frank: ви про імена богів? їх справді краще було б писати з великої, та нехай вже. писати без великих літер мені підказала необхідність якось урівноважити авторів, що ними зловживають
frank: там скрізь, де \"посмішка\", треба \"усмішка\". вона вам личить;
\"єдиним кимось створена\" – помилка. такі звороти вважаються канцелярськими. для порівняння: \"мною було підписано\", як кажуть наші президенти
frank: бог благословив корейських поетів! – це я, повіривши вам на слово. ну, то – жарти. про рими: краще римувати точно та правильно, ніж навмисно абияк. тут у вашому вірші найслабше місце – там, де ви римуєте \"ти мені-вимани\", – ну, й ще деякі рими вражають прикро
frank: наголошуйте неправильно, якщо вам так завгодно, та робіть це навмисно, тобто свідомо. які ще поети робили таке? цікаво було б почути, кого ви величаєте вчителями
frank: "знайде-днем" – не рима. до того ж у"знайде" наголос не там;
те саме – раніше – стосовно "днем-відна́йде";
фрази часто рвуться: початок в одному рядку, продовження – в наступному. в цьому немає нічого позитивного чи креативного, якщо ви навмисно так робите. знаю, що так – модно, але нічого крутого в тому немає
frank: \"вночі\";
\"із\" – небажане;
\"по різних сторонах\", але це здається калькою з російської. напишіть, наприклад, \"йшли у різні боки\" чи ще якось: \"у різних напрямках\" тощо
frank: тут анапест: розмір з трискладовою ритмічною одиницею: ти три ма́й хит ке ща́. фактично виходить так, що слово \"хитке\" взагалі не має ритмічного наголосу
frank: ні, з таким наголосом не вписується. розмір тут: анапест, тобто повторюється ланка 001, де 1 – наголошений склад: "ти трима́й хитке ща́". на "ке" наголос тут припадати не може, бо одразу ж після нього йде наголошений склад слова "ща́стя". два наголошені склади поспіль – такого не буває
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: