...слухаючи музику, краще
сприймаєш написане;
таку музику можна
слухати вічно. Адже
вона є дух, вібрації
Божої Любові... Твої вуста миліші в цілім світі,
бо пломеніють чарами без слів.
Слова ж твої – що в давньому санскриті,
я в пісню їх про тебе радо вплів.
Люблю твої заломи й пуповину,
твою жертовність, відданість посту.
І дихання, твій клич в лиху годину
я чую, люба, в леті за версту.
Милують око марева й картини,
що пропонуєш ти мені щодня.
У пахмурну чи сонячну хвилину
ловлю їх серцем, як лелеченя:
з любов’ю, свято, як своє причастя,
щедротну манну, Божу світло-тінь...
З тобою бути – неймовірне щастя,
одне з найпотаємніших хотінь.
До серця дай своїм торкнутись словом,
що найдорожчим є посеред слів,
гармонією неземних мелодій
в угоду Небу і його послів.
Торкнусь, о Земле, – хай і без одвіту! –
набутком дум у спільнім леті літ…
Бо вірю, рідна, в істинну орбіту,
йму віру заки в праведний політ!
30.10.2019
_________
*Світлина: доторк до води Білого озера (із ФБ).
Ніжно, гармонійно п. Олексо! А як її не любити... Вона ж для нас святиня!!! Її не тільки любити а й оберігати потрібно!!! Вмієте ви п. Олексо заховати потаємніше... Гарно написали навіть дуже, читала з великим задоволенням!!! Гарного вам осіннього дня!!!
Я тямлю в музиці мало лише як споживач і аматор, бо акомпаную собі сам (створив музику до 5 власних віршів...), але домінансептакорди я люболю за їхню мелодику і приглушену таємничість...Заходьте на каву, поспіваємо разом...
Дякую, Ніночко! 
Любов така всесильна, що перероджує і нас самих. (Федір Достоєвський) 
Хотілось би почути...нового відвідувача! 
