Богданочка: Мар\'яночко, вірш дуже гарний.Гадаю він з тих віршів, де кожен читач може уявити собі щось своє. Це - філософська лірика, і трішечки магії такої жіночої
15.08.2016 - 12:12
Так. Ти так гарно відчула його, спасибі, Богданочко, це приємно
Гарного настрою тобі, теплих емоцій, осені сонячної
Богданочка: Такі зворушливі і болючі Ваші роздуми Де знайти нам цю країну щастя? Той світ доброти, той острів миру?... Ніде, на жаль. Мусимо жити у тому світі, у цій сьогоденності, що є тепер , і намагатись хоч трішечки зробити його кращим.
15.08.2016 - 13:11
треба у себе її збудувати, чисту і охайну, світлу і сонячну, зі щастям нам і нашим дітям.
Богданочка: Найголовніше в будь-якій справі - це небайдужість. Ви не байдужі, Сергію, до усього, що твориться довкола. Вам хочеться змінити щось на краще, і це чудово. Так, українська поезія потребує змін, як і ціла наша Україна. Якщо кожен докладе хоч краплинку зусиль, то можна побачити неабиякі зміни. Мене теж дивує наскільки пересічні люди байдужі до літератури. За два роки ( приблизно стільки часу знайомі знають, що я пишу вірші ) тільки декілька людей попросили мене зачитати їм свої вірші, але дуже багато було тих, хто питав: \" а тобі за це платять? \". У нас усе крутиться довкола грошей. Якщо справа чи захоплення не приносить великого прибутку, значить це марна трата часу - думають майже усі люди. А так не повинно бути. Це проблема усього суспільства. Було би добре змінити на краще хоч деякі речі. Прекрасна тема для роздумів, Сергію
03.08.2016 - 02:00
От що і я казав, сонечко. Усе ж усім давно очевидно. І те, що мене "порвало"- теж закономірно. Не я, то інший би (не вірю я, що чесних людей обмаль у нас) ЧАС ПРИЙШОВ, ОТ І ВСЕ. А ситуація ота лише спровокувала тему. Я, доречі, вже про торішній фест у Ваших краях чув від багатьох... Та тенденція ж загальна. Лиси фарбовані, блін... Усі ж усе знають... А змінити- от усі і мають міняти. Мені воно самому треба? Ви ж молода, Вам жити і творити) Ось і змінюйте УСЕ. Спасибі Вам
Богданочка: НАталочко, повернула ти і мене у дитинство А оце \" домів\" повертає саме у Перегінське дитинство Вірш - просто диво. Дуже сподобався!
02.08.2016 - 16:57
Так, Сонце, це наше, рідне! Пригадую, як у студентські роки дівчата-однокурсниці дивувалися з цього кумедного для них слова "домів"!.. А для нас, перегінських, воно було таким рідним! А коли вже наставала п'ятниця і можна було нарешті поїхати на вихідні домів - ейфорії не було меж! Дякую тобі за співзвучність думок!
Богданочка: Привіт, Мар\'яночко! І мене запросили на фестиваль. Дуже хочу приїхати. Прикро, що така подія затьмарилась.Це мав бути чудовий фест з настроєм пікантності і любові...А так... прикро якось