Надія Позняк: Дякую!! Історія цього вірша така, що ні в першу, ні в другу мою книжку він не увійшов: редактор забракувала. Я так і не зрозуміла чому. І от вирішила виставити його. До вчора крутила його, обрізАла, а потім все ж поставила в первинному варіанті.Так що дуже дякую, що оцінили.
Надія Позняк: І вам дякую. Все пройде. Все встаткується. Тільки жити нам не дають, точно. Здається, що от ніби ще трохи, і заживемо - ні, знову прибивають, як цвяшків у дошку.
Надія Позняк: Дякую! Чесно, декларативних віршів не люблю. Тому довгенько не могла наважитися щось написати про цю обстановочку, яку ми зараз переживаємо.