Віктор Шупер: спробую пояснити. цитата з отче наш зумисне написана російською, бо в цьому випадку вона й повинна була бути російською; горілим-пригоріло і не мало бути римою, я написав це теж зумисне щоб потролити тих, хто читатиме. судячи з вашої реакції - мені це дуже навіть вдалося.
римування - мистецтво? римування - в\'язниця для думки, обмеження, рамки та відсутність свободи. якщо для вас це мистецтво - на здоров\'я.
Віктор Шупер: ну якщо й так то тим паче чорт з ним
мене задовольняє цілком те як я пишу зараз та й загалом читачам більш-менш подобається. в будь-якому разі вони не байдужі до написаного.
то чи варто бути не собою і щось викаблучувати (ся)? однозначно ні
а мені сказали що і з римами, і з ритмом тут все в порядку.
на арт-семінарі коли я представляв власну творчість членам НСПУ.
але то таке. направду мені байдуже, бо то просто написано через суперечку. з римою більше ніколи не писатиму
Віктор Шупер: плагіат - з цим не до мене. ніколи таким не займався, не займаюся і не буду займатися. спеціально \"на замовлення\" писати римовано, коли я ту риму терпіти не можу - теж не буду. тим паче воно буде нещирим. тим паче - за гроші.
максимум - можу скинути останнє, що писав у риму
безмірне бажання туги
вирівнює наші світи
виважує нашу суть
на щирість у боротьбі
зі світом оцим їдким
який нагадує ртуть
27 липня 2016 [05:11>
не знаю що ви скажете за нього.
можу сказати що цей вірш писався через суперечку із керівником літературного гуртка із Рівного. людина не вірила що я можу писати римовано, але коли прочитала це - змінила свою думку. не знаю досконало це чи ні і чи нічого не збилося. та я тоді собі і не ставив таке завдання
Віктор Шупер: дякую)
давно можна на \"ти\", а то все викаємо і викаємо.
мені, на жаль, важко бути непомітним. попри те що часто хочеться аби мене не помічали)
Віктор Шупер: не знаю чи вони круті, але з тих семи, що я вчора написав, десь 3 вірші точно варті уваги.
насправді мене завжди штирить. будь-якої миті можу щось написати. інколи це дратує. не треба ні натхнення, ні музи.
хочеться й затишшя. хоча б інколи
Віктор Шупер: дякую. мені цікава ваша думка.
вчора мене так вштирило, що за добу дуже багато написав віршів. сьогодні вштирення продовжується, тож знову багато пишу.
мабуть, варто брати собі за традицію щодня тут публікувати бодай один текстик