Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: Моя відповідь на коментарі - ВІРШ
logo
Касьян Благоєв: Моя відповідь на коментарі - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Моя відповідь на коментарі

Вперше в житті розмову поведу загалом, не стану відповідати кожному зокрема з тих людей, кого тут пізнав, став любити і шанувати. Скажу цими словами до всіх: у яку би позу мудрого, самого-самого правильного не ставали, які би «істини» не прорікали ми, а правда проста і гірка: чи не всі робимо вигляд, що нічого не відбувається, що все розчудесно, що сонечко блись-блись, бруньки пуку-пук, що губки цьом-цьом, пальчики мац-мац.

Друзі мої милі, я там заглянув раз, перший раз минулого року у ті ненажерливі очі війни – і злякався довіку! І боюсь дотепер, і знаю точно, що кожному там страшно, якщо він нормальний чоловік і хоч на йоту зрозумів суть і цінність життя і потворність, жахіття такої смерті. (Тому і стоять так твердо там ті, хто приходить на цю війну самі: вони знають, достеменно знають, як буде страшно їх рідним, якщо війну впустити далі на нашу землю).

Бо страшно, дико бачити рвані частинки людського тіла, чути запах горілої плоті людини, бачити шматки того, що мить назад було людиною – та вже не встановити, хто ж то був, чий синок, чи тато, чоловік, коханий…

Так, злякався страшно, бо ні звідки вона, війна, бо дикий її привід і ще дикіший ворог, тупий, ненависний, зі звірячими поняттями, весь у злі, вихований тільки загарбати і ґвалтувати, впокорювати і вбивати тих, хто хоче волі від нього, бо він взагалі – нічого іншого і не вмів, окрім як відбирати чуже і вбивати. 

Страшно це, бо у мене тут найдорожчі люди, бо там, по той бік кордону – так багато рідні, а я вже давно живу тут, бо тут мої діти і вже онуки, бо нам Україна – тепер найдорожча на світі земля, наша батьківщина, дім вона нам.

Хочемо про любов? Про квіточки? Про цілунки? – то й говорімо від імені жінок і дітей, чиї батьки, чоловіки, сини там, під вогнем кожен день, чи хто вже скалічений повернувся, чи тих, хто ще й не цілував ні разу, не надивився на ті квіточки – а втратив очі і нескінченна  йому темрява тепер, або вже хто навічно в землі…

Їх очима подивімося на світ цей, їх почуттями приймімо у душу його, через їх переживання розкажімо, що то воно є – любов для того, хто дивиться в очі смерті – смерті!! – 24 години на добу, хто туди пішов, щоб захистити дім і родину, рідну землю, державу, нас з вами, оті квіточки-кульбабки, росу мирного ранку, запах сонної дитинки, доторк коханої людини, заграву вранішню від сонця, а не від залпів реактивних снарядів… 

Є, присутня тут така поезія? – з п’ятсот віршів – один, два. Всі інші – не що інше, як те, про що мої слова. Ми сховалися у мушлю безвилазно, і я піддався тому, гляньте, що тут я «творю», і тому мені – сором: «нічого не чую, нічого не бачу, нічого такого поряд нема, всьо хорошо, прекрасная маркіза!». 

Я всіх вас люблю і маю повагу до вас, але світ і події у ньому бачу з такої позиції. Як би не ховався за лукаве слово своє. Я маю на це право і маю обов’язок, перед життям. (Певно, як має право і той, хто голову у пісок і – моя хата скраю).

ID:  595299
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.07.2015 17:48:08
© дата внесення змiн: 22.07.2015 17:48:08
автор: Касьян Благоєв

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: ЇЇ ТІНЬ
Прочитаний усіма відвідувачами (792)
В тому числі авторами сайту (43) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Леся Shmigelska, 30.07.2015 - 23:33
Мудрі, виважені думки, пане Касьяне, суголоса з Вами 17
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гіркі, Лесю,перш за все гіркі.і вам, думається мені, і для мене...
нам ще потрібно добре пвчитися вміню гідно і бідам у очі дивитися, і радіти. навчимося!
 
Валентин Бут, 30.07.2015 - 09:20
Все так, пане Касьяне. Ш сам до того ставлюсь подібно ж, але, може, в тому й мудрість життя? hi
Життя і смерть - чи можемо спинити
Їх поступ, їхню сутність,
Їх прояви, їх на Землі присутність?
Сприймаймо ж те, чого нам не змінити...
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ожливо.
а мої прадіди ще міркували так. і мене навчали: ні ненависть сусіда, ні його нічний розбій, ні грабіж у твоєму домі, ні грвалт не є від життя. і опки він у твоєму обійсті палить з одного кінця його, то не варто у іншому повісити ширму і влаштовувати весілля. наче і нема його,скаженого, і наче не в тебе в дворі вбиває він.
бо тоді всяке життя позбавляється всякого глуздду.
хоча питання совісти - таки мало вплітається у питання життя: хто сильніший і ні на що не зважає - той і виживе
 
LubovShemet, 27.07.2015 - 23:49
Ви надзвичайно мудра і талановита людина, патріотизм і сміливість Ваших творів просто неперевершені. Тема війни для мене особливо болюча, бо кожен день молимося за наших рідних, які зараз там б'ються з ворогом,захищаючи мир і спокій на нашій землі. А стільки поряд байдужих та тих, хто живучи в Украіні ненавидить іі? Саме страшне те, що зрадники- запроданці, які живуть поряд з нами, відкрито про це говорять, та ще й звинувачують Украіну в цій " братовбивчий" війні. Не в кожного вистачае мужності і сміливості дати цим виродкам гідноі відповіді.
Як приберемо все сміття,
Яке смердить іще понині,
Нове збудуемо життя
У нашій вільній Украіні!!!
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось так і станеться. має статися. бо вже ви не одна, не один і я, і нас - багато! а що наплодилося серед нас нечисті і мерзоти - так триста ж років гноблення, виховання у дусі холуйства кріпаками москви, рабами, смердами.
переживемо і це, маємо пережети ради гідного життя собі і дітям нашим
 
Анно Доміні, 24.07.2015 - 03:49
Своя сорочка ближча до тіла, і кожному своє болить найбільше. Війни у світі точаться завжди - ЗАВЖДИ!!! Але українців - і вас конкретно, пане Касьяне - зачепила саме ця війна, бо - на українській, своїй території. А що, коли війна і гинуть батьки, страждають діти десь там, у Сомалі, у Сирії, в Іраку чи Латинській Америці - то нам можна писати про квіточки і лона, бо ж то - не наша війна?! Вона нам не болить! Та хоч коли у Грузії війна була, іще зовсім нещодавно і з тим самим ворогом - чи ж багато нас тим переймалося?!
Тому і живемо ми отак, як живемо - постійно в час війни. Бо ділимо усе на своє і не своє, своє любимо і захищаємо, а на чуже - начхати, то проблеми чужих.
Коли нещастя і біль далекого ближнього сприйматимемо як свій власний - отоді й стануть можливими зміни на краще і в цьому світі, і в самій людині!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556146
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якби я так радикалізував свої позиції - я б себе розумів би.
а ось вас радикальною бачити - гм....
знаєте, минулого року тільки пройшли перші тижні окупації донбасу руськими, і вже сформувався грузинський батальйон. тут, у нас. а чому? - бо у 2008 році ми тут всі жахнулися: на черзі, після грузин - ми! бандит як звір хижий, відчув запах крові - не зупинити!і поїхали, хто міг і з чим мав... але світ, інший, сиий світ і ні жахнувся, і не намагався зупинити людоїдів руських.
а нас і грузії? - а жменька.
от тому і маємо повторення тут, і буде так, аж поки китай не ковтне років за сорок-шістдесят хоч півросії.
але мова про байдужість:
і вона є. і ще більше жахає, що не в сомалі, не у сирії - нас у нашій хаті вбивають, а своя *** українська - ні пари з вуст про це, ні допомоги тим, хто на фронті тому, ще й підбурює проти влади, ще й закликає не противитися "братам", ще й брудом ллє на всю землю і люд наш. наші, свої, тут вирощені. або сидять і чекають, коли ж нарешті тут всіх повбивають.
так, байдужість оця - тут, поряд, у нас і в нас...
 
Уляна Яресько, 23.07.2015 - 16:19
Поет не може бути брехливим (якщо він справжній), тому про що пишеться, про те і пише. Згідна, що одягати маску байдужості і непричетності до всього, що відбувається в країні - неприпустимо! Байдужість зараз чи не найважчий гріх! Зрозуміла Ваш заклик, але і на війні закохуються, одружуються. Саме любов до дівчат, дружин, матерів тримає бойовий дух у тонусі!!! То чому не писати про почуття? А що не можна відвертатися від проблем держави в той час, коли щоденно ходиш по її землі та їж її хліб - згідна. Проте бути патріотом не заставиш.
 
ЇЇ ТІНЬ, 23.07.2015 - 01:07
дякую за відповідь, хочеться розуміння-мені не подобається вислів ворожа мова і тому подібні,неважливо якою мовою ми будемо говорити,будь якою,хоч по німому,головне почути,поспівчувати, м'яко-по-людському, а не шмагати пером перед іншою нацією,...зараз війна в кожній домівці, ось сьогодні чула-а он скотина имеет наглость идти домой и спать на моей кровати....то про що думати? їду в маршрутці,жінка по телефону,не могла не підслухати,поруч сиділа,не сьогодні,вчителька -звільнилась з роботи,давить мене і душить,кожнюсінікій день вони мені тикають,що не хочуть вчити вражої мови,та я просто виконую свою справу,я вчитель російської мови....і плаче.........пипєц!
https://www.youtube.com/watch?v=eBLFUPBNvgk
 
Серго Сокольник, 23.07.2015 - 00:02
Вважаю, що під час війни, як і під час миру, справжні поети мають писати ПРО ВСЕ. Інакше ми вподобимось лише на істеричні агітки з обох сторін. Вони пишуться просто, та відбирають бажання писати про щось іще. Доречі, Ви воювали? Ви знаєте, про що хочуть чути, читати, думати люди на війні (ті, що взагалі чогось хочуть взагалі, в тому числі й читати)? Та не про війну хочуть. Про неї пишемо. І ЩЕ НАПИШЕМО. Хто як зможе, хто як бачив. Я- отак http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580347 Чи- ось http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554970 Особисто я- не люблю про війну. Але і про неї пишу. Дякую.
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але так багато хто зараз у величезній ненависті аж тішиться нею. і я маю на увазі не по той бік кордрну, а тут, в Україні, і вони бачать всю її у вогні а українців - всіх мертвими.
тому не писати, не бажати чути за неї, відвертатися у цей час - злочин для того, хто навіть графоманом, як я. себе вважає.
і мені здається, пан Сокольник, що там, у збірці, де розміщений вірш Смуток ваш - ви чесніші у цій ситуації: не час, про неї, про війну писати, а війна ж - і проти неба синього, і прти дерев, і трави. яку спалить, і проти квіточок, і пелюсточок, і проти кохання. вона - це вбивство. так я хочу вірити, що ваш вірш той - не проосто випадок
 
Мар’я Гафінець, 22.07.2015 - 22:02
...розумію і поділяю цей крик душі..Безсилля просто вбиває! ..до відчаю, до сліпого, ярого зла на себе, на всіх..Але ж це не вихід...як і втеча..ховання обличчя в долонях...довго так не просидиш..колись треба глянути на все відкрито! Та знаєте, друже, людська пам"ять має таку фізіологічну властивість - автоматично відсовувати в дальні комірки те, що дуже, нестерпно болить - це є нашим природнім засобом самозбереження..бо якщо не згадувати нічого хорошого, не забуватись час від часу, то так же ж і збожеволіти не довго! Користі тоді з нас точно ніякої. Поезія - це рятунок від божевілля, паніки, страху..В ній відпочинок і відновлення сил для дальшої ще завзятішої праці, боротьби, віри.
Дякую вам за цей живий голос совісті 16
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і я дякую, Мар"яночко, і не втомлюся повторювати - за небайдужість отаку, за любов - до всього, що є у житті, до самого життя, до слова, яке стверджує це
 
Алексей Ткаченко, 22.07.2015 - 20:51
Под заказ непросто писать стихи. К тому же не совсем понятно кто на кого нападает. Это, напомню, пишет вам холуенок-щенок, если забыли smile Остаётся только надеяться, что именно враг "тупий, ненависний, зі звірячими поняттями, весь у злі, вихований тільки загарбати і ґвалтувати...", а наши ребята в лице Торнадо, Азова и Айдара вполне адекватные и добродетельные, за которых нужно молиться, переживать и писать стихи.
 
Олекса Удайко, 22.07.2015 - 20:16
apple Вірно, друже! Україна зараз поділена у просторі і часі - до і після! До початку агресії РФ і після неї! Артур Сіренко пише, як я розумію, звідти - де пахне смаленим! Все так, але є ще інше життя, на 95% території Країни, де - мир! Але немає миру у душах людей України... Щоб не сказитися, цілуються, любляться, пишуть... Зараз інколи ТВ не хочеться включати, бо... нічого доброго! Успіх у війні зараз залежить не тільки від тих, кого шматують, а й від тих, хто мирним трудом кладе свою цеглинку у загальну справу... Так було і раніше... Нам треба робити кожен свою справу! Але за акценти, які ти поставив, друже, за нагадування ми всі вдячні! За вірш і цей публіцистичний виступ - велике спасибі, Касьяне!

Не оцінюю, бо написане тобою не має ціни! 31 31 22
 
ЇЇ ТІНЬ, 22.07.2015 - 19:07
нічого не розумію.. ви закликаєте творців слова одягти комуфляжі і писати про війну? але ж у кожного,у кожного в голові і в серці ця клята війна,хіба мало про неї написано і переписано,чи ви вважаєте,що якщо,наприклад я уявлю як летить куля біля моєї голови я зможу передати стан того солдата,який живе"я живу сьогодні"-це його девіз,та не передам я,але притягну до себе ближче кулю.......ми тут відтримуємо,кожен по своєму і не можемо керувати думками інших,бо ніхто не знає відзеркалення і силу тої думки,дякую, що викликали в мені таку бурю емоцій.. flo36
 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
добре було б. якщо вони творці слова, а не полови. якщо вони громадяни своєї країни, а не приживали. якщо їхня хата - не крайня у селі.
але призивати дорослу людину кудись - то дивна. навітть дика справа, і я не зву нікого і нікуди.
якщо ви себе та мене зараховуєте до цієї високої, найвищої касти в моральному вимірі суспілььства, то нам досить буде і того, щоб мати пам"ять, говорити про неї, совість розбудити, від загального горя не відвертатися, на чужу і ворожу мову відповідь гідну давати, всім підтримати - і словом ліричним! - кожного, хто на захист став чи на допомогу захисникам.
тільки не робити вигляду, що ні війни нема, ні смерті у сусідському будинку, ні біди біля нашого порогу.
у всіх народів у всі часи Творець слова - перш за все громадянин. а потім і лірик, і співець кохання, і майстер пейзажів, і поет краси та гармонії.
так мені розуміється, перепрошую
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie