Богданочка: Так гарно... Почуття-відчуття...
Піднесено
12.04.2016 - 22:29
Богданочко, і буденне, і земне, звичайне, повсякденне це, - там таке воно, де є любов, просто любов між серцями. і так має бути - у всіх, хто шукає і знаходить кохання.
і вам цього - на всі сто років щастя!
Богданочка: Дуже хороший вірш на тему, актуальну в усі часи. Багато людей постраждали через наклепи, бо , як кажуть - що у лісі, те видно, а під носом - ні.
10.04.2016 - 08:31
Видно ЧУЖЕ,а от своє?А свого нема.Ми всі білі та пухнасті. Дякую,Богданочко.
Богданочка: А дітки вибагливі насправді І не тільки у їжі, а в усьому. Їм завжди хочеться того, чого немає. І хоч подаруй дитині сотню забавок, вона захоче таку, якої у цій колекції не знайдеться
Світліше на душі стало після прочитання Вашого вірша
10.04.2016 - 04:37
Та я трохи знаю, сонечко Приємно Вас на Жінці- Українці бачити Я там кілька разів викладав нещодавно. Гарний сайт
Богданочка: Вино, сигарети, косячок, секс - такі земні речі, які мають дивовижну здатність подарувати людині відчуття того, що вона живе у кращому світі, чим він є насправді. І нічого поганого у них немає, тільки б не звикнути аж занадто...
Гарний вірш, що наштовхує на роздуми
10.04.2016 - 13:08
Повністю згоден. Всі цим смакують у свій час, і нічого поганого в цьому нема, Сонечко. А от у наших мордастих "рішал за країну", що не змогли, чи НЕ СХОТІЛИ правильно роз"яснити укуреним голандцям хоч бодай що про Україну- ТАКИ Є
Богданочка: \"...Наш случайный роман,
Слишком звездный
На грешной земле...\"
Так мені сподобались ці слова... І цілий вірш дуже гарний, про сумні реалії не тільки одного поета, а багатьох інших людей, які закохані віртуально.
Богданочка: Прочитала Вашого вірша, Ірино, і у мене виникло двояке відчуття... З однієї сторони - радість за ліричного героя і його партнерку, за те щастя, яке він дарує їй, а вона - йому. З іншого боку хочеться поспівчувати тій відважній героїні, що змирилася з тим, що коханий чоловік тепер ділить ложе з іншою. Щоб бажати їм щастя потрібно мати велике добре і серце і багато-багато мужності і душевної сили. Я б так не змогла, напевне...
А сам вірш дуже гарний, штовхає на роздуми.
14.04.2016 - 22:21
Богданочко, я вам зараз пошукаю один вірш... В ньому - ВСЕ. Запитання, і відповідь...
Богданочка: Сумно... Невимовно сумно за усіма загиблими... І ніхто не покараний за вбивства. І немає справедливості й досі. Та й чи буде вона колись? Та навіть якщо і буде, то не поверне нікого до життя.
04.04.2016 - 12:19
справедливість не існує для воскресіння чогось чи когось, це - у волі іншого;
але вона має нам і наступним, хто опісля нас, говорити: ніщо не минає марно, і за зло воздасться, і за добро. тому в душах наших посело і від ненависті, і від любові.
так, їх жаль дощему, та мине тепер нічиє зло безкарним, і у ціні волі будуть їхні жертви.
вірмо, Богданочко, що все - ради любові і житя гідного хтось жертвує своїм життям, і цінуймо це
Богданочка: Любов і терпіння - дві панянки, що крокують поряд. Одній без другої не обійтися...
І люба землячка наша мусить мати невичерпне ткрпіння, щоб пережити те, що випало на її долю. Сили їй! І мужності.
Дуже гарний вірш, пане Олексо
Богданочка: Кожному потрібно знати, що його чи її чекають, думають, піклуються, турбуються, мріють... Люди хочуть бути бажаними, не самотніми... Може у цьому і виявляється любов? У відчутті того, що ти НЕ САМОТНІЙ? Вірш заворожує Аж не віриться, що таке піклування буває насправді.
27.03.2016 - 14:21
Сонечко...Чому- не віриться? Це ж абсолютно звичайно... А кохання- це ще й пристрасть... І бажання зустрічі...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Але не назавжди! 
А дітки вибагливі насправді 
І не тільки у їжі, а в усьому. Їм завжди хочеться того, чого немає. І хоч подаруй дитині сотню забавок, вона захоче таку, якої у цій колекції не знайдеться 
Не хотів, Богданочко... 
