Дмитро Юнак: Нехай цього вірша прочитає як можна більше читачів, у тому числі, і росіян. Хай знають, що ми не хочемо братовбивчої війни, хай зупиняють свого ката, як і ми зупинили свого.
Хай знають, що ми - мирні люди, але своєї землі не віддамо. бо вона рясно окроплена кров"ю наших предків. Слава україні!
Дмитро Юнак: Читая Ваши стихи, чувствую, как мороз заходит под шкуру. Верные, впечатляющие, доходчивые. Хотелось бы, чтобы их прочитали все люди на Земле, особенно матери и сыновья.
Как важно для всех, чтобы на Земле воцарился вечный МИР!Жаль. но этого. наверное, не будет никогда.И матери будут продолжать плакать и ждать сыновей, а сыновья - воевать.Обидно только, что с Россией... Этого никто не ожидал и не хотел, потому что веками украинцы и россияне - братские народы, жили вместе, вместе воевали и умирали за одну идею. Как мне хочется, чтобы дружественные отношения остались навечно. Да и что нам делить с простым российским народом? Нищету?
14.03.2014 - 10:14
Я ставила свои строки в стихи ру. Мне отвечали, кыш с нашего сайта!
Дмитро Юнак: Я поважаю росіян, їх культуру, яка сторіччами розвивалась разом з нашою.Мої батьки і діди воювали разом з росіянами і дружили з ними до останньої миті. Багато друзів серед росіян і в мене.
Але одні і ті ж "люди" хочуть розділити нас між сходом і заходом, так і між українцями і росіянами.Так було віками: "Разделяй и властвуй!"
А завтра в Ростові ще один "нашийник" буде проводити прес-конференцію і агітувати нас, щоб знову посадили його собі на шию, бо не може без нас жити, бідний.
Люди!Думайте про завтрішній день для своїх дітей і онуків, і не піддавайтесь на їх брехню!
Дмитро Юнак: Вірш на вічно актуальну тему, він зове, кричить на весь світ:"Люди! Будьте завжди людьми, допомагайте один одному, живіть по заповідях Христа!"
...У нас не так, как в журавлиной стае.
Мы забываем тех, кто угодил в беду,
Куда-то все спешим, кого-то проклинаем,
Живем и дышим, как в бреду.
Ты, обладатель разума венца,
Живи достойно, чести не теряя!
Когда в глазах увидишь боль свинца,
Остановись, дай руку, вспомни стаю!
СПАСИБІ! Так тримати! З НОВИМ РОКОМ!
16.01.2014 - 11:47
дякую дуже за такий гарний, змістовний коментар!!! smile
Дмитро Юнак: Не расстраивайтесь!Пока-что никто этого не знает.
Через года, через столетья,
Через весну и лихолетья
На мысль философов остался спрос:
Ответит кто на этот непростой вопрос?
В чем смысл, что жизнью полнится Земля?
Зачем живем? Или коптим мы небо зря?
Дмитро Юнак: Это что, перекроеный старейший философский вопрос: "В чем смысл жизни?", на который до сих пор никто не может дать окончательного уразумительного ответа?
Дмитро Юнак: Какой глубокий смысл! Эти безрифмовки я занесу себе в настольный календарь и буду пользоваться изящними фразами лишь по праздникам.
С НОВЫМ ГОДОМ И РОЖДЕСТВОМ ХРИСТОВЫМ! Будьте здоровы и счастливы!
Можно Вам колядовать? СПАСИБО!
Коляд, коляд, колядниця…
В хаті – добра(і) молодиця(і),
Мудрий в хаті й чоловік
Хай щастить вам цілий рік!
Бо сьогодні – день змінився:
Це ж Ісус наш народився!
Подивись – ще небо спить,
Віща ж зіронька – горить!
Тож, весело і завзято
Я несу у дім ваш свято.
Вранці, вдень і в сивій млі,
Щоб черпали з надр Землі
І здоров’я, і тепло,
Силу, мужність і добро,
Ніжність, лад, стосунки нові
І хліба й сади медові.
Хай везе у Році Новім,
Із Різдвом вас всіх Христовим!
За колядки мої дивні
Скрізь дають мені по гривні.
Дмитро Юнак: Очень жаль, но все же люди мало изменили свою натуру даже по сравнению с эпохой Спартака.Хотя я все же верю Вашему древнему закону.
Наступит ли когда-нибудь такое время, когда не будет бандитов, воров, вероотступников, лгунов, жадных и завистливых, безразличных к окружающим?
31.12.2013 - 16:42
наступит сразу, как только мы создадим
Круг Друзей, Любимых, Родных
и будем в этом Кругу Жить.
Дмитро Юнак: Мабуть, в цьому вірші звучить сама істина.
А слова довго бродили в чистій душі, доки не перевтілились у цей цінний філосорфський твір.
З повагою,
Дмитро Юнак.
25.12.2013 - 19:45
Дякую, Дмитре. Сьогодні слова вирвались на волю. Я вже написала чому так сталось і яка причина спонукала написати. Живу серцем там де неспокійно. Болію і сама з собою, а чи з Богом розмовляю. Я дослівно написала Лілії Ніколаєнко. Дякую ще раз і приємно читати відповідь.
На думку четвертих - на ганку
З коханою сидіти до ранку,
Колись у коханні признатись
І більше не розлучатись.
А є і таке розуміння,
Що щастя – як вибух, горіння:
Пошуки, мрія, робота,
Крилата зухвалість польоту!
А щастя, по-моєму, просто
Буває різного зросту:
Від Казбеку аж до купини,
В залежності від людини!
А Ваш вірш дуже сумний, схожий на все наше сучасне життя. Будьте здорові і вірьте кожної хвилини: настане час і в наших душах будуть народжуватись лише життєрадісні, веселі та щасливі вірші! Цього я бажаю вам від щирої душі.