Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Ганно. Що є - те є, на жаль, більша частина громадян нашого північно-східного сусіда подібним чином і діє. Але ж, як не буває у світі чогось тільки ідеального, так і не буває чогось в житті виключно у чорному забарвленні. Життя - воно ж, як тільняшка - смуга чорна - смуга біла. Все-таки, хоч і рідко, але трапляються і протилежні випадки, коли і там люди відмовляються сваритися зі здоровим глуздом. Правда, через шалений тиск влади, їм доводиться тимчасово залишати рідну країну. Он, скажімо, кіноактриса Лія Ахеджакова - та навіть фінансами українській армії допомагає: https://www.ekhokavkaza.com/a/31725983.html
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Олено. Дуже точно ви відзначили, що і на Бога треба надіятися в даних обставинах і обов'язково ще й самим не плошати. От, якби ще, як у тому мультику, півник швидше б дзьобнув їхнього царя-чекіста, то, взагалі, було б чудово:
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Ганно. Точно ви відзначили, що стогне і палає від загарбників і ваша Чернігівщина та й інші куточки України, але зможе рідна країна вистояти й вишвирнути тих ворогів.
А он, чули, що вони у нашому місті сьогодні вранці натворили - на людей, які намагались евакуюватись на залізничному вокзалі, ракету скинули і 52 чоловік, як і не було. Ось, погляньте: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/04/8/7338272/
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Оксано. Так і є, втіху й позитивні емоції за будь-яких життєвих обставин, при бажанні, можна віднайти. Ну, а тоді таким своєрідним продовженням вашої історії можуть бути рядки українського поета Платона Воронька:
І ось прибув із мандрів чорногуз
До нашого барінкового двору,
В старе гніздів'я аж по шию вгруз,
Замислився: а чим почати пору?
Чи спав, чи ні, але надумав зрання -
І розпочав свою весну коханням.
Можливо і мені коханням, як лелека...
Подумав, а весна уже далеко.
Дмитро Кiбич: Гарні рядки, Оксано. Так воно і є, зустрічаються, звичайно, і там адекватні люди, та переважна більшість свого правителя вважають "помазаником божим" і в усьому з ним погоджуються. Навіть у випадку, якщо той правитель посварився зі здоровим глуздом.
11.03.2022 - 17:30
На превеликий жаль серед них і чимало тих, хто народився в Україні.
Дмитро Кiбич: Гарні рядки, Ганно. Точно ви відзначили, що неймовірно тяжкі випробування випали на долю нашої землі, та Україна вже не вперше таке лихо долає.
А оце чули, ще один бовдур - Микола Басков, який, між іншим, має звання "Народний артист України"(Кучма йому ще у 2004 році його вручив), та ще ж він і наполовину є українцем(дівоче прізвище його мами - Єрьоменко)- так оцей же Басков заявив, що повністю підтримує дії Путіна і те, що робить їхній Президент - це усього лиш дефашизація України. О, що гроші з людьми роблять. Ось, погляньте: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/25/7325945/
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Ганно. Дуже влучно ви про царів висловились - і до інших народів зухвало й ганебно вони поводились і над своїм постійно знущались, а потім ще й Катерина Друга, Микола Перший і так далі. Це ще колись український поет Леонід Кисельов - ну, він і і російською, і українською писав, так він у своєму вірші "Царі" їм точну характеристику дав - ось, погляньте, серед іншого і вірш "Царі": http://www.vilavi.ru/raz/kis/kis1.shtml
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Олено. Все правильно, оптимістичні такі у героїв настанови, життєстверджувальні. Ну, а у струн же головне не кількість, а якість. Це, здається, Нікколо Паганіні вмів навіть і на одній струні справжні музичні шедеври видавати.
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Ірин Ко. Та отож, такі життєві перешкоди спіткають, прямо неув'язочки різні і все тут.
А то може вам 6 рядок, аби яскравіше звучало в поєднанні з наступними трохи підкоригувати:
Із вуст: "Лети!", в очах "Лишився б!"
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Марино. Так і є, тут важко з чимось не погодитись. Ну, талановиті актори є майстрами своєї справи і працюють так, що з сюжету фільму зроблять справжню цукерочку. А оце ж, кажуть, той актор, що грав Мішку - колишнього друга Косого, що разом з ним виховувався в дитдбудинку, а потім порядною людиною став - Володимир Протасенко, оцей ось:
Так це він, виявляється є батьком співачки Анастсасії(Протасенко):
Дмитро Кiбич: Гарна пісня, Ганно. Досить яскраві такі, мелодійні рядки.
Оце тільки 6 і 7 рядок - два рядки підряд однаково починаються з "І". Може тоді у 7 рядку "і" замінити на "ще й":
Ще й небес висота,
Де зерном золотим зірочки.
Дмитро Кiбич: Воно то так. Але, мабуть, до Степана Хмари така інформація про стан речей, як до жирафа доходить, що тільки через 2 з половиною роки це зрозумів. Бо народ же склерозом не страждає і чудово все пам'ятає, як він під час виборчої кампанії у квітні 2019 року заявляв, що президентом України хай вже стане хто завгодно, хоч і Зеленський, аби тільки не Порошенко:
19.12.2021 - 23:41
З трибуни ВР заявив С.Хмара ці слова.., що я написав.
Можлмво... доходить... совкам... та не всім,.. бо бидло думає, що можна влізти в тарі дитячі обпісяні споднєта...
Ха-ха-ха...
80% люде-- інертна маса кишкоблудства... не більше...
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Олено. Оригінальні такі роздуми. Мовляв, з особливим іспано-індійським присмаком така життєва пригода. Ну, а до такого стану спокою і умиротворення від Ошо в певних ситуаціях можна додавати й бадьорості і запальної енергії від "Танцюриста диско":
Дмитро Кiбич: Гарний вірш, Ірин Ко. Це точно, для таких занадто перебірливих діячів події лише за одним сценарієм будуть розвиватися.
А то у вас у 9 рядку - що то за \"чигає\" - то може ви хотіли написати - \"чекає\"?
Дмитро Кiбич: Гарний переклад, Томо. Це ж, кажуть, що ця поетеса Наталі Біссо родом з України - народилась вона у місті Сімферополі в Криму, а потім переїхала до Німеччини.
Дмитро Кiбич: Це так. Позитивних емоцій ніхто з них не викликає і близько. Але ж, якщо за принципом меншого зла оцінювати, то серед тих політиканів є погані, а є дуже погані.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Що є - те є, на жаль, більша частина громадян нашого північно-східного сусіда подібним чином і діє. Але ж, як не буває у світі чогось тільки ідеального, так і не буває чогось в житті виключно у чорному забарвленні. Життя - воно ж, як тільняшка - смуга чорна - смуга біла. Все-таки, хоч і рідко, але трапляються і протилежні випадки, коли і там люди відмовляються сваритися зі здоровим глуздом. Правда, через шалений тиск влади, їм доводиться тимчасово залишати рідну країну. Он, скажімо, кіноактриса Лія Ахеджакова - та навіть фінансами українській армії допомагає:
Хоча б он, колишній телеведучий Юрій Кот - уродженець Житомира, утік до Москви і таку маячню там зараз верзе про події в Україні, що на голову не налазить. Оцей же ось:
Дмитро,щиро дякую за підтримку!