Дефлоратор: Якщо чесно, - графоманство. Тема актуальна, можна було би написати якийсь героїчний гімн, але вийшло ось це абищо. Треба буде мені подумати над тим, щоби якось продовжити роботу над своєю поемою, що вона присвячена війні. Але, правду кажучи, двоїсте почуття: з одного боку, хочеться показати нарешті, як треба писати вірші про таке; а з іншого - нудна відраза від тематики, коли бачу таку гидь на всезагальному розгляді, виникають якісь неправильні асоціації, що це - тема безталанних одноденьок, які хочуть собі нажити якихось швидких лайків некомпетентних читачів, пишучи на злободенність, навіть якщо думка хороша. Це як... ну, про Першу світову усі одразу так почали строчити рядки, та зрештою, залишилися чи не самі геніальні Аполлінер із Гашеком.
Полин - чоловічого роду.
Griza Korvo: Я тут скільки-небудь поетичних поетів, окрім себе, уже багато років не бачив, хоч як не глядав, хоч як не намагався. Є непогані перекладачі, поетів - немає. Це моя об\'єктивна думка)
Griza Korvo: Ну так цим же сайтом вандрують не самі доморощені піїтки-самозванці, а й пересічні наївні читачі. Засновник ідеї (nomina sunt odiosa) хотів, аби ця дірява платформа на базі систем 90-х рр. минулого століття стала однією із найвідоміших в Україні - вдалося. Ну ось, випадковий читач зайшов сюди почитати сучасні вірші, почав був уже розчаровуватися у житті, аж раптом натрапив на нормальний вірш - мій. Прочитав до кінця та засвоїв послання знизу, що щось подібне на сайті важко знайти і треба йти до бібліотеки Павличка читати - я свого досяг
Griza Korvo: Ух ти ж йох, ото мастацтво. Мінімалізм на межі з графоманією типового безталанного мешканця сайту. Ну-с, най каноніку кількости складів у вірші витримав - не всякий знає, що така є.
Сайтом гуляю,
Наштовхнувся на х_е_рню.
Данина часу.
Griza Korvo: Дякую Вам за коментар і похвалу.
Насправді я українець і живу на Батьківщині. Змінив дані адреси на довільні, бо мені здалося, що Юхниця забагато непотрібного хоче про мене знати
Griza Korvo: Іди смокчи піпіндра у неголеного безхатька, лоше. Тебе на цьому сайті тільки те й можуть приймати, бо ти сам сюди свої шлаки заливаєш, нікого не питаючи. На тебе археологи мистецтва, що копатимуться на цьому звалищі, дивитимуться, як на скам'яніле лайно динозавра
Griza Korvo: Ти просто третьоґатунковий непотріб на цьому сайті. Іди звідси, шмонько, та й не жахай людей. Уся твоя творчість, як і твій нікнейм - то просто параша. Власне, мізків у тебе теж немає, бітард ї_аний
Griza Korvo: Ви можете писати вірші. Але спробуйте додати до своїх творів чітку ритміку. У вірші задля меліки має бути певний залізний принцип. Якщо Ви пишете строфами, то прийнято (м'яко кажучи) зберігати чітку метрику в усіх однакових строфах. Якщо пишете строфоїдами, то у кожному має бути якийсь свій конкретний схематичний штамп.
Давайте, я проілюструю свої слова схемою олександрійського вірша, де "_" буде позначати наголошений або умовно-наголошений склад, "U" - ненаголошений, а "//" - цезуру/дієрезу (ритмічну паузу, що співпадає із словорозділом). Схема наступна:
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_
Як бачите, перед нами шестистопний ямбічний вірш, де у кожному римованому рядку однаковий принцип римування й однакова кількість наголошених і ненаголошених складів - цей тип віршування називається силлабо-тонікою. Є іще різновид "метрика", та тільки в тих мовах, де є розрізнення по довжині складу.
Ми можемо змінювати порядок рядків за бажанням, полишаючи ті самі умови побудови:
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U;
тощо.
Можемо навіть змінити за схемою якийсь конкретний елемент:
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_
Але формула все одно залишається - так виходить меліка, так виходить музика твору, за допомогою якої можна навіть упливати на читача. Наприклад, ямбічні вірші часто використовують задля написання гімнів, а хореїчні - це розмір, нерідко, колискових пісень. Успіхів
Griza Korvo: Ну що ж тут скажеш? Класична література тому й називається такою, бо вона взірцева, а Вам на цьому сайті як перекладачці класики рівних немає. Дуже добре вийшло
Griza Korvo: Дякую за похвалу та кредит довіри.
\"Коломийки про паяльник\" - це алюзія на рівень місцевого злободенного та маловартого віршування, графоманство багатьох тутешніх авторів, що і пишуть \"коломийки\"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 