і вражає не лише сама історія, а те як вона подана. ніби лист, чи запис із щоденника...це дуже зближує автора і читача, якась приватність...сповідальність у тому....
24.12.2012 - 09:22
часто ті, кого ми обираємо і особливо "носимося" з ними - віддячують кігтем і дзьобом, копитом чи й отруйним зубом... вони розцінюють свою обраність, як дозвіл на володіння, на зверхність, як вседозволеність, стають егоїстами крайніми, нарцисами (навіть перверзними) і починають вимагати більше і більше, невдовзі - усього без решти... тому інколи ворога, який буде ненавидіти особливо злостиво, викохуємо собі самі ж... у мене це виходить - не тільки з півнями...
обирати і возносити треба - духовно зрілих,а не таких, які керуються шлунком, тобто тваринними інстинктами... бо егоїзм - це якраз НЕЛЮБОВ до себе і до всього світу вцілому, егоїзм - це заздрощі і жадібність, ненаситність, "алчність"... - але ж...
...я бачила, що Ви глянули і пішли... подумала, що Ви не чекали від мене прози, тому... подумала, що Ви ще повернетеся - і так і вийшло подумала - може, не так цікаво, як мені здається - і помимилилася - Вам теж здалося цікавим "новшество" моє... чесно радію... це для мене важить...
форма листів... оскільки я людина спостережлива, то за життя в мені назбиралося море всіляких цікавих історій, у які я сама ж таки і потрапляла - як оці ось дві, які я поставила... їх хочеться "розказати"... скільки пробувала писати оповіданнячка прозою - ні... і ні за що... проза для мене - закрита... щоразу - дві фрази і все: скучна проза у мене виходить, найбільше - 2 абзаци вимучених... проза моя - не динамічна, тому мені самій і не цікава, і не прийнятна... я "усно" розказую цікаво... форма листів найбільш наближена до усного мовлення, то, можливо, вдасться себе перехитрити...
а ці дві речі - це справді листи... я їх знайшла вчора, перечитала і вони здалися мені цікавими... якщо мій внутрішній контролер розслабиться і не заблокує отаку мою прозу-листи, то я напишу багато різних цікавих історій... декотрі - просто дивовижні... давно помітила, що найцікавіші романи пише життя...
учора якраз і спитала всередину себе - чому я не можу писати прозою (тим паче, враховуючи мою професію і досвід писати щодня на загадану тему... і далеко не завжди цікаву самій...) - мені відповіли: бо не вмієш брехати... оце тобі! мали на увазі, либонь, що проза передбачає вимисел... а я, (глибинно) вимисел, видать, тобто, свої власні спроби вимишляти)сприймаю як ... обман... і - ну тпру, ні ну... а листи - це не вимисел... от листи мені писати дозволяється...
...а які у мене сюжети (розроблені детально) романів кількох є... але прозою я писати не-мо-жу... отакі вибрики ревнивого поетичного Пегаса...
дякую Вам, Віточко! Ви мене дуже-дуже розпУшили...
дякую, люба Віточко... оце так я від холоду і темряви (4 доби світла у нас не було, а отже і опалення, і.. інтернету... ) - в ліжку під усіма ковдрами ховалася - за вікно невідривно дивлячись... такими от віршами рятувалася...
...виходь, Сонечко, на стежку "додому"... ох, через тиждень Сонце уже почне наближатися - світла щодень доточуватиметься... уже радіємо!...
пропонований Вами, люба Віточко, неоритуал виконаю... хочу підсніжників чимскоріш... але, усе-таки, щоб - до часу... коли Сонечко стане на стежечку повернення, підсніжнички у схованках своїх і в серцях наших уже "завовтузяться" проз сни... скоро будемо з Сонцем...
у точці перетину снів" Неперевершено!о, це дивовижно, стільки енергії, я неспішно читала, але темп прискорюється, вже шаленію, легені рве від вдиху і вірш на видиху, пульсує все навколо,от що значить зплетені в одне дві сили!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
вони розцінюють свою обраність, як дозвіл на володіння, на зверхність, як вседозволеність, стають егоїстами крайніми, нарцисами (навіть перверзними) і починають вимагати більше і більше, невдовзі - усього без решти... тому інколи ворога, який буде ненавидіти особливо злостиво, викохуємо собі самі ж... у мене це виходить - не тільки з півнями... 
Ні, Віточко, звичайна жінка...
і ще треба закружляти в танці навколо уявного сонця і протоптана стьожка слідів почне танути, і прокинуться підсніжники. 
