frank: навіщо ви згадали про сон? тепер вже точно не вийде. – жартую. великі літери всередині слів заслуговують на те, щоб їх позбутися взагалі. ви ж могли помітити, який гарний, привабливий вигляд мають тексти без великих літер? якщо ви не знали, це тепер модно)
frank: це ж очевидно: думка, що треба ламати шаблони й виходити за рамки – така стародавня, що давно вже стала надбанням широкого загалу, тобто банальністю, паттерном, стереотипом, нормою. хіба це може бути модним, зухвалим чи революційним? зламайте цей стереотип, і зможете побачити багато речей по-новому
frank: чудово! значить, саме час зробити щось незвичайне: позбутися якого-небудь старого стереотипу чи неправдивого уявлення. думаю, найлегше це зробити, погодившися з такою парадоксальною думкою, що великі літери всередині слова – неприпустимі
frank: мене це обурило) справді: так багато авторів наголошують у віршах, що ви собі й не уявляєте. думаю, ви не повинні рівнятися на таке негативне явище. нічого нового чи оригінального в цьому немає
frank: я пам\'ятаю, але тут не зовсім те. виходити за рамки цікаво там, де ще ніхто раніше не виходив. а вказувати наголоси у віршах – зовсім не оригінально, і не конструктивно до того ж. нічого бунтарського чи новаторського в тому немає
frank: граматика такого не передбачає, та й не дуже естетично. це не одна лиш ви, а ще багато авторів вдаються до такого дивного способу вказувати наголос, але в віршах наголоси взагалі не прийнято ставити
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую