Дмитро Юнак: Сочувствую, переживаю и молю Бога, чтобы скорее закончился этот кошмар.Какой вандализм: люди убивают друг друга, чтобы нескольким извергам жилось через чур сладко. Разве такое возможно в наш цивилизованный век? Неужели тем варварам не жалко гибнущих на войне молодых ребят, детей, стариков? Неужели Господь их не накажет?
Крепитесь, все равно нужно жить.
18.11.2014 - 23:49
Благодарю, Дмитрий. Некоторые стихи пишутся под настроение. Бывает - от нечего делать. Или потому что сердце ноет или поёт. А некоторые, как этот, пишутся под грохот крови в висках и снарядов за окном. Быстро, влёт... Боясь, что можно просто не успеть... И надеясь, что всё это - просто сон. Дурной кошмар. Который, увы, не сон.
Дмитро Юнак: Так, покійна пані Валерія підтримувала демократію не тільки в Росії, але і в Україні. Царство їй небесне і хай буде вічною пам"ять.Важаю, що потомки її не забудуть.
Дмитро Юнак: Аби ж оці прекрасні, чисті, сказані від серця, слова, та Богові в уші...
30.08.2014 - 21:50
Всі слова завжди потрапляють Господу в вуха... От тільки невідомо яка буде на них його реакція, бо шляхи та думи Господні неісповідимі...
А надії завжди вмирають останіми. Так що будем надіятись,.. що все буде щонайкраще... Після темної ночі завжди сходить сонце!..
Тому й так живемо, раніше бізнесмени кулю собі пускали після безчестя, а в демократичному світі політики ідуть в забуття за настільки дрібні у нашому розумінні проступки... Коли ж у нас так буде. Настільки гарно починався день і... ТАК тошнить під вечір (візьміть до уваги, що я НЕ ВАГІТНА)...
Дмитро Юнак: Дійсно, Науме, в світі є добро і є зло.Більше того, багато людей використовують зло для збагачення та задоволення своїх не зовсім здорових потреб і бажань різними звабами.
Але повір: якщо людство знехтує 10-ма заповідями Ісуса Христа, воно згине, бо само себе з"їсть.
Запам"ятай ще:поет завжди повинен бути з людьми і вести їх за собою на добрі вчинки і діла.
Заплаче з неба літо журавлями,
Щоб знову й знову потім повертатись –
Святити Землю нивами й садами,
А чи – любистком сонцю посміхатись.
Коли стомився, відпочити ліг –
Своєму серцю дай правдивий звіт:
За день минулий що зробити зміг,
І чим сьогодні ощасливив світ.
Дмитро Юнак: Добре пишеш, поете! І душа твоя чиста, мов кришталь, душа патріота України!Хай же буде і твоє майбутнє, і майбутнє твоїх діток таким же чистим і безхмарним. Слава Україні!
НЕБЕСНА СОТНЯ…
Сьогодні в Україні чорний день…
Вся Україна на Майдані плаче…
Сьогодні в Україні судний день.
А чи достатньо сил в тобі, козаче?
Старий Дніпро від смутку занімів,
Оплакує героїв і сумує…
А хвилі котять всенародний гнів.
Нехай та зграя на собі відчує!
Гуляє воля буйна на Майдані,
Дзвенить на кожній із церковних бань,
Зове на битву і зрива кайдани.
Люде! На захист Батьківщини
встань!
ОФИЦЕРАМ РОССИИ…
Где честь и где слава, господа офицеры?
Разве внукам такой передал дед удел?
За спиною детей шли в строю лицемеры...
А как гордо Газманов про честь вашу пел!
Господа офицеры! По натянутым нервам
Вы позорной чертою, как снарядом по нас…
И под звуки фанфар теперь пьете в тавернах.
Наслаждайтесь победой, пока Крым – не Кавказ!
Неожиданно вдруг пал позор в Украину,
От российских бесчестий пестрит нам в глазах…
Вы – достойны дедов? Вы их след осквернили,
Тех, кто стал в сорок первом обелиском в горах!
З повагою, Дмитро Юнак
26.03.2014 - 14:24
Дякую Вам...Дуже приємно чути такі слова, від розумної, поважної людини...Дякую Вам Поете...)Мирного неба над головою...Героям Слава!!! У вас чудові, справжні, чисті Вірші...Дякую...
Дмитро Юнак: Це не вірш. Це гімн ЗЕМЛІ, ПРИРОДІ І КРАСІ!
Який великий талант, яке чудове, добре серце!
Шануйте їх і не загубіть, а ми з задоволенням будемо читати такі прекрасні вірші.
З повагою, Дмитро Юнак.
Дмитро Юнак: Мир катится с горы, набирает разбег, вот-вот столкнется с непреодолимым препятствием и станется непоправимая катастрофа... А мы,люди,самые разумные на Земле существа, почти не сопротивляясь, даем поджигателю еще и спички.
Давайте же все одумаемся и защитим МИР.
Как это страшно - ВОЙНА!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Окремо дякую за ваші побажання.
краще,