морський лев: не знаю що й написати, так так....... наче в очі вічності подивився, дуже дивні відчуття, . Що за вірш, кожне слова вагою у всесвіт! ого! І цей вірш у мене в обраному! Як добре що Ви є!
08.10.2013 - 22:43
"...слово вагою у всесвіт" - як просто і сильно сказано... це рядок із майбутнього))) вірша! дякую Вам...
морський лев: все так Валю! Всі ми люди всі помиляємось, всі до чогось ідемо і від чогось. Але найважчий шлях мені здається це шлях до себе! Знаєте, маю якесь таке вже стале відчуття, що чим більше людина щось розуміє, тим більше вона блудить. Історія людства про це свідчить. Люди чогось навчаються, щось осмислюють, починають навчати інших, піднімають цілі народи, змінюють історію, пишуть книги, а СЕБЕ не находять, або знаходять и приходять до висновку що все зроблене раніше ніщо, перед простими істинами які дав нам Бог чи Ісус! Чому ж сильні світу цього зрікаються чинів, престолів, і тікають від світу? Бо це ніщо. Якщо ж сам не зречешся чи не втечеш, сам світ тебе зрече, та що там світ прийде проста смерть, і все це перетвориться на прах, і тіло твоє, і твої гроші, твої книги, твоє вчення. А головне то "возлюби ближнього свого я к самого себе" ось воно! А це не так просто як виграти війну, здобути славу, стати багатим. Це якраз і навпаки, програй війну, буть смиренним, стань бідним. Бо ж написано бідні і знедолені унаслідують царство небесне. Такий світ зараз, знаєте важко з цим жити, але не всі це зрозуміють, не всі, я й не кажу що я все розумію, мабуть десь в дорозі до цього розуміння.
але саме головне завжди знаходжу в Отченаші! Треба прощати, все! якщо знайдеш силу в собі простити, будеш прощений теж, от Вам і царство небесне! Буває за день себе ловиш на думці, на скількох людей ти злишся, ображаєш, хай вони і тисячу раз не праві! А сам то! собі все пробачаєш! Ще й Бога просиш простити. Отже є ще над чим працювати мені Тим паче часи зараз останні, теж в цьому переконаний, зараз мало просто розуміти що робити, зараз треба діяти, мало бути просто хорошим, треба це підтвержувати діями. Нічого Вам не хочу доводити. Ви все і так без мене знаєте, ідемо своїми шляхами. Тай ніякої суперечки у нас нема, скоріше, знов повторюсь, в кожного свій шлях, але до одного ідемо, це точно! Хотілося б, просто. По другому не можемо
07.10.2013 - 10:20
звичайно ж, ми не сперечаємося - ми - пояснюємо кожен себе... і це нормально... ми сотворені різними - щоб нам (і з нами, думаю) - цікаво було))) врешті, ми говоримо справді про одне, тільки різними словами... так "Отче наш..." - і не треба зайвих слів... Христос сказав, щоб ТАК молилися, тому - все правильно... спасіння - це долучення до Єдності - з усіма ближніми і з Богом... це світло, радість і любов - от і побажаю Вам, і собі, і всім - такого...
так... тоді я не вважала це вартим уваги... а вчора - ні сіло, ні впало - ці чотири рядочки просто прозвучали у пам"яті (чи із пам"яті) і я подивовано подумала, що тільки зараз знаю, що тоді малося на увазі... - от - треба ж... дуже цікаво вийшло...
уважність до ближнього - це якраз одна із складових любові... (по Фромму))) - маю на увазі Вашу уважність до мене...
(Ф. не кумир мій - він мій мудрий друг і однодумець...)
морський лев: я Вас зрозумів. Ви все правильно пишете і Фромм теж! все правильно, "возлюби ближнього як самого себе" так себе теж треба любити. Памятаєте я Вам писав що ми люди не можем буди пташкою чи квіткою чи ще будь-якою істотою. А це ось і є на мою думку наша недосконалість. Ми можемо мислити, і можем самі визначати що добре а що зле, всі інші не можуть. Це наш розум він і є нашим тягарем! Це одне ціле, і добо і зло, як це не парадоксально. Ми самі своїм розумом робимо добро добром а зло злом. Знання тяготять душу, якось так написано в Біблії. Тому я й казав Вам що як би добре було бути просто пташкою чи деревом, тай все. Але нам для того щоб стати такими даний оцей промежуток часу довжиною в життя. Хто використає його а хтось нажаль ні. І в се наше життя воно хочеш чи не хочеш нас буде вести тільки до одного, до повернення в первинний стан, в той яким нас задумав творець. Друго нам не дано, я в це вірю! І все що ми робимо, чи поети чи письменники чи солдати чи адвокати, ціль у всіх одна! От і Фром чи будь-який інший, всі наші дороги ідуть до одного. Просто ми по різному бачимо це бо маємо теж себе що я писав вище, маємо судження, "возлюби ближнього як самого себе" ось це і є ключ!!! тобто треба позбутись цього судження! От і я бачте це саме роблю, маю своє судження щодо Фрома, як я і не стараюсь його сховати, а маю! А Біблія чи Євангліє це вважаю одна твердинь на якій можна стояти, ми без Бога ніщо, все біжимо до нього в тяжку хвилину і всі! Я дуже радий що ми можем з Вами про це говорити!!!!!!!
07.10.2013 - 09:29
любий друже, - Слово Боже має два плани - природний і духовний... тому Слово сповнене символів... значення символів давно втрачене - разом із Законом Відповідності, який був відомим прадавнім людям - "Вгорі як і внизу", "як на Небі, так і на Землі" - це відгомони того Закону... тому... Ви кажете про древо пізнання добра і зла, думаю, Ви знаєте, що це древо символізує смерть... є ті серед нас, які споживають від Древа Життя - що це означає? якщо коротко, то це ті, які ЗНАЮТЬ, що все, що вони є - це Бог, їхні знання і мудрість, їхня любов - хоч і здаються їхніми власними, своїм розумом і серцем осягнутими - насправді є Божим натхненням (надиханням, наітствованням); ті ж, хто упевнений, що САМ своїми силами і духом пізнає - виключають Бога із цього процесу, тому вони споживають од древа пізнання добра і зла, тобто - од древа смерті - бо, як Ви мудро кажете - "...ми без Бога ніщо..." чому релігійні пастирі не пояснюють таких речей? насамперед, вони свмі не знають, а друге - їм не треба, щоб ми знали, їм треба, щоб ми боялися - тому на першому планні розп"яття (муки і смерть, хай тимчасова, тобто страх для нас), а не ВОСКРЕСІННЯ - (радість, любов і перемога над смертю-злом)- заляканими рабами легко управляти, як худобою... чому стільки говорять про апокаліпсис і стільки "мовчать" про Нагорну Проповідь Христа... чому про караючого, а не ВСЕЛЮБЛЯЧОГО Бога?...
думкою Бога вже шукали, але не знайшли, тепер дійшли висновку, що Бога можна пізнати тільки любов"ю до Нього, тільки Єдністю з ним - серцем... Ф. на цю тему також висловився, сказавши, що Бог поза словами і думками...
пам"ятаєте ж, як до Ісуса Христа прийшов Никодим і спитав: "...Ти кажеш, що спасеться тільки той, хто вдруге народиться згори... як може людина вдруге народитися? як можна вернутися в лоно матері?..." - от... Никодим сприймав Слово ПРИРОДНО, духовного значення не розумів...
"відстань подолає, хто йде"... ми з Вами йдемо - кожен своєю дорогою, і це добре - і Бог веде Вас і мене... і Ф. вів теж
морський лев: гарно як завжди! Я тут трохи почитав попередні коментарі, відчуваю що Ваша творчість заставляє задумуватись не лише мене, і це прекрасно!!! Можна і мені трішки свого бачення вкласти? Я звичайно читав "Искувство любить" Ви мені теж радили. Знаєте я у свій час таких книжок прочитав багато, всі вони в якісь своїй мірі в чомусь праві в чомусь ні, але хочу винести лише своє бачення. Як не пиши, як не називай, що не вкладай, все зводиться до одного, до любові, як це не просто звучить. Але якраз про це все і написано в Біблії, і я вважаю що ні одна книга написана людством не може сказати щось більше ніж Біблія, Це воістину жива книга, ось зараз відкриваю, і вже думаю що все знаю, а читаю і знов знаходжу щось нове, але воно не є нове просто я до нього ще не доріс, але приходить час і я на протязі життя свого доростаю до цього, рівно настільки наскільки мені призначено дорости! Так звичайно читати треба все, щоб зрівняти, щоб побачити по-другому, врешті решт щоб пізнати щось нове. Але вся інша література є лише слабкою тінню цієї великої книги, Біблії. Бо хіба може бути щось вище від цих слів "возлюби ближнього свого як себе самого" Вважаю - НІ! Але це настільки просто сказати чи написати, настільки це ж важко зробити. А біблія це і є той путівник по життю для того щоб зрозуміти як це зробити! Щиро Ваш Веніамін!!! Хай буде з вами Бог! люблю Вас читати, тай все,....
06.10.2013 - 10:36
любий мій Веніаміне, почнемо з того, що у слово "любий" я вкладаю абсолютно конкретний зміст - йдеться про той "вид" любові (почуття мого до Вас) який Фромм називає "братерською" - Ви називаєте її "любов"ю до ближнього", як це сказано у заповідях - Фромм, до речі, посилається на цю заповідь, пояснюючи даний вид любові... (йдеться у Ф. ще про три види любові - материнська-батьківська, еротична і любов до себе - не егоїзм, а саме любов до себе, бо як же можна возлюбити ближнього свого як самого себе - коли ти себе самого не любиш?) то отже, любий мій друже, скажіть мені - хто такий ближній конкретно? і скажіть ще одне основоположне у цій нашій розмові - що таке "любити", "любов" - що це таке на ділі, у дії і чині? самі по собі слова ці - означають все і нічого... "не б"є - то не любить" - тут теж це слово вжито... але про яку любов мовиться...якщо Ви любите (ближнього), то в чому, як це себе виявляє?... і як виявляє себе "нелюбов"? - адже вони себе обов"язково ВИЯВЛЯЮТЬ... Ви любите маму і любите жінку - це ж різні "любові", любите Бога... любите "мене читати" - хіба все це одне і те ж?... от Фромм "відділяє мух від котлет" і все стає зрозуміло - хто про яку любов мислить і мріє...))) і як яка любов виявляє себе у конкретних діях-вчинках-поведінці... це допомагає зрозуміти себе, а отже - ближніх і т.д. а хіба можна любити - не розуміючи?...
"Я люблю тебе, бо ти мені потрібен" - і - "Ти мені потрібен, бо я люблю тебе" - ці фрази однаковий мають смисл чи "діаметрально протилежний"?.. "Я люблю тебе, бо ти любиш мене" - і "Ти любиш мене, бо я люблю тебе" - так само як і ці дві фрази? тут і відповідь...
Фромм вважає, що навчитися мистецтву любити можна - будучи постійно зосередженим на такому прагненні оволодіти мистецтвом цим - тут Ви з ним однодумці, адже Ви вважаєте, що треба постійно читати "Живу книгу" (Ви пишете Біблію, але я читаю Євангеліє...), щоб осягати духовний смисл, висловлений там - отже, постійна зосередженість, "стукайте і вам одчинять"...
морський лев: думаю........................... після Ваших віршів у мене залишається слід в душі як після комети, довгий такий, гарячий, дивний, прекрасний, згусток думок і емоцій, люблю його відчувати
04.10.2013 - 11:04
то Ви, пане Морський Леве, ауру (душу) віршів моїх так зримо сприймаєте...))) дякую Вам... щось подібне залишається і в моїх відчуттях...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Тим паче часи зараз останні, теж в цьому переконаний, зараз мало просто розуміти що робити, зараз треба діяти, мало бути просто хорошим, треба це підтвержувати діями. Нічого Вам не хочу доводити. Ви все і так без мене знаєте, ідемо своїми шляхами. Тай ніякої суперечки у нас нема, скоріше, знов повторюсь, в кожного свій шлях, але до одного ідемо, це точно! Хотілося б, просто. По другому не можемо 
Приємно, що заходите до мене в гості! 
