Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: КІНЕЦЬ СВІТУ - ВІРШ


Олександр Обрій: КІНЕЦЬ СВІТУ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 52
Персональный ЧАТ <<<S.R.V.R>>>
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Eva1904
Персональный ЧАТ Inna-spring
Персональный ЧАТ Kleshenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Romario_77
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алькальд
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Глорія
Персональный ЧАТ Дашавський поет
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Здравствуйте
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марія Романюк.
Персональный ЧАТ Маргінал
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олег М.
Персональный ЧАТ Олена Бондар (Бондаренко)
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Руслан Лиськов
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Синій Вовк
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




КІНЕЦЬ СВІТУ

Я так довго ішов навпростець, Дув в лице мені вітер, І нарешті побачив кінець, Не простий лиш, а світу. Ще здаля помахав мені він Неохоче рукою. Дрижаки викликає в колін, А мене – заспокоїв. Та мій спокій, скоріше за все, Хулігана збентежив, Зупинився «Кінець..» на шосе, Мов повержена вежа. «Ти чому не дрижиш від страху?» - Запитав мене грізний. «Бачив біди вже, пане брехун, За життя своє різні, Бачив справжні страждання, тяжкі, Коли корчились люди , А твої аргументи хиткі, Не боюсь я паскуди!» Побілів тут бідняга і зник, (Стало соромно певно), Мов маленький згорілий сірник, Марновірства син древній. Я всміхнувся і далі пішов, І наспівував пісню… Тихий спокій і щира любов – То мій захист залізний.

ID: 384440
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 12.12.2012 20:08:35
© дата внесення змiн: 12.12.2012 20:08:35
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (530)
В тому числі авторами сайту (30) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

І все ж сірників про всяк випадок підкупити треба biggrin
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
знати б де впадеш - то соломки підстелив би biggrin wink
 
tatapoli, 12.12.2012 - 21:10
12 biggrin 12

Обнадійливо! give_rose
22 wink 22
 
Олександр Обрій відповів на коментар tatapoli, 01.01.1970 - 03:00
дякую biggrin give_rose
 

Нові твори