Надія Позняк: Сердечно вдячна! Оте \"місто-барвисто\" мене, безумовно, не сильно надихає, але не вдалося відійти від банального. А так... справді хотілося передати ті роки і настрій. Дякую за те, що відчули вірш.
Надія Позняк: Так, емігранство - вибір складний.Часто не від добра. Особливо, коли нема за що годувати і одягати дітей і стареньких батьків. Важко залишати, важко гарувати там, все з нуля.
Надія Позняк: Дякую. Так навдосконалювалася вночі, що на ранок комент від Чайківчанки взагалі не розкрився і навіть не візуалізувався, хоча як повідомлення, червоним світився і, якщо судити по середньому арифметичному, то хтось ( Чайківчанка?) поставили одиницю. Мабуть, щось не спрацювало, і все вийшло випадково, тому змушена була повторити. Вам щиро вдячна за підтримку. Так, дійсно, підбираєш слова, підбираєш... щоб передати свої відчуття. Дякую.
Надія Позняк: Вдячна. Він ще сирий. Тема (нижче написала) справді важка. Неоднозначна. Усвідомлення матір\'ю, що вона не побачить дітей, ті не приїдуть, остаточно її підкосили.