече,  болючі  рани,
Дорога,  ця  така  вузька  веде  до  лісу,
Співаю  знову,  я  німий,  погану  пісню.
Навіщо  все,  коли  нічого  не  відчую.
Сміюся  радісно,  невдачі  лиш  святкую.
Якщо  вогонь,  вбиває  близько  сонце  з  неба.
Душа  втомилась,  відлітала  вже  лелека.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382241
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.12.2012


del Consuelo

"Божественна форма твоя, Agnus dei…

Божественну  маючи    форму    природи,
У    вічності    силу    творити    дива    -
Чому      нас    заковує    страх  і    незгоди?
Життя    не    пізнавши,    людина    вмира...

Коли    ми    почнемо    по-справжньому    жити,
Відкривши    гармоній    космічний    закон?
Коли    вже  для    нас,    мої    Божії    діти,
Скінчиться    ілюзія,    марення,    сон...

В  мені  проростають  не  зрілі  ідеї
І  мовить  до  мене  квітка  життя  -
"Божественна  форма  твоя,  Agnus  dei,
Чого  ж  ти  блукаєш,  Дитино  моя?"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369303
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 02.12.2012


del Consuelo

Згадай своє ім'я!

Згадай  ім'я  своє  напередодні
Суттєвих  зрушень  в  напрямку  ідей.
Імен  без  лику  -  незліченні  сотні
І  Я  без  імені  поміж  людей...


У  тілі  світяться  властиві  грані  -  
Транслюй  їх  форми  звичні  для  буття!
Ці  сплески  перехідних  хвиль  -  останні
Відчуй  себе...  Згадай  своє  ім'я!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375867
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 02.12.2012


Кадет

Осеннее самочувствие

Опять  дождём  беременные  тучи
О  крыши  чешут  пухлые  бока,
Луч  солнца  выжидает  редкий  случай
Спикировать  на  землю  свысока…

Тягучий  дым  над  сельскими  домами
Коптит  сырые  животы  небес
И  ёжится,  утыканный  грибами,
На  горизонте  обнажённый  лес…

Природа  справедливо,  но  жестоко
Меняет  направление  ветров,
Людские  полусонные  потоки
Смывая  в  ненасытное  метро…

Врачи  пугают  гриппом  на  подходе,
Про  лето  пишут  школьники  диктант…
В  заплёванном  подземном  переходе
Гитару  треплет  хриплый  музыкант…

Нахохлились  оставшиеся  птицы,
Поэт  не  брит,  невыспавшийся,  злой…
Листает  пожелтевшие  страницы
Философ-дворник  жиденькой  метлой…  

сентябрь  10

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209079
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 25.10.2012


Svetegoochej

Довгий віршик про світ, про час і про нас

Прогриміли  далекі  битви
І  затихли  вже  їх  відлуння.
І  все  рідше  звучать  молитви  
У  змертвілих  серцях  чавунних.
В  історизми  списали  мужність
Разом  з  честю  і  благородством,
І  буденно-брудна  байдужість
Назвала  коханням  юродство.

Вже,  мабуть,  не  пройдуть  стежками
Такі  щирі  й  прості  герої.
А  кого  з  тих,  що  зараз  з  нами  
Ми  назвати  можемо:  "Воїн!"?
І  книжки  так  давно  забуті  -  
Ми  -  дорослі,  раби  реалій,
Що  обов'язком  вічно  скуті,
Нас  не  кличуть  блакитні  далі.

І  проходимо.  Час  -  на  місці,
А  от  ми  -  піщинки  за  вітром.
Нас  нанизує  час  на  нитку,
Посміхаючись  хитро-хитро:
"Все  закінчиться,  станеш  -  атом,
В  тілі  Всесвіту  лиш  цеглинка.
Згине  все,  що  так  мріяв  мати
Ти  (кістяк  і  крові  краплинка!)".

Ми  ж  і  далі  тікаєм  від  світу,
Хоч  йому  так  нестерпно  байдужі.
Ні,  не  хочу  ходячим  звітом:
"Людство  -  наче  свиня  в  калюжі..."!
Нате  вам  -  хоч  маленький  -  хаос
(Бог  -  веселий,  Він  посміхнется!),
Все  одно  я  ни  світі  сталась  -  
Чи  доречно,  чи  недоречно.

Мені  нічого  тут  втрачати:
Потанцюємо,  милий  світу?
Я  не  хочу  тебе  боятись,
Я  хоч  спробую  проти  вітру.
Хай  не  вільна,  не  сильна,  не  дужа...
Світу,  бачиш,  скільки  азарту!
Може,  я  подолаю  стужу,
Може,  я  чого-небудь  варта.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368624
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 24.10.2012


Олег Завадський

На село бабусі

Заберіть  мене,  бабцю  Уляно,
З  перехрестя  великих  доріг:
Я  на  світ  Ваш  тихенький  погляну,
Де  куняє  крислатий  горіх,

Де  просякло  волошками  небо,
І  хати  потонули  в  садах,
Де  нічого,  крім  Бога,  не  треба,
Де  й  біда  відійде,  як  вода.

Заберіть  –  шкодувати  не  стану  –
З  маячні  велелюдних  доріг:
Там  лиш  ідолам  сіють  пошану,
Виставляючи  Бога  на  сміх.

Приготуйте  березову  купіль,
Щоб,  любистку  хлюпнувши  з  ковша,
До  молитви  
                                 з  надією  вкупі
Піднялась  омовіла  душа.

Заберіть  мене,  бабцю  Уляно,
З  перехрестя  лайливих  шляхів:
Я  на  світ  Ваш  явлéний  погляну,  –
Може,  думи  покинуть  лихі.


__________

Явлéний  (церк.)  –  чудодійний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371491
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012


DeathLove

Готична осінь

Кипіло  небо,  плавилося  листя,
У  келихи  грози  стікала  ніч,
Коли  прийшла  в  кістлявому  намисті
Володарка  стихійних  протиріч.
Дрімучий  ліс  у  снах  закам’янілих.
У  серці  –  плід  смертельних  божевіль.
Цілунками  холодними  по  тілу
Сумління  розсипає  дикий  біль.
На  кожному  листку,  як  вирок  часу  –
Засохлий  слід  кривавого  пера,
І  ворони  –  думки  у  чорних  рясах  –
Гаптують  хмари  сповідями  втрат.
Крізь  ніч  шепоче  Королева  Осінь,
Мов  хоче  обійняти  забуттям,
І  образом  печалі  стоголосим
Вже  вкотре  віддзеркалює  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371441
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.10.2012


Лілея Лозова

Мысли о эгоизме

Мы  выбираем  псевдонимы,
Стараясь  прятать  долго  суть,
В  правдивости  мы  так  ранимы
Нет  смысла  все  назад  вернуть.

И  в  миллиметрах  равнодуший  
Утонет  крошечка  души,
С  чего  ты  взял,  что  в  чем-то  лучший
И  оправдаешь  пропасть  лжи?

В  скупых  попытках  альтруизма,
Лишь  эгоизм  свой  оправдав,
Вновь  проступает  дешевизна
Пятном  на  твой  хваленый  нрав.

И  кто-то  в  страхе  ошибиться
Однажды  не  спасет  тебя,
Перед  собой  увидишь  лица,
Что  ухмыляются,  шутя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364878
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 19.09.2012


Виктор Кириллов

Розплата

Ти  падлюка  мене  вполювала.
Заманила  підступно  мене.
На  хвіга  ти  мені  натякала
Що  холодноє  маш  «Самжене?»

На  хвіга  про  вареники  з  м’ясом,  
Та  із  сиром  казала  мені,
Про  смачні  овочеві  запаси,
Та  про  рибу  у  білім  вині?

Ти  мене  соблазняла  "натурой",
Ласий  зашморг  накинув  зрання.
Із  такою  шикарной  хвігурой
Я  по  цицьках  іду  навмання.

Я  нещасний  пожер  все  що  дала.
Випив  літра  із  два  «Самжене».
До  твого  швартонувся  «причала»  -
На  дивані  ти  бачиш  мене.  

Ось  вона!  Наступає  розплата!
Ти  із  ваної  вийшла,  як  звєрь.
Не  поможуть  ні  мамо,  ні  тато
Отрабатувать  треба  тєпєрь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363634
дата надходження 12.09.2012
дата закладки 15.09.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.09.2012


zhanka_dah

Тісно

а  всередині  тісно  -  таке  кохання  
 під  ногами  асфальт  коливається  нивами  
 ти  торкаєшся  струн  моїх  -  сперте  зітхання  
 ти  ідеш  -  з  мене  ніжність  виходить  зливами  
 обійняти  і  вічність  тобою  дихати  
 відчувати  як  кішкою  серце  муркоче  
 та  повинна  додому  летіти-їхати  
 там  порожні  думки.  нескінченні  ночі  
 до  вікна  притулюсь  -  сіре  місто  
 а  всередині  тісно-тісно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362293
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 06.09.2012


БуНтАрКа

Ще одна банальна історія…

Ще  одна  банальна  історія,
про  двох  чудаків  зведених  долею,
Про  чудернацьку  витівку  придуману  вищими  істотами,
про  одне  звичайне  життя  з  крутими  поворотами.

Ось,  будь  ласка:  досьє  номер  один  намалюємо,
оглянемося  довкола,  докір  сумління  відчуємо,
нагостримо  язичок  і  замкнем  у  скриньку  совість,
витягнем  товсте  перо  і  почнем  писати  повість.

Ну  що  ж,  почнемо  з  банального:
був  собі  один  хлопчина,  так,  нічого  нелегального.
Любив  читати  і  дівчат,  як  хоббі  проти  дряхлості,
носив  в  кишенях  шоколад  і  засіб  від  завзятості.

Простий  хлопака  без  манер,  але  з  великим  правом  голосу,
Курив  табак,  і  пив  лікер,  і  вроді  не  хреново  жив,
13  кілограм  мозгів  і  цілий  міх  хоробрості,
вагон  простих  дитячих  мрій,  і  зовсім  трішки  скромності.

Був  переконаний  у  те,  що  все  довкола  зміниться,
що  стане  небо  голубе,  ну  а  туман  -  розвіється.
Ну  ось,  ішов  він  якось  раз,  кудись  йому  чвалалося,
І  пісеньку  собі  співав,  бо  вдома  щось  не  спалося.

Він  так  проникливо  дививсь  на  всіх  що  повз  проходили,
Та  дуже  мало  було  тих,  що  погляд  не  відводили.
У  них  в  очах  лиш  пустота,  там  порожньо,  нема  нічого,
Там  тишина,  в  душі  -  зима,  так  холодно  навколо.

І  здається,  нічого  не  сталося,  і  про  все  він  на  світі  забув,
Тільки  мрії  його  сперечалися,  з  головою  у  себе  пірнув,
Думав,  добре  було  б  закохатися,  тільки  де  ж  тебе  взяти  таку,
щоб  розумна  була,  і  кусалася,  щоб  любити  її  лиш  одну?

Так  він  в  пошуках  довго  не  парився,
Вибрав  жертву  і  швидко  збагнув,
Що  без  неї  життя  ціле  харився,
ну  а  з  нею  в  любові  втонув.

І  були  вони  разом  -  всміхалися,
двоє  з  фотки  щасливих  лиця,
а  попереду  їм  залишалися,
ніжні  усмішки  щирі  серця...ю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359988
дата надходження 26.08.2012
дата закладки 26.08.2012


Криворожица

Майже як байка

На  Вкраїні  моЇй  милій
Порятунку  вже  нема
"Озвірілі"  владоділи
Кожен  тягне  віз,  як  зна.

"Щука"  -  пре  у  мутну  воду,
"Рак"  -  поволі  задки  дав,
"Лебідь",  вгледівши  свободу,
Вгору  пнутися  почав...

І  нема  між  ними  ладу,
Кожен  хоче  царювать
Та  і  ладні  вже  за  владу
Україну  розірвать.

Віз  стоїть,  не  зрушить  з  місця
Україна  в  грязь  вгруза,
Наче  "лідери"  навмистне
Не  вперед  тягнуть,  а  взад.

"Щуку"  -  хочуть  ізловити,
Та  пручається  вона.
"Рак"  -  у  нірці  хоче  жити,
Жаль  що  бджілок  там  нема.

"Лебідь"  -  птиця  хоч  і  гарна
Та  і  з  ньго  зиску  нуль,
І  на  шиїі  в  ньго  ярма
Ї  олигархів  цілий  куль.

Треба  браття  нам  узятись
Україну  визволять
Щоб  в  багнюці  не  зостатись
І  з  колін  на  ноги  встать.

А  тих  лідерів  речистих
Гнати  треба  далі  нам,
Щоб  не  трапилось,  як  в  книжці
Що  той  віз  і  нині  там.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332532
дата надходження 23.04.2012
дата закладки 26.08.2012


Юра Васюта

Коли все набридає… (мій варіант)

Мій  варіант  твору  "В  однині."  авторки  JuJu.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350763

Коли  час  виміряють  не  днями,  а  довгими  кроками  -
Я,  напевно,  хотів  би  себе  залишити  у  осені.
Нехай  сиплеться  листя  -  дощем  над  моїми  протоками,-
Ми  давно  вже  безкрилі,  тому  і  пощади  не  просимо.

Коли  все  набридає,  то  хочеться  слухати  Моцарта
Чи  писати  вірші  -  що  ніким  і  ніколи  не  визнані...
І  -  гучніше  -  спалити  свідомість  скаженими  нотами,
Перестати  її  турбувати  розлуками  й  числами.

Коли  марні  старання  знайти  -  в  співрозмовнику  -  дзеркало,
Починаєш  вже  бавитись  з  "я",  що  здавалися  різними.
І  запрошуєш  в  гості  усих,  хто  виставу  цю  стерпіли,
Хоч  не  дуже  вони  й  дорожать  -  у  життя  твоє  -  візами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357436
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Юра Васюта

JuJu - ЖуЖу чи ЮЮ ? (гонєво)

-  Чому  лукавство  й  неспокій  
Вселились  в  твої  очі-скельця?
Ще  й  сум  і  образа  -  глибокі...
-  Всі  кличуть  "ЖуЖу"  -  хоч  застрелься!

Я  гордо  колись  написала
"JuJu"  -  і  розправились  крила...
А  всі,  як  бджола  або  ґава,  -
Жужжать.  Чим  я  їм  насолила?!

-  Зроби  собі  зараз  чаю  -
Розслаб  напружені  скули,
Бо  ти  просто  як...  я  не  знаю...
"ЖуЖу"  ж  тобі  чай  не  зіпсУла?!

В  "ЖуЖу"  навіть  сенсу  білше  
І  ще  -  загадкового  змісту...
І  -  з  тим,  як  ти  пишеш  вІрші  -
В  "ЮЮ"  має  бути  тісно.

Тебе  називатиму  -Юля-
Ну  це  тільки  я  -  особисто.
(Хоча  і  "ЖуЖу"  -  це  не  куля.
Тим  паче  вже  -  не  убивство!)

^^пост.скриптум^^:  Навіть  не  намагайтеся  оцінити  вищевикладене  серйозно)))

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356695
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Юра Васюта

весна дев'яносто четвертого (присвята)

Весна  дев'яносто  четвертого  -
Пропахла  мастилом  гвинтівки...
За  три  дні  тебе  знайдуть  -  мертвого...  -
Скуповувать  підуть  -  платівки.
-  -  -
Пекуче  вливалися  -  голкою  -
У  вену  -  три  дози  смертельні...
Ти  прагнув  всього  лише  спОкою  -
Злетіти  -  хоча  б  попід  стелю.

Злякати  бронхіти  -  охриплістю,
Втекти  -  розрізаючи  простір...
Якби  от  -  думки  всі  не  витіснив  -
Зігрітий  ненАвистю  -  постріл.

"Я  йду  із  музичного  бізнесу...
Не  плачте  за  мною,  фанати..."
Все  інше  -  з  чужим  уже  відтиском  -
Не  дуже  нагадує  правду.
-  -  -
Не  смійте  завішувать  дзеркало!  -
Він  все  ще  співатиме  -  янголам,
Котрі  -  в  снах  -  мене  перевершили
Своїми  небесними  ямбами.

Kurt  (Donald)  Cobain  присвячується.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359407
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Юра Васюта

Нам не хочеться оплесків…

Забуваючи  декілька  слів  на  останньому  приспіві,
Ми  в  обійми  маньяків  -  кидаємось,  наче  в  весну,
Кожну  колото-різану  рану  лікуєм  ірисками
І,  занурившись  в  себе,  легенько  ступаєм  по  дну.

Ми  долаємо  страх  висоти  лиш  тоді,  коли  схочеться,
Заганяєм  -  обманом  -  у  себе  -солодкий  вже  -  дим...
Перестали  вже  рани  -  болючі  колись  -  кровоточити,
Але  ми  ще  ганяємося  за  колишнім  -  "старим".

Нам  не  хочеться  оплесків,  квітів  і  фото  з  фанатами,  -
Ми  й  без  того  пихаті  -  давно  нахапались  зірок...
І  яким  би  тягучим  не  був  час  -  та  ми  його  втратили,
Залишивши  від  себе  лиш  купку  -  дядьків  і  тіток.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358837
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Юра Васюта

мій наркотик (присвята)

Брудний  алкоголь  зітер  всі  слова  -  із  пісні,
Твій  голос  розтанув  -  яскраво  звучав  лиш  стогін...
Занедбаний  свист  -  прирівняний  до  убивства
Спинив  мікрофон,  покинутий  їм  -  під  ноги...

-  -  -

Ти  знову  та  дівчинка-підліток,  родом  з  Сходу(1):
Ще  перші  -  пісні  і  наркотики  гріють  серце,
Твій  одяг  і  "стрілки"  тоді  не  ввійшли  ще  в  моду  -
Так  само,  як  голос  -  солодкий  контр-альто  з  перцем.

Ти  -  знову  -  ще  прагнеш  здобути  -  здобуті  "ґреммі"
(Америка  вже  лягла  -  під  твої  підбори)
І  Книгу  рекордів(2)  поповнити  брендом  ЕМІ(3),
А  болісну  втрату(4)  втопити  -  у  спирту  морі.

-  -  -

Заплаканий  натовп  -  липневий  клястиме  вечір
(І  квіти  впадуть  під  ґанок  твого  будинку)  -
Проситиме  -  так  красиво  і  так  сердечно  -
Безмовну  тебе  -  на  сцену.  Хоч  на  хвилинку...

-  -  -

Цигарка  цигарку  змінить  -  і  буде  попіл.
Він  вкотре  мені  нагадує  про  "Ґрін  Ґолдерс"(5)...
Та  є  ще  тебе  частинка  -  й  це  мій  наркотик  -  
Найкращий  альбом(6)  і  -  до  болю  -  правдивий  голос...

Amy  Winehouse  присвячується.

-------
1.  єврейське  коріння.
2.  Книга  рекордів  Гіннесса  (була  занесена,  як  єдина  брит.  виконавиця,  котра  отримала  таку  к-ть  статуеток  "Ґреммі").
3.  своїм  ім'ям.
4.  розрив  з  екс-чоловіком  Блейком  Сівіллом.
5.  "Голдерс  Грін"  -  назва  крематорію.
6.  Альбом  "Back  to  black"  визнано  найуспішнішим  альбомом  століття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359565
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 24.08.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2012


Ярослав Дорожний

Наче дикий вітер…

«А  там  йому  назустріч,  як  струна,  
Неначе  буря,  наче  дикий  вітер
Рвонеться,  мов  пробуджений  зі  сна
Й  напоєний  п’янким  блаженством  клітор».

Степан  Галябарда.  «Кохайте  жінку».  


Хвала,  маестро,  правді  твоїй.
Ти  так  відверто  й  щиро  описав
Жіночу  суть  і  тайну  в  слові.
Мабуть,  ханжа  поклін  тобі  віддав.  
Бо  він,  що  є  найцікавіше,  
Так  хоче  приховати  від  бажань,
І  прожене  геть  вільний  вітер,
Догматів  темним  муром  ставить  грань.  

Хвала,  маестро,  правді  щирій,
І  значення  нема  відмінку  сну*
Торкнімся  тайн,  злетім  у  вирій.
Квиток  туди  дорожчий  тисяч  су**  
Ловім,  панове,  вітер  дикий,
Будім  його  зі  спеки  сновидінь,
Тверезим  і  блаженним  криком,
Звучали  б  голоси  жіночих  інь.***

*  в  епіграфі  вказано  відмінок-русизм  «зі  сна»;
**  су  –  монета  у  Європі  минулих  століть;
***  інь  -  -  жіноча  сутність  в  китайській  філософії.  

05.08.  16.50.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355388
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Максим Калина

НАШ МЕСНИК - НАШЕ СЛОВО

Наш  месник  -  наше  слово,
А  слово  -  блисквиця,
Високим  днем  -  днем  новим
За  Правду  озориться!

А  слово  наше  -  зброя
Проти  панків  невірних,
Ми  з  ними  у  двобої  -
За  світлий  день,  за  рівність!

У  нас  бо  сподівання
Із  чимось  світлим  злиті,
І  буде  зірка  рання,
І  діти  будуть  ситі!

Вставаймо  за  основу,
За  право  краще  жити,
Борімося  ж  ми  словом,
Бо  слово  -  не  убити!

                         25.03.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340720
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 24.08.2012


Джон Капка (Красавцева)

Тобой покушал крокодил

Любовь  и  ты  -  какая  чушь.
Ты  больше  не  смеши  меня,  
Абориген.  Ты  не  уклюж.
И  всё  пустая  болтовня.

Ходи  в  пустыне  тихих  снов,
Как  до  меня  ты  там  ходил.
В  моих  же  снах  под  крик  слонов
Тобой  покушал  крокодил.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339681
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 21.08.2012


Что в имени тебе моем?

люди-людоеды

я  тону  в  болотистом  иле  
руку  тяну,  хватаюсь,  
падаю,  обессилев,  
но  как-то  еще  спасаюсь.  

кто-то  вот  рядом  такой  же  
с  дикими  полузрачками.  
и  я  по  его  коже  
упорно  гребу  рукам.  

и  вот  я  уже  чую  воздух,  
он  душит  народной  толпой.  
но  мне  так  не  хочется  в  воду,  
в  болотистый  стонущий  рой.  

выбраться  мне!  я  всю  жизнь  положу,  
люди,  на  блюдо  вам...  
и  вот  я  уже  не  тону,  а  хожу  
со  всеми...  -  по  головам.  

удивляюсь  своей  способности  
топтать,  но  всё  выживать,  
без  жалости  и  без  робости  
рвать!  красть!  врать!  

но  кого  я,  позвольте,  обманываю?  
лишь  себя,  -  никого  рядом  нет.  
я  заранее  предугадываю,  
как  в  будущем  тухнет  свет.  

ничего,  ничего  я  не  вижу  там  -  
ни  комфорта,  ни  благополучия.  
и  над  черной  кипящею  кручею  
я  иду  по  чужим  головам.  

11.07.2011  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280112
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 19.08.2012


von Tripperman

ДЦП.

Отвращение,  стыд,  жалость,  сочувствие  –  это  всё  они.  Нет,  не  стоит  никого  истреблять,  но  и  не  стоит  идти  у  них  на  поводу.  Они  не  враги,  но  и  не  союзники.  Совершенность  просто  не  коснулась  их.  Просто  их  идеальность  раздроблена  на  пиксели.  Или  их  жизнь.  Да,  просто  их  жизнь  раздроблена  на  мелкие  осколки.  Им  не  познать  нежности  любимых  рук,  никогда  не  понять  перекура  в  четыре  утра  после  бешенного  распятия  в  постели,  не  придумать  лекарство  от  СПИДа,  не  пробежать  кросс  лучше  всех,  не  приготовить  самую  вкусную  пиццу,  не  родить  самого  гениального  малыша.  Быть  позади  всех  –  их  фатум.  Иначе  и  быть  не  может,  они  лишены  самого  трудного,  самого  лучшего  –  права  выбора.  Но  самое  худшее  не  это.  Они  лишены  плавности  движений,  плавности  телосложений,  плавности  как  таковой.  Их  тела  разбирает  дрожь  и  скрытые  конвульсии.  Их  любовники  –    постоянные  судороги  и  борьба  за  выживание.  Их  ломаные  тела  и  души  лишены  грации,  легкости  и  воздушности.  Что  может  быть  хуже,  чем  не  умение  вложить  в  руки  всю  нежность  и  плавность  ласковых  волн  и  ветра,  теплоты  воздуха  и  солнца.  Они  неумелы  и  скованы.  Они  –  парализованы.    Они  –  как  скрип  пенопласта  о  стекло.  Они  –  неловкость  до  конца  дней.  Они  -  не  ты.  
Так  действуй  же,  сука.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253597
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 19.08.2012


Нея Легна

Час як властивість життя, або Смерть як відсутність часу

________________________________________________________
       Пісок  крізь  пальці,  час  розбитий  і  сльози  на  щоках
           Надія  помирає,  треба  щось  робити.  Мрії  у  руках
             Та  краще  не  дивись  униз,  коли  летиш  у  снах
               І  всі  вкінці  побачать  кожну  мить  в  думках
                     Ти  знов  біжиш  галопом  по  пригодах
                       Вдягаєш  гарні  крила  при  нагодах
                         Отак  по  трохи  в  тебе  їде  дах
                             Тут  діло  все  в  флюїдах
                               Чи,  може,  в  спогадах
                                   Що  душать  тихо
                                       Ніхто  не  маг
                                         На  лихо
                                           Надто
                                           Тихо
                                             То
                                           Лото
                                       Жорстоке
                                     Це  намисто
                                 Розділене  на  сто
                           Частин  для  наших  фото
                       Що  п’ють  із  серця  нашу  кров
                   З  отрутою,  не  знаючи  навіть  основ
               Свого  спасіння.  І  так  тепер  багато  розмов
             А  зміст,  як  не  крути,    нам  невловимий  знов    
           Бо  все  втрачає  сенс  свій,  навіть  терпка  любов
         Ми  наперед  вже  знаєм  –  все  зникне  у  життя  ріці
         Та  всупереч  розумним  аксіомам  я  триматиму  в  руці  
       Свої  найпотаємніші  бажання.  Суть  десь  там  у    крапці
     Ніщо  й  ніколи  вже  не  спинить  свідомість  і  ці  дикі  танці
А  час,  розбитий  всоте,  боляче  й  жорстоко  кроїть  наші  пальці
___________________________________________________________

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306927
дата надходження 16.01.2012
дата закладки 17.08.2012


Альбина

«Твоє життя згарає, подивись…»

Твоє  життя  згарає,  подивись,
Як  кожна  мить  тікає  в  нікуди.
Ти  на  своє  минуле  озирнись:
А  що  залишиш  після  себе  ти?

Чого  добився  на  свої  роки?
Які  у  тебе  цінності  в  житті?
А  час-пісок  тікає  із  руки,
Не  повернути  вже  вчорашні  дні.

Не  пропускай  даремно  жодну  мить,
І  кожен  новий  день  живи  сповна.
Нехай  життя  вирує  і  кипить,
А  ти  всі  почуття  допий  до  дна.

Ти  сам  себе  обмежуєш,  звільнись,
Відкрий  для  себе  новий  горизонт.
Злови  пустунку-долю.  Посміхнись.
Ти  досягнеш  тепер  нових  висот.

Будуй  своє  життя  як  хочеш  ти,
І  пам’ятай  свою  мету  щодня.
Її  реально  втілити.  Іди.
Не  зупиняйся.  В  русі  є  життя.

07.08.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355954
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 17.08.2012


Лілія Ніколаєнко

Блазень королеви…

(напів-іронічна  драма)

Пройшовши  путь  від  Криму  і  до  Риму,
Втомившись,  він  забрів  у  пишний  сад  –
Король  трагі-комічних  пілігримів,
Без  війська,  без  країни,  і  без  лат…

В  саду  гуляла  королева  юна  -
Примітила  одразу  дивака.
Як  милості  великої  дарунок,
Його  своїм  паяцом  нарекла.

Та  виявилась  служба  гірше  смерті.
Бо  закохався  наш  печальний  мім.
Роздер  він  щоки  і  підшив  доверху,
Щоб  завжди  посміхатися  усім.

Отож  він  веселив  тепер  без  маски,
Радів,  а  на  душі  –  хоч  вовком  вий…
Ні  розумом  не  зупинявсь,  ні  часом
Тих  почуттів  болючий  буревій.

Що  не  кажи  –  а  він  всього  лиш  блазень,
Потішна  лялька  для  усіх  жива,
Нікому  не  подумалось  і  разу,
Що  біль  тяжкий  за  сміхом  він  ховав.

Невже  повік  судилось  бути  дурнем,
Ламати  роль  невдячну  і  лиху,
Прогаяти  життя  комічно-нудно,
І  так  і  не  знайти  свого  шляху?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357868
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 16.08.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2012


Лілія Ніколаєнко

Коли мою любов вели на страту…

Коли  мою  любов  вели  на  страту
Підкупленої  долі  вартові,
Сліпими  пілігримами  блукати
Пішли  мої  думки  напівживі.

Який  земний  суддя  скасує  вирок,
Замінить  хоч  тюрмою  лютий  меч?
Щоб  животіти  голодно  і  сиро,
Але  любити…  І  жадати  втеч.  

І  кат,  до  справедливості  байдужий,
Не  піде  проти  волі  грізних  слів.
А,  може,  ним  є  ти,  мій  милий  друже?  –
І  катом,  і  суддею  –  поготів!

До  плахи  ти  любов  повів  за  руку,
Щоб  до  кінця  не  знала  та  розлуки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357069
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 13.08.2012


Борода

CПЕКА

Серпнева  ватра  досягла  зеніту,
Повітря  зашкварчало  перегріте.
Експресію  парні  і  урожаю  
Котив  Ярило  спраглим  небокраєм  -
Афористично  так  прощалось  літо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356238
дата надходження 09.08.2012
дата закладки 09.08.2012


Nikolya

русский-український

Горячий  песок  обжигает  мне  душу,
А  в  серці  моєму  застигла  вже  кров.
И  я  почему-то  брожу  в  вечной  стуже,
І  в  ній  я  навіки  один  захолов.

Остались  от  жизни  последние  чувства,
І  човен  пливе  у  далекі  краї.
Любовь  моя  стала  с  годами  безвкусна,
Давно  не  летять  вже  лелеки  мої.

Теперь  одиночество  бродит  по  кругу
Спіральних  витків  відображений  шлях.
Но  в  жизни  моей  не  назвать  тебя  другом,
Тому,  що  існуємо  в  різних  краях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347182
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 08.08.2012


Вадим Верц

Хеппи бёзды

Оголилось  небо,
Тишина  всех  съела…
Мы  закрыли  в  доме
Два  горящих  тела…

Пусть  стучаться  ветки,
Пусть  подсмотрят  звезды.
Вместе  мы  пошлем  их
В  наши  хеппи  бёзды…



Апрель  2010г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298329
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.08.2012


Zanoza

Спотыкаюсь

Пропуская  сквозь  пальцы  белый  песок,
Я  бреду  лабиринтами  мозга.
И  течет  по  щекам  моим  моря  поток,
Бьет  соленый  прибой,  словно  розгой.

Освещая  промокшими  спичками  тьму,
Нахожу  под  ногами  Надежду,
Спотыкаюсь  об  Веру,  но  все  же  несу
Я  Любовь  в  своем  сердце  как  прежде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355072
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 05.08.2012


Ольга Калиновська

Дощ для Кобзаря

Я  подарую  небесам  води,
Бо  виплакали  сиві  все  за  сином.
А  на  землі  весна.  Твої  сліди.
І  все  така  ж  зелена  Україна.

Я  скрізь  в  тобі.  У  слові.  У  кістках.
У  час,  коли  душа  зове  до  бою.
Ми  подолали  віковічний  страх.
Ми  тут.  Живі.  Кобзарю,  ми  з  тобою!

В  снігу  мені  ввижаються  сліди,
Сліди  безсмертя,  вигнаного  з  раю.
Ти  повернувся  з-під  ярма  орди
Тих  нелюдів...Живеш  і  не  вмираєш.

І  день,  і  ніч  ішли  собі  колись.
Ідуть  тепер.  А  образ  твій  нетлінний.
Щаслива  мить,  жадана,  зупинись  -
Із  Кобзарем  говорить  Україна!

І  завжди  говорила.  І  цвіла.
У  нім  жила,  квітуча  споконвіку.
Живі  й  святі  Шевченкові  слова
Течуть  крізь  час,  мов  повноводі  ріки.

...А  край  стоїть.  І  пісня  проплива.
Мабуть,  це  ти:  у  кожному  частина.
Любов  до  тебе  вічна  і  жива,
Та  як  без  тебе  плаче  Україна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355170
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 04.08.2012


Ліоліна

Рибочка кохана

Рибочка  моя  кохана,  милий  соловейко.
Я  люблю  тебе,  метелик,  пташечка  рідненька.

Пройшло  3  місяці:

Ти  –  пухнастий,  теплий  зайчик,  білочка  забавна,
Їжачок  ти  мій  колючий,  мавпенятко  славне.

Пройшов  рік:

Хто  це  гавка,  як  собака?  Голова  вже  луска.
Злюща,  хитра,  як  пантера.  І  шипиш,  як  гуска.

Ще  згодом:

Ти,  коняка  здоровенна,  відбирає  мову!
Відчепися,  тобі  кажу,  ти,  товста  корова.
:::
Чим  ідемо,  любі  друзі,  далі  від  весілля,
У  домашньому  звіринці  збільшуються  звірі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353020
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 30.07.2012


Sukhovilova

Чахне Еустома…

Любов  згасає  ,  мов  сірник,
Який  запалений  в  підвалі.
Мій  погляд  до  згорання  звик..
Збираю  почуттів  скрижалі.

Долонями  вогонь  ховаю,
Від  хтивих  і  сирих  вітрів!
Згорілі  сірники  тримаю,
Наступна  книга  -  без  листків.

В  підвалі  чахне  Еустома..
Зникає  мрій  моїх  заставка.
З’явилася  сірчана  кома,
І  В’їлась  в  книгу,  наче  п’явка.

Стікає  фарбами  ікона.
На  пальцях  опік  від  вогню.
Усупереч  усім  законам  -
Будь  вічним  полум’ям!  Молю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353426
дата надходження 28.07.2012
дата закладки 28.07.2012


Eva Milessi

мой милый Мориарти

Мой  милый  Мориарти,  бесчувственный  дружок,
Расстанемся  на  старте.  Припрячьте  порошок.
Бойцы  из  ваших  гвардий  оставили  ожог.
Нет  сил  мне  в  этом  марте  замаливать  грешок.

Нет  дела  мне  до  сессий,  доцентов-усачей.
Простите,  вы  не  Месси-в  два  тайма  пять  мячей.
Не  надо  еСеМеСить.  Хоть  парочку  ночей.
Ведь  вы  в  чужой  Одессе  с  голкипером  из  «Че…»

Меня  от  вас  таращит.  Не  стыдно  ли  не  знать?
На  электронный  ящик  пишу  вам  допоздна.
Вы  снитесь  мне  всё  чаще.  Какой  же  в  этом  знак?
Сон  вещий  иль  пропащий?  Вы  принц  или  мудак?


Склоняюсь  ко  второму.  И  к  вашему  плечу.
Хочу  бутылку  рома.  И  вас  ещё  хочу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322384
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 28.07.2012


Поліна Жданова

"Мохито"

Все  хотят  красивую  девочку,
телочку,
дюймовочку..
С  незамысловатой  речью,
Обеспеченную,
Со  здоровой  печенью:
то  бишь  "немногопьющую",
вперед  идущую,
красивыми  ногами,
да  с  небольшими  мозгами.
Ты  бы  и  в  прям,  чувак,  соблюдал  границы,
заглядываясь  в  такие  лица.
Эти  леди  сунут  тебе  в  сердце  спицу,
разобьют  голову  молотом
из  золота.
Они  же  все  себя  морят  голодом.
Ты  знаешь  какие  эти  тетки  злые?      
На  голову  больные.
Суки.
Они  потянут  в  твои  карманы  руки.
Что?  Не  нравиться?
Соси,  моя  красавица!
Макай  х.уй  в  "Растишку"
без  передышки!
А  то  не  за  что  взяться.
Такую  не  взять  без  препятствий.
Такой  ты  ей  на  х.ер  не  нужен,
Здоров  ты  или  простужен.
Ты  же  не  Красавец  с  Мазерати.
С  тебя  нечего  взять-то.
Такие  тети  ищут  себе  достойную  
партию.
Пьют  "Мохито"  на  Мальдивах  
в  патио.
А  ты  всего  лишь  жалкий  м.удак,
мать  его.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349181
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 28.07.2012


МаргоРитка

Любовь и Тоска……

Декабрьский  вечер,  темно  во  дворе,
Лишь  огонек  в  окне.
И  я  ,  запершись  в  своей  норе,
Думаю  о  войне......

Но  не  о  той,  когда  войска
Строятся  к  ряду  ряд.
О  той,  где  воюют  Любовь  и  Тоска,
А  души  огнем  горят....

Любовь  –  огонь,  а  Тоска  –  вода.....
А,  может,  наоборот....
Но  если  вдвоем  --  они  всегда
Заставят  лететь  вперед.

Пусть  разум  шепчет:  «Нельзя  спешить!»
Пусть  опыт  кричит:  «  Постой!»
Но  невозможно  иначе  жить,
С  Любовью  или  Тоской.......  !!!!!

Ты  знаешь,  что  есть  впереди  стена....
Есть  цель!    Хвала  Небесам  !!!!
Пока  пред  тобой  не  рухнет  она,
Или  не  рухнешь  сам.....

                                                               Ночь  на  18  декабря  2008г

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108944
дата надходження 23.12.2008
дата закладки 28.07.2012


МаргоРитка

Свет улыбки твоей ……

В  этом  мире,  где  всем    наплевать,
Где  толпа  распинает  пророка,
Где  вздымается  водная  гладь
Над  разросшимся  храмом  порока.

Там,  где  снег  выпадает  весной,
Где  бензином  отравлен  воздух,
Где  встречают  беду  тишиной,
Где  давно  опустели  гнёзда.

Там,  где  рекам  дано  высыхать,
Где  ветра  гонят  облако  пыли,
Где  давно  научились  страдать,
Где  не  помнят,  когда  любили....

Где  метают  ножи  в  лебедей,
Где  стреляют  в  спину  внезапно-
Там  мне  свет  улыбки  Твоей
Освещает  дорогу  в  завтра......  !!!!!!!

                                     Ночь  на  18  декабря  2008г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108787
дата надходження 22.12.2008
дата закладки 28.07.2012


Dian@

Рідній матусі

Моя  мама-зоре  світова,
Моя  мама-пісенька  ясна.
В  моєї  мами  руки  золоті,
Що  зігріють  завжди  у  житті.
У  мами  серце  чисте  мов  криниця,
Щаслива  я,  що  ти  у  мене  є.
Із  джерела  немов  водиця,
Поради  добрі  лиш  дає.
Лагідні  в  моєї  мами  очі,
Душа  у  неї  чиста  і  ясна.
Нехай  у  тебе  будуть  світлі  ночі,
І  лиш  для  тебе  квітне  най  весна.
За  Тебе  Господу  молюся,
Щоб  Він  Тебе  завжди  оберігав.
І  лиш  Тобі  моя  матуся,
Завжди,щоб  щастя  дарував.
До  землі  вклонюся  я  низенько,
І  твої  руки  ніжні  поцілую.
Ти  пам"ятай  завжди  рідненька,
Тебе  люблю  я  і  шаную.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207089
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 27.07.2012


Ольга Медуниця

Сік медуниці

Повір,  зі  мною  це  уперше...

Душі  відчинена  світлиця:
А  дужий  і  сміливий  вершник
Частує  соком  медуниці.


Повір,  зі  мною  це  уперше...

Величність  серця  незбагненна:
І  невимовно  рідний  віршник
Сказав,  що  пише  він  для  мене.


Весня́на  ніч  віршує  й  вершить
Тендітним  променем  кохання.
Зі  мною  -  так  -  повір!  -  уперше...

А  що  як  -  раптом  -
               це  -  востаннє?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331492
дата надходження 19.04.2012
дата закладки 27.07.2012


Анастасія Грім

Я виросла морально….

Я  виросла  морально,  і  тому
Не  ображаю  ні  людей,  ні  речі.
У  всьому  бачу  лиш  свою  вину,
В  ній  клясти  інших  зовсім  не  доречно.

Самотність  я  вже  більше  не  душу.
На  неї  не  кидаюсь  з  кулаками.
«  Ти  знов  пришла  до  мене?  Що  ж…  ПрошУ.
Тобі  налити  чаю?  Може  кави?

Тебе  ж  не  проженеш.  Ти  прийдеш  знов.
Цього  ніщо,  напевне,  не  зупине.
Я  не  виню  тебе.  То  все  любов.
Ти  –  наслідок.  Вона  твоя  причина.»

Самотність  дякує,  що  не  тримаю  зла.
І,  пригостившись  кавою  духмяною,
Заплакала.  За  плечі  обняла:
«Я  теж  колись  як  ти  була  коханою».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352291
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 27.07.2012


Ла Ла

Тарасу Григоровичу

От  і  зустрілись.  Здрастуй,  мій  Тарасе!
Тобі  від  мене  слава,  і  хвала  –
За  слово  по-шевченківськи  прекрасне,
І  Долю,  що  з  тобою  нас  звела!

Ти  не  згубив  в  житті  свого  таланту,
Не  розміняв  його  на  мідяки.
Став  змолоду  незкореним  атлантом
Притримуючи  на  спині  віки.

Тобі  твій  Всесвіт  карою  здавався
Таких  малих  осиротілих  див…
Ти  теж  колись  не  плакать  намагався,
І  так,  як  я,  ти  мучився  й  любив.

А  час  іде.  Щось  пишемо  потроху,
Затискуючи  думи  у  руці.
Настала  вже  давно  нова  епоха  –  
Через  одного  генії  усі…

Прости,  Кобзарю!  Час  минає  швидко,  
Майстри  сивіють  в  гонці  новизни.
Нанизуючи  дні  свої  на  нитку,
І  в  марнославстві  тішаться  вони,

Спішать  вперед,  прискорюючи  кроки,
Навперегін  складаючи  вірші…
Поете  мій,  допоки  це,  допоки
Болітиме  у  мене  у  душі?

А  ти  мовчиш.  І  сум  твій  де  подіти?
Лиш  тільки  грізно  дивишся  на  нас.
Слова,  що  вже  заковані  в  граніті  
Із  напуттям  не  скаже  нам  Тарас.

Та  Заповіт  не  раз  іще  повторить
Історія  для  нашого  взірця.
Блаженний  час,  коли  поет  говорить,
І  Словом  загартовує  серця!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256489
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 27.07.2012


Ла Ла

Єднаймося!

Єднаймося,  браття!  Одної  ми  крові.
Гуртуймося,  сестри,  тягнімось  до  волі!
Щоб  спів  солов’їний  і  далі  лунав,
Народ  України  щоб  горя  не  знав!
Спокійно  щоб  спали  в  землі  отамани,
Щоб  тільки  з  історії  знать  про  кайдани,
І  міць  прославлять  Української  Нації,
І  велич  душі  знищить  всю  деградацію.
Щоб  слово  Шевченка  горіло  вогнем,
Й  Архангел  Святий  захищав  нас  мечем.
Щоб  дітки  здорові  росли  нам  на  втіху,
Щоб  в  кожному  домі  було  вдосталь  сміху.
Щоб  кожен  із  нас  до  кінця  патріотом
Стояв  за  Державу  і  кров’ю,  і  потом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257383
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 27.07.2012


Лілія Ніколаєнко

Зіркової хвороби я не маю (жарт)

(Зізнання  критика...)


Зіркової  хвороби  я  не  маю,
А  манії  «великих»  -  поготів.
Де  взяти  часу?  Я  ж  словник  складаю!  –
Свій,  власний,  щоб  ніхто  не  зрозумів…

Лише  для  обраних  будуть  мої  поеми,
Для  решти  –  хай  напише  графоман.
Лиш  смертним  притаманні  ті  проблеми  –
Любоф-моркоф,  печаль,  дурман-обман.

Я  ж  –  мудрий,  як  Платон  і  Аристотель,
І  красномовний,  наче  Цицерон.
Як  Аполлон  я  граю…  мови  ноти!
Хтось  має  проти?  Що  кажу  –  закон!

Брати  мої  ви  менші,  неумілі,
Біжіть  десь  краще  заробіть  грошей.
А  до  мистецтва  лізти  щоб  не  сміли,
Бо  розжену  вас  всіх,  як  тих  мишей!

Ні-ні!  Я  маній  всяких  і  хвороб  не  маю,
Троянда  я  культурна,  сортова.
«А  те  буває  тільки  в  графоманів»  –
Себе  ж  цитую!  –  золоті  слова!  :)))))

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352391
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 23.07.2012


O_Olshanska

Втомлений янгол

Повісивши  крила  на  спинку  стільця,
Тихенько  зітхнувши:  «Втомився…»,
Усміхнений  янгол,  звичайний  з  лиця,
Присівши,  на  руки  схилився.

З  шухляди  він  витягне  зошит  старий
В  потерту  й  розмиту  клітинку,
А  слідом  зелений  олівчик  малий
Й  стару  дерев’яну  лінійку.

Він  потім  накреслить  таблицю  думок,
Згадає  усіх,  з  ким  зустрівся,
Змалює  цей  день:  кожен  рух,  кожен  крок,
А  зараз  він  дуже  втомився.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341014
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 16.07.2012


O_Olshanska

"А під шкірою наче нитка…"

А  під  шкірою  наче  нитка
Прошиває  мене  наскрізь.
Я  вже  вгрузла  по  самі  литки,
Обертаючись,  наче  вісь.

Я  –  струна,  і  єдиним  звуком
Я  лунаю,  лиш  доторкнись.
Так  стрілу  випускають  з  лука
У  безмежну  блакитну  вись.

Моя  музика  –  мій  хронограф  –  
Відбиває  в  зап’ясті  пульс.
Я  сама  собі  гід,  топограф,
Я  вперед  у  життя  дивлюсь.

Надчутлива.  І  камертоном
Відчуваю  я  кожен  звук,
Реагую  відтінком,  тоном  –  
Я  сприймаю  життя  на  слух.

Я  –  струна.  Я  лунаю  дзвінко
І  допоки  трива  життя,
Хай  мене  прошиває  нитка,
Бо  є  музика.  І  є  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341239
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 16.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.07.2012


Альбина

Наш світ - ілюзія

Наш  світ  –  ілюзія,  звикайте,
А  наші  замки  –  із  піску.
Чому?  Мене  ви  не  питайте,
Я  теж  в  ілюзії  живу.

Все  те,  що  бачимо  –  безглузде,
Безбарвне,  сіре,  неживе,
І  кожен  крок  в  болото  грузне,
А  кожна  думка  –  пропаде.

Наступна  мрія  –  нереальна,
А  попередня  –  не  збулась,
І  кожна  помилка  –  фатальна,
Бо  не  дається  другий  шанс.

І  кожен  твій  попутний  вітер  –  
Це  результат  твоїх  зусиль.
Немає  дива  в  цьому  світі.
Реальність  –  цвинтар  для  надій.

Ти  зрозумієш  це  запізно,
Така  природа  у  людей.
Чи  будеш  вірити?  Ну,  звісно.
І  буде  ще  мільйон  ідей.

І  будеш  знову  планувати
Те,  що  вирішуєш  не  ти.
Звикай,  бо  будеш  ще  страждати.
Наш  світ  –  ілюзія  мети.

01.05.2012  р.
́́́́́́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334439
дата надходження 01.05.2012
дата закладки 15.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.07.2012


Тетяна Мерега

Філіжаночка кави, дим сигарет

Філіжаночка  кави.  Дим  сигарет.
У  серці  раптово  байдужість  з’явилась.
Заплющую  очі  –  твій  бачу  портрет.
Проклинаю  себе  за  те,  що  скорилась.

Повірила  в  мрію,  а  все  –  як  завждú.
Ти  зник,  не  сказавши  ні  слова  прощання.
А  сльози  на  серці  лишають  сліди!
Повірила  в  тебе  –  і  знову  страждання.

Ковток  за  ковтком  випиваю  свій  біль.
Крізь  димну  завісу  реальність  я  бачу:
Сама  я  на  рану  насипала  сіль.
Повірила  в  тебе  –  сама  гірко  плачу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350004
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012


Тетяна Мерега

Упала мрія

Мов  Ангел,  що  упав  із  неба,
Упала  мрія  з  висоти.
Я  проклялá  любов  до  тебе  –
І  не  побачила  мети.

Мети,  яка,  мов  зірка  ясна,
Що  шлях  показує  вночі,
Мене  б  привéла  знов  до  щастя
І  радість  принеслá  б  душі.
 

Я  проклялá  любов  до  тебе.
Я  проклялá  тебе.  Пробач.
Та  сили  вже  немає  в  мене,
Щоб  витримать  душевний  плач.

Мов  Ангел,  що  упав  із  неба,
Упала  мрія  з  висоти.
Ти  потоптав  її  –  й  для  тебе
Мене  немає  назавждú.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349998
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012


Гаоль Лостяр

Захцянка №2: ratio за життя.

Цю  процесію  файну  повЕзем  на  цвинтар,  на  поле  ми,
Хоронитимем  кальцієм  вділені  смертні  кістки.
Через  дев"ять  днів  справимо  ПО  мені  (моїх  кістках)  ситі  поминки,
Щоб  набити  (безсмертні?  згниють  ж  у  землі)  животи!
За  компанію  півчі  відспівують  органи  внутрішні,
Мені  сушить  затлінне,  ще  б  випити  стоплене  олово.
За  життя  я  б  прохала  безсмерття  душі  -  то  ж  бо  сутніше,
Але  поки  попрошу  здорову  на  роздуми  голову!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341192
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 08.07.2012


Саша Кіткотенко

Позиційна війна

Я  воюю  за  сон.  Я  воюю  за  спокій.
Вже  поранена  двічі,  але  неглибоко.
Я  сиджу  у  окопі  й  рахую  до  ста.
Я  стріляю,  щоб  спокій  нарешті  настав!
Моя  муза  в  тилу  і  планує  здобути
Стратегічні  ресурси  болю  і  смути.
Вона  думає,  творчіть  в  режимі  бліц  кріг
Стала  сенсом  життя.  Йдуть  бої  третій  рік.
Моя  муза  веде  позиційну  війну!
І  допоки  стрілятимуть,  я  не  засну.
Я  ж  для  неї  солдат,  я  -  пішак  і  не  більше!
Я  воюю  за  спокій,  воюю  за  тишу!
За  безхмарність  на  небі  в  моїй  голові!
Я  стріляю!  Та  знову  лежу  у  траві...
Я  чекаю  допоки  прийде  санітар,
Віршем  витягне  кулю.  Муза  випустить  пар,
Бо  про  білі  знамена  не  чула  вона!
Я    -  поет  і  для  мене  це  вічна  війна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288392
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 06.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.07.2012


Потусторонний

Если сдохла собака…

Если  сдохла  собака,  погиб  попугай.
А  сосед  собутыльник    загнулся  от  водки.
Светлый    дом  превратился  в  вонючий  сарай,
В  холодильнике  высохли  чьи-то  обглодки.

Старый  друг    неожиданно  сдался  врагу,
А  от  женщины  близкой  запахло  изменой.  
В  самый  раз  погрузиться  в  тяжёлый  загул
И  в  себя  упокоиться  самозабвенно.

В  обозримом  пространстве  шаром  покати,
На  душе  бестелесная,  тухлая  полость.
Только  память  всё  комкает  что-то  в  горсти…
Ах,  конечно…  предательство  -  всё-таки  подлость.

Ах,  конечно,  обиды  грызёт    хомячок,
Ловко  пряча  в  щеках  аргументы  –  припасы.
Ничего,  говоришь  ты  себе,  старичок!
Просто  мир  захирел,  да  кругом    "пидарасы".

В  наступившем  на  мозг    алкогольном  бреду
Вряд  ли  повод  для  праведных  мыслей  найдётся.
Нет,  не  стану  я  пить.  Лишь  непорченный  дух.
Сможет  выстрадать  честное  место  под  солнцем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299260
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 01.07.2012


Ліоліна

Ельдорадо Епікура

Ексклюзивність  едельвейсу  –  
Елегантність  естетизму.
Експансія  еготизму  –
Екзамену  елемент.

Ефективно  егоїзму  –
Евтаназію  едиктом.
Екстрасенси  –  езотерики  –
Експерти  ейдосІв.

Ельдорадо  Епікура  –
Ебонітова  Евбея.
Еліксир  елегій  –  екстра-
Ординарний  експорт  ер.

Екзотика  еф  Еола  –
Екмолін  еллінів  ери.
Експресія  ексцесиву  –
Екшену  едмуд,  ефект.

Ексапостиларій  енний  –
Егрегор,  екстракт  Едему.
Есенція  екстремала  –
Еклектичний  експонат.

Експансія-  розширення  сфери  панування.
Еготизм-  самозакоханість.
Едикт-  указ.
Езотерика-  вчення  про  містичну  суть  об”єктів  Всесвіту  і  людини.
Ейдос-  образ,  сутність,  намір.
Ельдорадо-  неіснуюча  країна  (мрій).
Епікур-  давньогрецький  філософ-матеріаліст.
Ебоніт-  чорне  дерево.
Евбея-  острів  в  Егейському  морі.
Елегія-  двовірш  (походженням  з  давньої  Греції).
Ефи-  резонаторні  прорізи  в  струнних  інструментах.
Еол-  повелитель  вітрів  в  давньогрецькій  міфології.
Екмолін-  ліки.
Елліни-  древні  греки.
Ексцесив-  надмірна  ступінь  ознаки.
Екшен-  художній  твір  у  стилі  хепенінга  (картинка  на  живій  моделі).
Едмуд-  власність,  захист.
Ексапостиларій-  тропар  (прославляння  Апостолів).
Еклектика-  поєднання  різних  стилів  в  мистецтві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341973
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Анатольевич

Ах, Ох и Ого-го

Жили-были  Ах  и  Ох
и  дружок  их  Ого-го.
Ох  всё  ныл  :"Ох!  Мир  наш  плох!
Ох!  Я  не  люблю  его!"
Не  согласен  с  Охом  Ах:
"Ах!  Ну  как  наш  мир  хорош!
Где  ещё,  в  каких  мечтах
ты  другой  такой  найдёшь?!"
Спор  их  слушал  Ого-го,
улыбался  Ого-го...
Знал  -  за  это  ого-го
любят  женщины  его!
Ого-го  для  них  -  кумир!
С  Ого-го  прекрасен  мир!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284385
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 05.10.2011


Келя Ликеренко

ПОРОДИСТИЙ КІТ

Я  на  тобі  звилася,  наче  кішка.
Отак  засну.  Не  тяжко  ж?  Тоді  –  гладь!
Твій  голий  торс  віднині  замість  ліжка.
Хай  стукають  сусіди:  «Що  за  бл..?!»
Націлувалась  до  тремтіння  вусів.
Соплю,  соплю,  аж  серце  –  у  хвості!
То  граюсь,  лоскочу,  то  притулюся,
То  укушу,  подряпаю…  Не  ті
Нявчать  коти  під  вікнами  блохасті!  
(…  Сусід  по  стінах  гатить  молотком)
Хіба  я  винна,  що  у  мене  …  щастя
З  найкращим  ще  й  породистим  КОТОМ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277933
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

СИЛА ВОЛІ

Я  прокинусь  і  встану,
Зацвіту  і  зав’яну,
Засміюсь  і  заплачу,
Я  помщуся  й  пробачу.
Я  впаду  й  підіймуся,
Я  здурію  й  навчуся,
Заморожу  й  зігрію,
Я  не  можу  і  вмію.
Поцілую  і  плюну,
Закохаю  й  відсуну,
Я  стомлюсь  і  спочину,
Я  не  здамся  й  загину.
Воскресаю...  –  й  побачать!
Хто  сміється  й  хто  плаче,
Хто  цвіте  і  хто  в’яне...
Як  прокинусь  і  встану!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219336
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

ВАГІТНА

Це  нікому  ще  не  помітно.
Стало  в  серці  життя  –  дві  дози.
Я  тобою..  тепер  вагітна.
Стій  рівненько.  Бо  я  -  серйозно!
Я  вагітна  твоїм  натхненням.
Я  вагітна  твоїм  бажанням.
Я  відправила  друзям–неням
Щодо  стану  цього  питання.
Я  вагітна  від  твого  сміху
І  від  поглядів,  слів,  від  смаку
Того,  як  ти  зривав  горіхи
Й  годував  мене  геть  ніяку:
Дуже  п'яну  від  вдихів  світу,
Божевільну  від  феромонів!..
Просто  з  того,  що  я  летіти
Можу  в  твОїм  тіснім  полоні!..

Ще  нікому  це  не  помітно.
Може,  -  усмішка  ширша  й  кроки.
Я  тобою  така  вагітна,
Що  готова  кохать  сто  років!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277046
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

КРИМ

Шлях  до  моря  засипано  шклом...
Пальці  в  капцях  бояться  бігти.
Черговий  алконавт...  об  чоло
б’є  допиту  пляшчину...  і    -  в  квіти.

Пляж  чутно  по  гучних  матюках.
Повороти  гниють  в  сечовинні.
За  горбами  ледь  стримують  “Ах”
Якісь  пані  й  панове  невинні.

Бігти  далі  вже  нікуди.  Тут
Пляж,  де  дядечко  вивалив  пузо.
Із  води  споглядає  бруд..
Поспливали  померлі  медузи...

А  природа  -  як  Канни,  як  Рим!
Як  в  Туречині    -  море  і  гори...
За  два  дні  полюбила  я  Крим!
І  зненавиділа  так  скоро!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262850
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

ПЕРЧИК

Ти  мій  перчик  солодкий,
Що  люблю  я  кусати
І  перченої  нотки
Додавати  в  салати.
Переперчена  юшка.
Пересолена  кава.
Вже  щипає  подушка
Від  такої  приправи.
Я  перчу  себе  в  спальні.
Я  перчу  себе  в  душі.
Вже  язик  у  благаннях,
Що  горить  і  що  сушить.
Із  вершків  збила  пінку  -  
Навіть  секс  у  нас  з  перцем!

...Посадила  печінку.
І  серце.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281922
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

П’ЯНСТВО

Все  бла  бла  бла.  Не  сказано  ніщо.
Я  так  пила,  що  вже  й  забула  що.
Вино  спочатку.  Потім  віскі.  Пиво.
Тоді  шампанське.  Пластикове  дно.
І  знов  вино.  У  ромі  утопила
Чиєсь  «Що  пити  будеш?»  -  «Все  одно».
Тоді  текіла  з  сіллю  і  без  солі.
З  шматком  лимону  і  кориці  смак.
Я  від  сухого  змучилась  закону,
Коли  від  тебе  не  почула  «Так».
…  Хоч  не  питала.  
Напилася  мало  -
Один  лиш  день  в  свідомості  погас.
Бо  думаю  про  тебе  увесь  час.
А  тільки  одну  ніч  блювала…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283824
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 04.10.2011


Келя Ликеренко

КАВУН

Вони  б  сказали:  Just  to  keep  and  touch.
Ковтнуть  образу,  наче  сновидіння.
Навчитися  промовити  «пробач»,
Як  з  кавуна  випльовувать  насіння.

Не  все  те  мед  –  що  є  червоний  сік.
І  без  ножа  цю  скибку  теж  не  з’їсти.
Отак  мине.  І  день,  і  два,  і  рік.
Без  смс,  без  поглядів,  без  вісти.

Вони  б  сказали  «Let  my  people  go”
Рушник  зітре  липкі  гарячі  груди.
Бо  що  таке  нескорена  любов
Якщо  її  ніколи  вже  не  буде?

І  чи  любов  то  є,  якщо  мина?
Лише  скибки  смачної  серцевини…
Навіщо  я  купила(сь)    кавуна,
Коли  тепер  це  ніжне  серце  …винне?

Вони  б  сказали  «Take  it  easy,  girl»
Хай  цілий  світ  гойдається  на  вітрі…!
Я  кавуном  собі  забила  гол
У  матчі  без  суперників  й  арбітрів.

Без  глядачів…  знов  п’яна  і  одна.
В  клейких  долонях  вириваю  коси…
Ніхто  не  скаже:  Кавуну  хана!
Ніхто  під  лезо  душу  не  попросить…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276173
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 04.10.2011


команданте Че

****ний ліхтар (у співавторстві з Biryuza)

....мені  вночі  більше  не  світять  ліхтарі..
мабуть  і  світло  мене  розлюбило,-
кисле  на  смак  воно  крапає  в  очі
і  виїдає  залишки  правди  з  них.
вчора  сонце  переварилось  у  шлунку  неба
та  не  гріє  нічого  вже  навіть  подумки.
металевими  стрілами  бавиться  ніч,
старанно  виводячи  на  землі  ієрогліфи,
ледве  торкаючись  мого  /астрального/  тіла
та  від  того  приємно...
і  чомусь  хочеться  стати  ліхтарем,
володіти  тінями  сивих  мандрівників
та  ховати  їх  від  безвіконних  хмарочосів.
хочеться  наситити  повітря  змістом
та  огорнути  собою  кожну  молекулу
чи  стати  нею  на  мить  зникнення  звідси.
Сріблясті  ідоли  ковтають  проміння,
благають  впасти  крізь  сон  навколішки.
небо  казиться  блискавками  і  знову  хоче  їсти,
а  коли  воно  наїдається  мною  -
падає  бездиханним  на  ліжко
і  споглядає  світло  ліхтаря,який  не  горить.
все  стає  зрозумілим  і  незбагненним  водночас
я  -  частина  всього,  поки  вони  володіють  часом,-
бігаю  колом  циферблату  і  задихаюсь,
а  ліхтарі  так  само  не  світять  вночі...
я  обманюю  вітер  спробами  наздогнати  його.
новопризначене  вранішнє  сонце  скоро  забере  сили  і  владу
і  заплачеться  лимонним  соком
перш  ніж  заснути  у  темряві...
однак  я  знаю,  що  моє  /штучне/  сонце
має  трохи  більше  спражнього  тепла
аніж  ліхтар  у  паралельних  світах  ваших  очей....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270240
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 27.09.2011


команданте Че

не розказуй

не  розказуй  мені  всієї  правди
я  не  хочу  одразу  зі  сміху  вмерти..
ти  ніколи  не  вміла  жити  /та  й  готувати/
а  останні  слова  не  змогли  на  губах  завмерти.
намагаюсь  підтримати  якось  тебе  і  життя  у  тобі
а  тим  часом  в  будинку  не  втримують  нерви
вже  не  в  нашому..  з  середини  руйнуються  стіни.
якщо  ще  раз  почую  мелодію  /наших  колишніх/
«про  щастя»  пластинок
мабуть    з  глузду  поїду  /у  гори/
або  просто  /по  венам/  до  піни
я  вже  зважився  зранку  й  не  стану  вагатись  знову
щоб  нікуди  не  йти  та  нічого  вже  тут  не  лишати
я  готовий  нарешті  забути  людську
і  завчити  мовчання  /мову/
я  звільнився  від  тебе  нарешті
не  потрібно  /в  цей  світ/
прокидатись..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276956
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 27.09.2011


Dark Tranquillity

Україно!

Псевдо  буття,  псевдо  надії,
Життя  без  жодної  мрії,
Заради  наживи  –  робота,
Задля  насолоди  –  турбота.
На  показ  –  брехлива  душевність,
Поведінкова  хтива  нікчемність  –  
Сучасної  образ  людини!
Доказуємий?  Та  щохвилини.
Та  не  самі  ж  його  малюємо,
Не  ми  грошима  оперуємо!
Хто  з  золотом,  той  “при  рулю”,
Вкидає  зло  в  святу  ріллю…
І  як  не  прикро  –  кпине  зростом
Чужа  огидлива  короста!
Ой,  Україно!  Схаменись  –  
До  зваб  чужинських  не  тягнись!..
Невже  дарма  страждав  Тарас,
Франко,  Мазепа  в  зліший  час?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281333
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 24.09.2011


sashassop

Есть только ветер

Есть  только  ветер,
Есть  только  пепел
Все  остальное  суета,
А  между  ними  пустота.
Кем  лучше  стать?
Ветром  в  поле?
Пеплом  на  крутом  раздолье?
Тем  небом  бесконечным,  безмятежным
Тем  светом  солнца  нежным?
Начала  нет  и  нет  конца
Мы  станем  тем  -  куда  влекут  сердца,
Где  счастье,  благо  и  уют,
Где  любят,  помнят  нас  и  ждут.
Есть  только  ветер,
Есть  только  пепел
Мы  между  ними,  в  пустоте
Летим  к  своей  мечте…
 
2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282245
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011