євген уткін: Я цих придурків і не слухаю і не дивлюсь бо гидко і бридко і соромно.А за хор Вірьовки.... так просто немає слів. Невже вони опустяться до того що будуть клоунами на корпоративах.
євген уткін: Дуже таки гарно. Часто така ситуацція стрічається у житті.
Вже більше веснам не цвісти.
Ятрить образа, біль голосить
Волає розум годі, досить,
А в серці тенькає - прости.
євген уткін: Я вже писав відповідаючи на коментар, що цього вірша я написав під враженням. Гостюючи в селі у товариша я споглядав майже таку картину. на превеликий жаль сьогоднішнє село виглядає по іншому. Запрошую Вас прочитати вірш, відгомоніло, відбуяло, віджило. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757759. Спасибі що провідали. Буду радий бачити Вас знову на своїй сторінці.
євген уткін: Я думаю це Верхівецць, або ЗЕНІТ бо на вершині життя, а потім тихиенько, помалнньку донизу. Як у бардівській пісні
А потом начинаеш спускатся.
каждый шаг осторожненько взвесив
60 это такжэ как 20
ну а 70 такжэ как 10
євген уткін: Е ні. Їх словом недістати
На те вони і депутати,
Щоб красти, обіцять, брехати
На нас із вами їм начхати
А як на Бога уповати
То краще і гріб живим лягати
євген уткін: Ну попосміявся із самісінького ранку.
А ось у нашому житті
Поводирі ввесь час не ті
А ми ж їм долі довіряєм,
А розчаруємось картаєм
Отож і хочеться спитать
Ну якже їх не ……..?
І видається так мені
Таких не гріх скупать в …..!
євген уткін: Можливо, аще можливо а ні в ліс по гриби, а ні на річку порибалити, а ні на луки по трави.Я думаю наша байдужість до себе і породжує отих наполеонів.
євген уткін: Лірично, красиво, вишліфувано з прекрасними рядочками. І як шепоче сад п\'янкий, у літній вечір тихоплинний,і нектар медових зір, і небокрила у намисті, і як Хвилясто ніжиться ставок. І як
у пряжу нив Пірнає стежка прудконога, а найкраще МАЛЬВОЗЛИВИ! Дуже хороший вірш. Я із задоволенням інколи блукаю поміж Вашими віршами.
євген уткін: Доброго здоров"я Олексо Спасибі на доброму слові. За життя краще не питай сам знаєш яке наше пенсіонерське життя. Ось отримав сьогодні пенсію дві тисячі ( це за 44 роки стажу) і бігаєш як дурінь з торбою бо незнаєш куди їх приткнути. Чи на ліки, чи купить дров, бо на газ ціни сам знаєш які,чи купить галоші їх у нас називають радість пенсіонера. і таких ЧИ хоч гатку топчи. Ото буває як коли навідаються пегас із музою, якщо не загуляють, то дивись щось і напишу та приємно поспілкуюсь з друзями у клубі.
євген уткін: Був колись у знайомого у селі, а діло було влітку. Якраз біля його хати і потічок, і гуска, і курна дорога у надвечірї. То цей вірш є замальовка з натури. Спасибі за увагу. Заходьте ще.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
" frameborder="0" allowfullscreen>
