євген уткін: мабуть до дуже багатьох такі спогади з полиновим чи то медовим присмаком приходять з ностальгією за неповторною молодістю. Бо там лишились; мрії, надії, сподівання які так часто ятрять серце і душу. Хороший Ваш вірш!
євген уткін: Любаша! З велччезним задоволенням і насолодою читав і перечитував знову і знов. Ні Ви таки рідкість! Ваша творчість насичена і багатогранна. З повагою Євген.
євген уткін: Хороший вірш. А ностальгійні спогади повертають у далеке минуле.
Пройдуть літа та тільки ти не забувай
Шкільні роки і друзів вірних пам’ятай
Дитинство безтурботне,
Що вже безповоротно
Пішло назавжди десь за небокрай
Літа минули вже на скронях білий сніг,
Шкільні роки ніхто із нас забуть не зміг
У світ веде нас мрія-
Вертає ностальгія
У рідну школу на її поріг.
євген уткін: Дуже легко та приємно читати такі теплі, ніжні вірші.Написані простою. звичайною українською мовою без якихось там викрутасів. Завжди із задоволенням та приємністю читаю Ваші твори. Бажаю Вам нових творчих здобутків і якнайбільше вдячних читачів.
євген уткін: Ваш болючий спогад повернув і мене у той сумний і такий уже далекий час. Як хочеться з тобою говорити,
І знов своє доводити в запалі,
Та згасле серце вже не запалити
Тож залишились спогади й печалі
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за увагу. 
