Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: СЕБЕ ЛЮБИТИ…ТРЕБА! - ВІРШ


Олександр Обрій: СЕБЕ ЛЮБИТИ…ТРЕБА! - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




СЕБЕ ЛЮБИТИ…ТРЕБА!

Останнім часом, любов непомітно і уміло підміняється на прагматичні ділові і грошові відносини, все менше стає щиро закоханих, а також справді люблячих мам і їхніх дітей. В таких умовах, єдиним, хто тебе зрозуміє, підтримає і залишиться тобі вірним є ти сам, як би це прикро і песимістично не звучало. Я вірю: так буде не завжди, і зовсім скоро люди почнуть по-тихеньку розуміти хибність такого шляху взаємовідносин. Ну а поки що маємо те, що маємо... Низький уклін вам, люблячі матусі і, загалом, всі люблячі жінки! Вашим дітям і чоловікам дуже і дуже пощастило! А на кого залишається надіятися вихованцям дитбудинків і сиротам? Яким не був би добряком, Ти не втечеш від себе, Хоч в альтруїзмі б'єш рекорд, - Себе любити треба. Себе пригостиш ти сальцем, По голові погладиш, І щиро вибачиш за все, Яким не був би гадом. В любові хто б не клявсь тобі, І цілував у губи, - Тебе ніхто так не любив, Як сам себе ти любиш. У слів повіривши добро, Комусь відкриєш душу, Та стануть купкою ворон Ті "друзі" і задушать. Якщо себе не любиш ти, П'єш самоїдства піну, - Любов і іншим принести Не зможеш повноцінну. "Він егоїст і вередун!" - Осудять строго люди, Та доти все ж не пропаду, Поки Себе Я Люблю.

ID: 448795
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 13.09.2013 11:36:16
© дата внесення змiн: 13.09.2013 15:27:40
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (493)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 4.67
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

перлинка, 15.09.2013 - 12:35
цікаво, досить змістовно 12
 
Олександр Обрій відповів на коментар перлинка, 01.01.1970 - 03:00
дякую! give_rose
 
Микола Серпень, 14.09.2013 - 07:50
Саша,здається, Ви ще не навчились прощати. Не собі, якраз це легко, що і Ваш майстерний вірш доказує.Через прощення приходить любов до інших, справжня і гірка, і тоді новим, глибоким змістом... Бережіть талант і нових Вам удач! 22 22 22
 
Олександр Обрій відповів на коментар Микола Серпень, 01.01.1970 - 03:00
дякую, прощати я вмію, в цьому творі хотілося трошки серйозності плюс трошки самоіронії залишити, а ще я звик трохи гіперболізувати проблему, щоб вона здавалася актуальнішою і її сприймали серйозніше, бачу по Вас, що це вийшло, але насправді, моєму стилю характерна і маленька самоіронія, спробуйте перечитати цей вірш, як злегка комічний, можливо враження від нього трішки зміниться)
 
Lesya Vladimirova, 13.09.2013 - 18:21
12 Гарно.
 
Олександр Обрій відповів на коментар Lesya Vladimirova, 01.01.1970 - 03:00
дякую give_rose
 
Крилата, 13.09.2013 - 15:48
12 Ісус сказав: "Люби ближнього, як САМОГО СЕБЕ".
 
Олександр Обрій відповів на коментар Крилата, 01.01.1970 - 03:00
дякую give_rose
 
Нагадалась пародія на пісню Баскова "Я так себя люблю... Себя любимого на руки я возьму и отнесу к себе в постель" biggrin biggrin biggrin
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
хаха, не чув такого biggrin biggrin biggrin 12
 
морський лев, 13.09.2013 - 11:57
12
 
Олександр Обрій відповів на коментар морський лев, 01.01.1970 - 03:00
дякую friends
 

Нові твори