gala.vita: "люди ж мудрості не приймають – паперовим божкам кровожерним супер-жертовники воздвигають…"
цитувати і цитувати...
"радіє іржа, міль і черва`, миші, тлін-порохня-ва`: скільки роботи! – їж і точи од черева..."
супер!
14.04.2013 - 07:39
Віточко, щиро Вам вдячна... завжди чекаю і радію слову Вашому...
gala.vita: Валюша! Справа в тому що для мене то було важливим в плані символів: журавлик - символ мудрості та довголіття, захищенності та честі, а котик - символ яснобачення, інтуїції, жіночої сили та розуму тому цей вірш для мене бачився і ніс таке метафізичне забарвлення і силу! бо на початку був кіт як провідник-інтуітившик до мудрості та інщих чеснот що утілював журавель. і все це розколихувалось у ритмі, що вводив в медитативний стан для досягнення мети.
така моя точка зору що до повернення першого варіанту твору.Дякую що вислухали мене.
25.03.2013 - 07:55
люба Віточко, у цю колисочку, поруч із моєю "заслівною таємницею", Ви додали свою - тайночитання символів... - від того "колисочка" моя стала не тільки глибшою, а навіть... іновимірно-глибшою (сказати "бездонною" - стосовно колиски не дуже вдало прозвучить...)))
але ось наочний приклад, як інтуїція, коли "передає" вірш і сама підбирає для нього слова і образи - глибоко знає, що і для чого вона робить... і як потім розум-логіка намагається "підправити" і додати своїх 5 копійок... і він, той логічний "п`ятачок" - не вписується у символіку... бо логіка - то земне...
не раз таке траплялося, коли я підправляла якісь свої вірші, а тоді, навіть через роки - перечитавши - правила знову - і, виявлялося, правка така відновлювала саме те слово, яке було у тексті першопочатково, коли вірш писався (з чорновиками випадково звірялася кілька разів...)... отакі цікаві ситуації нас переслідують...
вдячна Вам, що зауважили "проіски" логіки вчасно...
gala.vita: а куди подівся "журавлик" замість "мій янгелику" та ще деякі зміни... тепер все має більш однозначний вигляд ...
але те, перше враження було сильніше!
24.03.2013 - 21:35
люба Віточко, повертаю журавлика... і все, як раніше було... так, краще - ворог хорошого...))) Вам - вірю... Ви остаточне рішення допомогли - "вирішити"... дякую Вам... і за увагу і за відвертість... сподіваюся і вподальшому на Вашу дружбу щиру...
gala.vita: Ваше розуміння істини наповнило і мене білими пелюстками та ароматом вишні, шо квітне щороку на тому пагорбі. Тепер я знаю де беруться білі врші...
Чудовий твір.
gala.vita: Валю!...в цьому у всьому є якийсь, прихований за красивим плетивом етнонаспіву, сутосакральний зміст, це в одночас і насторожує, неминучісттю плинення часу і заспокоює, присипляючи увагу.Щоб тільки розсіяною свідоміттю, мимовіль пзазирнути у своє майбутнє.
у мене муршки від такого співу.... транс...
24.03.2013 - 19:20
люба Віточко... я вражена... Ви читаєте - н-да... читаєте мої таємниці... здорово...
gala.vita: це дуже гарний твір! він спонукав мене багато чого прочитати про ірландію, про красу, скульптуру, історію. просто захопилася нею.переглядаю фото... чаруюся.
gala.vita: "у вільному просторі із обмеженням часу
з кожним роком усе важче уникати війни
і писати..."
твір - супер!!! Марі! Ти, як завжди, твориш дивовижно красиві і змістовні речі!!!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
це так сумно