так враження що це не вірш, що я тримаю в рукає кошик з багтьма енергіями ,що творять життя людини .і вони світяться, перемішуються, множаться і заводять хоровод часу відтворюючи картинки то яві то наві. тепер я бачу з чого я зроблена...
09.12.2012 - 06:34
люба Віточко, "кошик з енергіями" - цікаве враження... "...картинки то яві то наві. тепер я бачу з чого я зроблена..." - Ви "зроблені" з яві і праві... більш з праві, чим наві... у мене таке відчуття...
не бійтеся його, лісу пізнань, люба Віточко... "хто володіє інформацією - володіє усім..." тим паче, що у наступній "завісі" нам буде "сніспослано" Провідника... Око...
спочатку лячно...
потім двомислово,
читати надтекст і підтекст кожного символа...
цікаво...
і міфологічно і психологічно і культово і культурологічноі філософічно.
мурашки по спині...і ось до якого бога я прийшла з цими всіма відчуттями
Птах-Сокар-Осирис.
я вражена,ВАЛЮ!
08.12.2012 - 08:40
люба Віточко... мушу покаятися перед Вами... бог цей - не єгипетський, а скандинавський... я зробила таку помилочку... звуть його Одін... я виправила б у тексті вірша цю неточність, але, в такому разі, вийде, що це Ви (коментар тоді, після виправлення, "зависне"... ніби) - "переплутали" "богів" давніх... а переплутала їх я... написати слід би було "бог скандинавський вмер, щоб збагнути значення рун"... а я його до єгипетських причислила... от і загадала Вам "загадку"... то моя "недоінформованість" таку ситуацію спричинила...
дякую Вам за "етапи" сприйняття... Ви ж розумієте, які неоціненні подарунки робите, казавши так...
"все що я роблю( з натненням) за для того, щоб відчувати/отримувати щасття!" - тут Ви однозначно потвердити, що те, що Ви робите має назву конкретну - ПРОЦЕС ТВОРЧОСТІ... істинна суть творчості - в радості самого процесу... в щасті...
кожен своєю стежкою - і Ви, і я прийшли до такого розуміння - смислу творчості.... а ще наші самовідкриття потвердив свого часу мій самий-самий... філософ Еріх Фромм ("Бегство от свободи") - отже, нас уже твоє вкупі...
просто дивовижно! по перше, я назвала це репортажем... за всіма жанровими ознаками... (що бачу, про те співаю - і дія у теперішньому часі)... А НАЙДИВОВИЖНІШЕ (І САМЕ НА ЦЕ Я РОЗРАХОВУВАЛА!!! Я ЦЬОГО чекала потаємно!!!), шо Ви ПОБАЧИТЕ... і Ви - побачили... отже! що хотілося з"ясувати - доведено: те, що "бачить" поет, залишається в АУРІ вірша, як інформація! яка зчитується... усе залежить від чутливості "приймача" (приймачами всі ми одне одному є...) це ніби навзаєм - я бачу Ваші "заслівні" світи, і от - Ви бачите мої "бачення"... це справді вражаючий результат... це свідчення того, що вірші живі і мають Душу... що форма - це умовність, як і все формальне...
отак, Віточко! ми (всі!) творимО одухотворених істот... яку ж відповідальність маємо ми усвідомлювати за них, нами сотвореннИх! що додають вони у світ, у Всесвіт - світла?...
це грандіозне відкриття... (для мене, і всіх, кому цікаво) - без Вас ніколи не вдалось би мені діЗНАТИся про таке потвердження давніх моїх догадок...
дякую Вам... хоч ці слова майже нічого не передають, але Ви відчуєте, що насправді я Вам кажу...
це результат тієї прогулянки в ліс... після Вашого вірша "Чекаючи весни"... отже, "дзвони" ті отак відгукнулися... подумала, Вам може здатися цікавим...
мабуть, треба було писати... не намагаючись втримати в сюжеті, у хоч якійсь конкретиці, а як - потік свідомості неконтрольований... втручання розсудку, розуму, його намагання "систематизувати" трохи "заземлили" все... але, думаю, Ви побачите за словами...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую, Вітусь! 
 за для того, щоб відчувати/отримувати щасття!</td></tr><tr><td bgcolor=#FFFFFF align=center valign=top>26.11.2012 - 08:21</td><td bgcolor=#FFFFFF><img border=0 align=middle src=img/answ.gif width=19 height=21> <span class=answ>люба Віточко, ми живемо у трьох (їх більше, але зараз про три) реальностях - ){kind=link}