Дмитро Юнак: Две романтические натуры, созданные друг для друга, разошлись в пространстве. Как грустно...
Но жизнь - очень сложная штука, и многое зависит от нас, насколько мы умеем бороться за свои судьбы.
Рассказ написан прекрасными словами и от души. Большое СПАСИБО!!!
Дмитро Юнак: А дійсно - грудень розділив нас на громадян, в котрих болить душа від страждання за муки людей на Майдані і долю України, та простих, байдужих обивателів, які дивляться крізь щілинку телевізора на Майдан. як на черговий "мильний" серіал, і з нетерпінням. аж свербить десь всередині, чекають на слідуючу серію або кульиінацію.Їм зовсім однозначно, хто кого. На жаль...
А що скажуть потім про нас потомки???...
20.12.2013 - 13:13
Дякую за Ваш коментар.На жаль, час ейфорії пройшов...Залишилась важка, рутинна робота, яку хтось має довести до кінця. З повагою
Дмитро Юнак: Лірично, але сумно, мов недоспівана мелодія чарівної пісні. Як не люблю оцю злощасну приставку недо-! Вона завжди звучить так загрозливо,неначе це - остання мить, і людині не вистачає часу закінчити щось найважливіше в житті...
Та все ж вірш концентрує увагу читача на тих недо-, які раніше легковажно не виконав до кінця, принісши комусь прикрість, чи обіду. А також настроює його за будь яких обставин виконувати послідуючі дії, які можливо він міг би недо-...
Дуже сподобався, СПАСИБІ!
07.12.2013 - 06:43
Дякую, Дмитре! Для того й "недо-", щоб сконцентруватися на "до="... Хіба в житті ми все зробили?.. На жаль!
Дмитро Юнак: Завдання поета, обдарованого талантом слова, завжди бути з людьми на передньому плані боротьби за справедливість.МОЛОДЕЦЬ! ТАК ТРИМАТИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
05.12.2013 - 16:43
Що можемо. Головне не нажити собі рослинного стану та такого ж серця.Може, щось засіємо? Спасибі, що читаєте. ГЕРОЯМ СЛАВА!
Дмитро Юнак: Молодець!
Вважаю. що на данний момент, саме важливіше завдання для політиків - на основі прагнення українців до СПРАВЕДЛИВОЇ УКРАЇНИ сплотити націю. І твої слова для цього багато важуть.
Я теж ні за червонихї, ні за білих, а за СПРАВЕДЛИВУ УКРАЇНУ, за ЩАСЛИВІ ОЧІ багато разів обманутих УКРАЇНЦІВ.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Дмитро Юнак: А хіба жито може говорити?
А хіба є доля, як жива істота?
І що то був би за вірш без алегорії? Статистика? Хто його буде читати?
Я вважаю, що поезія притягує до себе шанувальників не лише красою мови, але й неймовірністю і казковістю.
Тож,восени, у моїй казковій країні журавлі співають журливу пісню. яка нагадує всьому живому і неживому, що закінчилось прекрасне літечко.А натомість прийшла холодна, дощлива осінь...
Дмитро Юнак: Мабуть, Ви народилися в селі і довго спілкувалися з живою природою, бо так талановито і надзвичайно красиво описуєте природні явища. Дуже вдячний вам за такі вірші, вони виходять лише з доброго, порядного і люблячого серця, яке щиро віддає людям свою частинку .
З повагою, Дмитро Юнак.
м.Суми
15.10.2013 - 19:01
Ви знаєте,таких чарівних кометарів мені ще ніхто не залишав.Сама я родом з Косова а природу просто обожнюю ось і полюбляю про неї писати водночас нагадувати про неї оточуючим
Дмитро Юнак: Молодець, Василько!
Пиши! Розписуй свою руку, мову,фантазію,серце, і вірь, що потім усе буде гаразд, а твоє ім"я буде знати вся Україна. Талант завжди розвивається працею. Бувай здоров!
З повагою, Дмитро Юнак.
Дмитро Юнак: Ви говорите вірно. Думаю, що призначення поета і є в тому, щоб відкривати людям очі на події в житті, нести в народ правду, виховувати в людей любов до своєї країни і народу.
11.08.2013 - 22:02
Так. хоч по жменьці, але святу Правду.
Чому по жменьці? Так ми лише за свої кровні копійки повинні видавати книжечки маленькими тиражами - а ось ці - ллють бруд і в змі і по телебаченню і по радіо. Ще й рота затикають.
Та все рівно Правда переможе!
Дмитро Юнак: Как нужны такие стихи нынешней молодежи! Они же не учат и не знают нашу историю.Слышат лишь, как охаивают продажные "историки" те далекие времена. Но в чем же виноваты солдаты, прошедшие сквозь огонь? Ведь они, как и те герои Бородинского сражения, воевали за свою Родину, за свой народ. И кроме болячек. ничего не нажили. Вот и сейчас Бородино чевствуют, а про дороги наших дедов и отцов школьные учебники замалчивают, словно их никогда не было...
А в Европе говорят, что это они вместе с Америкой освободили от фашистов. И все забыли наши жертвы - 30 миллионов павших на полях сражений.
05.08.2013 - 12:30
К сожалению так происходит с нашего молчаливого согласия. Гонят нас как стадо баранов не спрашивая , А хотим ли мы этого рая? Всё искажается лицемерами от обалдевших от дармового богатства.
Дмитро Юнак: На жаль, не всі в Україні розуміють,(А, може,не хочуть і розуміти?), яка прекрасна наша українська мова!Мені здається, що вона виходить прямо з доброзичливого, ніжного, ліричного серця.Особливо це відчуваєш, коли душа просить виразити настрій віршом.
Земляки, я вас прошу,дорожіть українською мовою.Вона - саме більше наше багатство.
Дмитро Юнак: Прекрасное лирическое (а, может быть, даже философское?)стихотворение о нашей жизни. Ведь это правда, что иногда лишь одно только слово может совершенно изменить нашу судьбу.
Люди, будьте же всегда внимательны друг к другу, старайтесь не пропустить это единственное, нужное и дорогое слово!
Дмитро Юнак: Молодець, що любиш своє рідне місто. Я теж люблю Львів, хоча в ньому ніколи не був,а добре його знаю лише з історії, книжок, журналів і телевізора.
Дмитро Юнак: Геннадій МІНАЄВ, міський Голова м.Суми на своїй сторінці в Інтернеті: «Раджу молодшим 35 років залишати країну»…
Для чого ми тебе садили
На цей найвищий в місті трон?
Щоб твої руки зло творили?
Дітей зганяли за кордон?
Негоже ж бо на цій посаді
Ось так плескати язиком.
Бо ти - не клоун на естраді.
Ти – МЕР. Ведучий. Ми - слідом.
Яку для молоді програму
Затвердив ти, чи, може, склав?
Місця робочі, свою справу,
Чи інше щось їм побажав?
Щоб за кордоном не шукали
Батрацьку доленьку свою.
А Батьківщину будували,
Батьків плекали і сім’ю.
Чи, може, ти – хамелеон:
Одне говориш, робиш інше?
Боїшся, що «підсидять» трон?
Так, молодь наша розумніша!
Для нас немає перспективи,
Як покидають молоді
Своїх батьків, поля і ниви…
Бо ви - навік пани тоді…
Вгамуй свій вітер, пане мер!
Розумне слово – руки дужі! Мені так соромно тепер
За ці слова твої байдужі…
10.04.13р
25.05.2013 - 08:09
Дуже добре написано, патріотично.Я вітаю ВАС!
Треба боротися за суттєві зміни на краще,
Дмитро Юнак: Добрий чай з липою, добрий і вірш. Наче зупинилась мить казкового дитинства!
СПАСИБІ!
24.05.2013 - 12:09
Ми обидвоє із духмяного дитинства,
де небо було сонячне, блакитне й чисте,
Не знали ми ні горя, ні страждання,
Ногами босими ходили на світанні,
Пили свіженько молоко із-під корови,
Й купалися щодня у маминій любові...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
