Богданочка: Красунечко, я так рада прочитати твого вірша! Він чарівний і таємничий, як сама ніч. Тільки така зажурена лірична героїня, так і хочеться повитирати їй ті сльозинки з очей і сказати: \" Мила, усе буде добре\".
Богданочка: Чарівно... І метафори прекрамні, і сенс у вірші глибокий. Усі ми часом картаємо себе за щось , що ми зробили у минулому, або чого не зробили, а могли б. Але усе складається так, як і повинно було бути. Кожен має свою долю, котру дуже важко змінити
Богданочка: Іринко, дякую тобі! Двічі перечитувала твою оповідь і заглибилась у неї... Прекрасно, коли за допомогою таких простих, буденних речей, як фіранка та вітер, ти змогла намалювати цілий світ з почуттями. Талант!!!