Але я хочу вас привітати, Світлано! Це таки найпопулярніша ваша публікація за два роки! Ви зуміли створити щось неперевершене!!! Мабуть, воно того вартувало...
Можете занести мене ще 15разів до різних своїх списків, не заперечую. Мені не жалко, а вас нехай це потішить. Сподіваюсь, наступні 8000 ваших коментарів будуть цікавішими та привернуть більше уваги до вас і вашої творчості, щоб не довелося влаштовувати черговий скандальчик, спираючись на чужі вірші та висловлювання.
Але я хочу вас привітати, Світлано! Це таки найпопулярніша ваша публікація за два роки! Ви зуміли створити щось неперевершене!!! Мабуть, воно того вартувало...
Можете занести мене ще 15разів до різних своїх списків, не заперечую. Мені не жалко, а вас нехай це потішить. Сподіваюсь, наступні 8000 ваших коментарів будуть цікавішими та привернуть більше уваги до вас і вашої творчості, щоб не довелося влаштовувати черговий скандальчик, спираючись на чужі вірші та висловлювання.
Сонячна пошта: Массовые убийства порождает желание смотреть, как убивают (причем пассивное наблюдательство и невмешательство в том числе). Оправдание тех, кто смотрел и убивал. Безнаказанность за предыдущие преступления. Психология жертвы, массово навязанная путем внушения.
Только вы этого не поняли... даже спустя столетие. Не проснулись, даже когда пришли убивать непоредственно вас и ваших детей.
А если бы КАЖДЫЙ россиянин точно знал (возможно, достаточно было бы прочитать и поверить), что за любого убитого его нацией ребенка последует равнозначный ответ, то хорошо бы подумал, нужно ли воспитывать ещё одного убийцу.
P.S. Продолжаю верить, что автор публикации способен сам за себя отвечать.
Сонячна пошта: Наташа, я задала этот вопрос Светлане. И не просто так.
У каждого человека наступает момент, когда нужно разобраться со своей кашей в голове. Расширить границы своего восприятия. Увидеть свои логические ошибки в рассуждениях. И не срываться на истерику при малейшем несогласии.
Поэт не может позволить себе туннельное зрение. Не может навязывать другим свои поведенческие сценарии. И тем более не имеет права требовать у других поэтов, как им чувствовать и как выражать свои чувства. Есть поэтический язык для этого. Включать режим непонимания крайне вредно.
Вопрос влияния личности на талант его обладателя всегда будет оставаться риторическим. Обычно привожу в пример акварели Гитлера. Любуйтесь, никто не возбраняет...
Сонячна пошта: Светлана, вы способны держать логическую нить разговора? Или общаться самой с собой гораздо интереснее? На основе ваших же высказываний, я задала вам закономерный вопрос о \"чикатильности\" Есенина (ваша формулировка), о его добровольном желании присутствовать на убийствах.
Сонячна пошта: (завершення)
Воістину неадекватна реакція на справедливий та зрозумілий вірш українця, людини, батька і просто небайдужої людини. На жаль, немає дизлайків, щоб ви могли впевнитися у своїй ганебній помилці...
Для чого ваші публікації, Світлано? Щоб привернути увагу до себе? Чи панегірики російським поетам погано читають?
Щось трохи не в\'яжеться з іншими вашими публікаціями, занадто суперечливо. Але ж яке при цьому честолюбство!!!
В будь-якому випадку не треба вказувати іншим як думати, що відчувати, що робити. Давно прийшов час позбутися совкових стереотипів.
Сонячна пошта: Як же убого та примітивно!.. Та ще й великими літерами. Ось вона, Я...
Ну, так. Нехай хтось мене захистить... Нехай хтось за мене воює і загине... Нехай чужі діти помирають - головне, щоб мене не зачепило. А я така вся біла, пухнаста, чиста і гуманна. Вам самій від себе не противно? Ви реально вважаєте цінність власного життя чи життя своєї дитини вищим за життя вбитих інших українських дітей?
27 жовтня 2023: \"510 дітей загинули в Україні внаслідок збройної агресії РФ, понад 1139 – зазнали поранень\". Це тільки офіційно підтверджені дані. Про чисельність загиблих дітей на окупованих територіях навіть думати страшно і боляче... Ах! Це ж \"закономірні та неминучі жертви війни\" - здається, так виправдовується малодушність?..
Світлано, ви ж наче в літературу наполегливо прагнете, то може б і про літературні прийоми (художні засоби) варто було би поцікавитися? Сарказм, порівняння, гіпербола - не чули, нє? Прикро...
Почуття Артура, якого ви тут так брудно охаяли, цілком зрозумілі. В першу чергу, почуття батька, який не має дієвого способу захистити від війни свою дитину. Перебуваючи в Харкові, а не в Мукачеве. Не соромно було дорікати?.. Чи ви добре знаєте, як це - бути під постійними обстрілами та безпосередньо дивитися в обличчя війни?
Немає у вірші А. Курдиновського жодних закликів. Є гіркий злобний вимучений сарказм. Є глибокий відчай і завуальована безпорадність. Є непідробна ненависть до агресора та непримиримість до ватників. Є художня виразність та яскрава емоційність. Є пряме твердження, що кацапів, на жаль, вп\'ятеро більше, ніж українців, а отже один до п\'яти - це рівнозначні втрати. Навіть зрозумілий посил за поребрик є... Багато чого ще. Але ж ні, читати між рядків - це не про вас, Світлано...
Схоже, ви досі вважаєте, що війну можна завершити словами або якщо \"просто припинити стріляти\"?
Тоді не заважайте нам перемагати. У всіх сенсах.
Сонячна пошта: По приглашению своего друга Якова Блюмкина, Есенин неоднократно посещал подвалы ЧК, чтобы смотреть на расстрелы невиновных людей. Об этом не хотите написать? Осудить его \"чикатильность\". Последовательную, заметьте...
Сонячна пошта: Публікувати такі вірші, перебуваючи в окупованому місті - дуже сміливий вчинок. Дякую, Мехті! Тримайтеся, ми подумки з Вами. Ще трішки треба потерпіти...
Сонячна пошта: Все вірно, Мирославе. Підтримую кожне Ваше слово! А в той час, коли московіти знущаються та винищують українців у катівнях і на фронті, пихаті недолугі «автори» не спроможні навіть дати належну відсіч мережевим провокаторам. Допоки це триватиме, і що повинно статися ЩЕ для прозріння зарозумілої решти?!
Гірко та боляче…
Дякую за правдиву, емоційну, необхідну публікацію!
Сонячна пошта: У персонажей есть свои реальные прототипы. Стишок задуман как лёгкая сатира на нерадивых самопровозглашённых поэтов, для которых приемлемы любые способы привлечения внимания к себе, даже самые грязные. Пожалуй, пора переходить к более острой критике, потому что среди нас стало слишком много готовых за похваленьку позволить отыметь себя хоть на Красной площади.
Спасибо.
Сонячна пошта: Довелося прибрати за Georg Sozdan. Ким створений лайнуватий Георг і чому він у вбранні блазня, здогадатися не складно. Воно ж, бідолашне, так розхвилювалося від кількості джерел, що одразу перейшло на тюремно-російську з переляку. Видно, вам зовсім нема чого жерти у своїй троляндії...
Українське козацтво витоки, еволюція, спадщина. Ред. Т. К. Хорунжа. т. 1-3. – 1993.
Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XYII ст.). – 1996.
Чухліб Т. Козаки та Яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 років. – 2010.
Чухліб Т. Козаки і Монархи. – 2009.
100 Великих постатей і подій козацької України. Гуржій О., Чухліб Т. – 2008.
Чухліб Т. Шлях до Полтави. – 2008.
Українська козацька держава. Витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали Четвертих Всеукраїнських історичних читань). – 1994.
Незнайома Кліо: Таємниці казуси і курйози української історії. Козацька доба. В. Горобець, Т. Чухліб. – 2004.
Степанков В. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657 рр.) – 2008.
Новицький Я. П. та ін. Народна пам'ять про козацтво. People`s memory of cassacks. – 1991.
Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка (Запорізька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам'ятках). – 1992.
Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. – 2008.
Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України. – 2006.
Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. – 1996.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст. кордони, населення, право. – 1996.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – 1994.
Вирський Д. Дискусії про козаків (Характеристики українського козацтва в річпосполитській історіографії останньої третини XVI - середини XVII ст.) – 2005.
Винар Л. Козацька Україна. Вибрані праці. – 2003.
П'ер Шевальє. Історія війни козаків проти Польщі. – 1993.