сумно, що написане мною
так важко і довго
засипане рожевими пісками
так легко і жорстоко
все Те пласке і егоїстичне
Так Я наче Вибачення прошу,
так Я наче полегшую Свій Норов,
коли розібратися в Собі не можу
Людині, яка Виживає,
не потрібне чтиво про Невдах
Їм потрібна власна маленька Надія
у Історіях про Звершення Сильних
а "трагічний герой"
усім Нам такий притаманний
не стане ніколи "популярний"
