frank: \"говорити\" означає бесіду. там, де \"говорив до себе\", треба \"говорив з собою\"; або можна
\"звертався до себе\" чи навіть \"приходив до себе\" – так, як приходять до когось питатися поради
frank: нормативний наголос в слові \"поки\" припадає на перший склад; а в слові \"хитке\", що в тому самому рядку – на другий. в ритмічний малюнок рядка на вписуються обидва слова, але ірина позначила наголос лише в одному. тому значно логічнішим було б не позначати наголосу взагалі
frank: великі літери всередині слова – неприпустимі. до речі: в тому рядку є ще одне слово з ненормативним наголосом, і воно вам не вадить. слово \"поки\" також можна записати без наголосу
frank: в слові \"твориш\" нормативний наголос на першому складі, в слові \"нову\" – на другому. навіщо ж його вказувати? у віршах взагалі наголосів не треба ніколи. це ж не словник для іноземних студентів
frank: «Россия – самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом (негативной) селекции там вывели чудовищных моральных уродов, у которых само понятие Добра и Зла вывернуто наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерьме, и при этом желает потопить в нем весь мир» (Иван Ильин, русский философ)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
