Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: СОТВОРІННЯ СВІТУ - ВІРШ


Олександр Обрій: СОТВОРІННЯ СВІТУ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 60
Персональный ЧАТ *Svetlaya*
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irysh
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Kurchatko
Персональный ЧАТ Lover Of Black Roses
Персональный ЧАТ MiriamS
Персональный ЧАТ Natali Zaika( Наталія Заїка)
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Sandia Evans
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ VitaLina
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Yulia Sky
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Анитка Галицька
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Далека Зірка
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Микола Холодов
Персональный ЧАТ Михайло Нізовцов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




СОТВОРІННЯ СВІТУ

В пориві натхнення прискорена думка Писала картини буття, В гармонію звівши енергій стосунки, Збувалася мрія Творця. У всьому довершена, дивна скульптура - Земля, мов живий організм, Незвична Йому позувала натура - Він Душу свою переніс. Отець із турботою виплекав Сина, Віддав найдорожче сповна, Від суму Бог жінку дав першій людині, І в грудях заграла струна. "Богиня, чарівна моя королева", - Так подумки мовив Адам, І серцем відчула закохана Єва: "Себе йому всю я віддам!" Відчули Любов на Землі двійко перших, І щастя знайшло молодих, Адам мрії Батька тоді перевершив - Синочок у них народивсь. Тоді ж, сам вже тато, Адам пізнав радість, Бо став повноправним Творцем. "Мій Отче, чи мріям твоїм я не зрадив? До цього лиш ти творив все. Кого тепер любиш із нас ти сильніше - Мене чи його? Дай-но знак!" "Любові моєї завжди буде ніша Для всього земного одна. У тобі є часточка, дана від мене, В дитині є світ твій і мій, Ти вільний творити неспинно, натхненно - І серцем відчути зумій: Не прагни творіння пізнать механізми, В них вкладена мрія моя, Душею поглянь, не крізь розуму призму". Пораду ж Адам не сприйняв. Частіш наполегливо чулися Єві І радили все голоси: "Пізнаєте мудрість, з Пізнання лиш Древа Скуштуйте-но плід, дасть він сил, Прекрасніше буде виходити, легше Що б ви не схотіли. Лиш склад Пізнайте творінь". "Мій Адаме, не брешуть - Чом нам не послухать порад? Не краще хоч раз нам погодитись з ними?" Послухав же Єву Адам... І гілку прекрасну з плодами смачними Зламав в докір Батька словам. З тих пір зупинилася думка людини, Покликана була творить. І досі ламаємо все на частини, Роздерли на гвинтики світ... Та спробувать варто, відкрийте-но очі! - Знаходяться тайни всі в нас, Всі шифри всередині стануть робочі Увімкнемо ж мрії Парнас! Убогі машини і їх виробництва Вмирають, продовжують гнить, Час скінчити довгу безплідну гонитву, Що виграш дає лиш на мить І Господа тільки творіння безсмертні, Не власний над думкою тлін, Не в силах нікому божественне стерти, Що в пам'яті у поколінь. Руїни плодити - то справа нехитра, Та думка натхненна людська Сильніша, вона наче свіже повітря, Мов річка - неспинна, швидка. Тож викиньмо з мозку сміття примітиву, Догмати порвімо у прах, Ми варті того, щоби жити щасливо, Творімо ж, все в наших руках!

ID: 438556
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 20.07.2013 23:04:15
© дата внесення змiн: 20.07.2013 23:39:01
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Журавель Яна
Прочитаний усіма відвідувачами (449)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Едельвейс137, 12.09.2013 - 18:00
Впізнаю мову вірша... на цю тему і я написала. запрошую, якщо маєте час, прочитати мого вірша - ЧАС ТВРОЕННЯ за шостий місяць цього року. Він написаний під враженням музики Й.С. Баха прелюдія Ре мінор. спробуйте прослухати цей твір з закритими очима. яку побачите картину!?
 
Олександр Обрій відповів на коментар Едельвейс137, 01.01.1970 - 03:00
дякую за пораду - почитаю і послухаю обов"язково wink 22 22 31
 
Нова потужна хвиля у твоїй творчості 12 smile biggrin Цікаво-цікаво wink give_rose
 
Олександр Обрій відповів на коментар Лілія Ніколаєнко, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ліля !) friends wink в тебе теж, бачу, нова поема почала писатися, як буде час - обов'язково прокоментую!)
 
Ми варті того, щоби жити щасливо,
Творімо ж, все в наших руках!
 
Олександр Обрій відповів на коментар Ромео та Джульетта, 01.01.1970 - 03:00
дякую friends
 

Нові твори