Віктор Шупер: оу, фанатизм? ні-ні, я лише фанат важкої музики
28.04.2013 - 22:03
не, не фанатизм. Це про головного героя моєї книжки - він ніби був добряк і все таке, а потім, один мужчина навчив його убивати - не просто убивати, а жити убивствами, не жаліти зовсім нікого і нищити всіх на шляху до своєї мрії. Результат - він убив творця
Віктор Шупер: я не поет
і, мабуть, ніколи поетом не стану.
забракне відваги і рим дієслівних
нестримно-дитячих, наївно-бурхливих,
що крила рішуче здіймають на злет
21.03.2013 - 01:58
Знайди себе,
а поки що пиши,
це розвиває.
Й у цьому є
Свій шик.
Віктор Шупер: хіба ми шукаємо себе?
ми шукаємо світло у своїх тунелях,
ми прагнемо світла, щоб вийти на світлі шляхи.
і ми палимо свічки у наших просторих оселях
щоб розсіялась темрява помахом руки.
21.03.2013 - 01:12
Ні, я шукала себе,
Свічок не палила -
Вірші писала,
Серцем горіла.
Що з цього вийшло
Сама не знаю.
До цього часу
Себе шукаю.
Віктор Шупер: переклад дуже неточний
розходяться значення у перекладі із тим, що мала на увазі Ахматова
наприклад, у неї "храня" значить оберігати, а у вас, чомусь, "пожалій" - шкодувати
Віктор Шупер: не можу не кинути
після твоїх слів пригадалась цитата із власного твору) якраз відносно часу
"...Тепер ми вже остаточно боїмося годинників, хоч раніше намагалися приховувати свій страх. Бо годинники керуються нами: вони вказують куди нам іти, що нам слід робити і коли нам слід робити. Вони руйнують наші плани, топчуться по наших мріях, відбирають наші стріли, щоб ми більше не могли стріляти по наших цілях. А ми? Ми не можемо нічого зробити у відповідь. Ми просто мовчки коримося цим тиранам. Маріонетки, котрі час кидає куди лиш йому заманеться і перетворює на що завгодно. Навіть на камінь. І все це пришвидшується, немов переглядаєш ефекти якогось сучасного голлівудського блокбастеру."
18.03.2013 - 00:35
насправді вибору у нас немає (я про час).Як влучно в тебе написано: "Ми мовчки коримося цим тираном"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
