Дружня рука: поки людина бореться, вона живе ... те ж саме про держави і народи ... росія не бореться ... гниє ... Білорусь ще має шанс ... А ми боремся ... значить, все буде добре
Дружня рука:
повернули назад у студентство мене
не в гітарі справа ... і ніколи у ній не була ...
біля вогню (біля моря) гітара немов ожила
дівчина перебирала акорди якось несміливо
але слова ... але звучала ... пісня неймовірно красиво ...
вона себе усю у цю пісню немов помістила
вона її обійняла ... дала їй крила ...
так рідко в життя буває запалюються такі вогні
дивлюсь у далеч ... там вона ... співає ...
у чийомусь сні ...
ви справжня ... вітаю
Дружня рука: Ну що ж ... запрошують, то йду,
Візьму лишень свою кульбаку ...
В смартфоні тисячу знайду
Посварю дідуся - лежаку ...
Ти б теж зі мною у світи,
На Кіпр туди й назад б злітали,
В вікно б побачили зірки,
На пляж кіпритський трішки б впали ...
Іду ще форму підтягну,
Якусь штангину трошки впарю,
В авоську гирьку прихоплю,
Тепер я спортом тільки марю ...
Он ті японки так живуть,
Їм як минуло зі сто років,
Кудись в Америки всі пруть
І роззираються у боки ...
Всього лиш тисяча. Та все ж
Помріяти про щастя можна,
Чиновницький минув кортеж ...
Шкода, там голова порожня ....
....
Та тут не тільки я прийшла,
Вітання пані Олю, Ніно,
В качків мов буря дах знесла,
Зробили з них веселе кі́но
Гей ти, слабак, чи помогти,
Бабуся голосно озвалась,
А ти, халявщику, крути,
Дивись спина мов гілка зжалась ...
Нареготались на весь рік,
Що можна ще на це сказати,
Якби був мудрий чоловік,
То міг б до пенсії додати .... )))) .... (((((((
17.11.2021 - 13:21
Тут мабуть буде замало слів! Я Щиро вдячка за кількість відгуків. Правдиво й боляче нині...Ой, чи й вижити ж Україні...Серед цього блюзнірства
Дружня рука: не знаю ... а мені такий жарт сподобався ... у цьому середовищі зневіри, угодовства, блюзнірства ... навіть таке додає оптимізму ... тисяча та нікого не спасе ... а настрою додали ... а те що олігархія - зло .. і так всі знають)))))) ... так хоч посміємося з себе ... а сміх - це здоров'я ... Я б втішився, якби 20 бабусь зібралося і прийшли з тими тисячами у спортзал ....))))) і там хоча б посідали і почали коментувати все те, що відбувається ))))) я собі навіть уявляю ... ))))
Дружня рука: Здавалося колись, проста людина,
А розібрались, то окремий світ,
Її крути, верти хоч поклітинно,
А все ж і біль утрат, і зір політ ...
Усе, що там десь заховалось, відбулося,
Трима в собі мов кару Прометей,
І стільки видива болючогго знайшлося ...
Від себе сам - нема таких дверей.