морський лев: Ви Валю щось таке написали...............я думаю, я щось таке хотів написати, та вже не треба, Ви мене випередили..........зміст_суперовий. ***дуже сподобалось. Але я не про те, я думаю що Ваша поезія вже давно вийшла за межі поезії, щось зовсім нове, я не дуже розбираюсь у стилях і течіях, але Ваш стиль мені нагадує якийсь фантастичний напівсон напівмарево, прочитання Вашого вірша, не потребує знань віршотворення, знань грамматики, орфографії, це тут ні до чого, потрібне щось зовсім друге, ??????? просто перемикаєш приймач на Вашу хвилю, і все... ти вже там, напівсон напівмарево, я люблю сюди заходити, це неповторно, вірш не потребує перечитування, він як відпечаток руки, неповторний, і прекрасний....*** нічого лишнього, люблю це!
25.09.2013 - 14:24
любий мій Друже, і наразі, думаю, - єдиний мій Друже,наші взаємини - поки що ближчої духовно людини (окрім винесено у епіграф М.А.), чим Ви до мене (хотілось би сподіватися, що це відчуття взаємне, але то не обов"язково)- не маю... дивно? ні... мабуть... Ви не вперше кажете речі, які вражають мене неможливою природністю сприйняття моїх "винятковостей" і дивацтв іншою людиною, при тому - позитивного сприйняття, БЕЗ РОЗДРАТУВАННЯ І ВІДТОРГНЕННЯ... без заперечень, або, що так само неприйнятно - спроб привласнити, чи виправити... чесно кажучи, мала собі таку думку - активізувати "кнопочку", яка видалила б профайл і не стало б і сліду... це не якась там образа чи гарячковість - це вже розуміння, що у інет-просторі - те саме, що і в соціумі - емоції, амбіції, претензії, конкуренція, взаємопоборювання і злостиве роздратування до тих, котрі "корчать із себе філософів і світлопоклонників"... і тут вимагають лицемірства -нічого дивного, здавалось би - люди - скрізь люди, але, я думала, що тут усе таки шанується свобода особистості, її право бути собою - місця ж без меж! але - ні, тому я збиралася піти "додому"...))) не знайшовши, на що сподівалася - але - Ви!.. про Вас на цьому досить...)))
хочу сказати, щоб Ви не відмовлялися від того, що хотіли написати, але я випередила Вас - напишіть! і побачите, яким воно буде ВАШИМ... я написала своє... двоє людей, якщо навіть роблять одне і те ж саме - то це вже НЕ ОДНЕ І ТЕ Ж САМЕ... напишіть, навіть цікаво подивитися, як ми прозвучимо, може і в унісон, але кожен і власній тональності... бо кривляти чи "ремейкувати" Ви не станете, бо не вмієте "списувати" впринципі- це видно по кожній Вашій роботі...
про напівсон-напівмарення - точно... коли вірш іде - "приймач" перемикається сам собою, бо якшо цього не відбувається - нічого я не бачу, НЕ ЧУЮ І НЕ ПИШУ...тому, Ви дивовижним чином умієте переходити на ту, "мою" хвилю... дякую Вам... і не сподівалася знайти такого доброзичливого розуміння, більше того - співтворчості...