євген уткін: Ні не пафосно а з гідністю патріота. Ще хочу додати майже Вашими словами.
Де з водою кров в струмки стікає.
Там крізь терни воля проростає.
Українець пам’ятай! Єдина
В цілім світі ненька Україна!
євген уткін: Приємно читати Ваші вірші.Вони дуже різко вирізняються майстерністю написання, змістовністю,продуманою тематикою особливо на безмежних просторах сірості.
євген уткін: Замріяно з ледь помітними штрихами легкої зажури і осінній смуток у мінорних думках, а все разом це прояви ностальгії яка напроханим гостем пролазить нам в душу і серце. Мені вірш сподобався.
євген уткін: Вітаю друже Мирославе. Давненько ми не спілкувались тому радію нашій зустрічі у клубі.
Мабуть що роки вже старечі
усілись друже нам на плечі.
Від них і спогади, й зітхання,
й такі простенькі побажання.
Бо круть чи верть, а забаганка-
осоння, телевізор та лежанка.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
