Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Мені вже час - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую, Д. Вова!
Михайло Нізовцов, 07.09.2012 - 18:25
Гарний вірш про дуже особисте, і в той же час торкається кожного.З цікавості: ви не за кордоном, часом, живете?
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, я живу в Україні. Дякую за коментар!
Вразлива, 03.09.2012 - 19:15
Тільки з роками розумієш ту красу,в дитинстві же приймаєм за належне.Милі спогади в рідному краю.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І, справді, в дитинстві ми, наче б, пробігаємо повз та чіпкий дитячий погляд назавжди залишає у пам’яті картини минулих років. Дякую п. Дануто!
Окрилена, 03.09.2012 - 18:30
Мальовничо, стільки яскравих фарб, що пахнуть дитинством, яблуками з рідного саду... дуже гарно!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, щиро дякую!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 29.08.2012 - 19:52
Валічко чарівна лірика!!! Добре, що пам*ять вертає до рідної хати...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталочко!
Lana P., 27.08.2012 - 02:58
Мені вже час. Прийшла пора... туди,Де батьківська хата. =бо що ж миліше рідного краю, що заховався у розмаю... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут Ви на праві на всі 100%! Дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він бо завжди гріє душу. Дякую, Наталю!
Н-А-Д-І-Я, 26.08.2012 - 16:08
:16Батьки чекають, хай буде щасливою до них дорога... Гарно, Валюша... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наші батьки завжди чекають нас, своїх дітей, а особливо, коли вони живуть далеко від них. Дякую, Надійко!
Ліоліна, 26.08.2012 - 16:00
Хвилюється горобина у пишній свитці,Стиха ступає осінь за нею назирці. Краде непомітно наші роки, А погляд шукає запорошені сліди, осінь в природі і житті - тихий ліричний сум Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...невідворотність... нікуди від неї тікати... Дякую, Ліно!
Аліна Шевчук, 26.08.2012 - 15:59
гарно...настрій вловила. в самої на душі щось схоже. скоро в дорогу. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щасливої Вам подожі! Дякую, Аліно!
|
|
|