Ярослав К.: Якщо йдеться про китайців чи американців, може вони й радіють, їм вигідно послаблювати конкурента і продавати зброю. Але хіба в цього \"брата\", який напав, своєї клепки в голові немає? То нехай на тих \"закулісників\" і нападає, якщо він такий розумний. На фронті не думається про закулісників, бо перед тобою є конкретний ворог. Все міняється в історичному контексті, колись німці чи поляки, наприклад, були ворогами, а зараз наче брати. А росіяни навпаки стали ворогами, і зараз це факт, кого б у цьому не звинувачували. Бо спілкуючись навіть з родичами-українцями, що давно мешкають у Росії, дуже важко знайти порозуміння, вони реально вважають своє російське військо \"освободителями братской Украины от нацистской власти\". Тому ми, українці, не дурні і чудово розуміємо, що Захід допомагає нам в першу чергу, у своїх інтересах, але переводити стрілки і перекладати на нього провину зараз не варто, бо справжній брат не нападе на брата, хто б його до цього не підштовхував. Колись американці на другій світовій теж збагатилися, але Гітлер не став від того меншим злочинником, і виправдання фашизму чи нацизму, як і зараз рашизму, бути не може.
Ярослав К.: При різних поглядах ми на одній стороні \"барикади\", тому я не вважав і не вважаю тебе ворогом. Пропозицію про мир приймаю, нехай Господь пробачить всіх і за все.
Ярослав К.: Не пам'ятаю, щоб я тебе чомусь вчив колись, та якщо так, то учень з тебе, видно, ніякий. А ти, як сам не вмієш стримувати емоції, не вимагай цього від оточуючих. Щодо твоєї думки про мене, то висловлюй її на своїй сторінці, а краще при собі тримай, тоді і про себе менше чути будеш. Коротше, вчися тактовності, а ще пунктуації, і до тебе потягнуться люди. Аu revoir
Ярослав К.: Так, в 41-році теж ніхто не вірив, в цьому немає нічого дивного, бо смерть суперечить людській природі. Та у житті навіть справжні брати можуть поводитися, як покидьки
Ярослав К.: \"Шановний\", я не розумію, коли це ми з тобою перейшли на \"ти\", але якщо ти не дотримуєшся елементарної ввічливості, то ти не вартий відповідної поваги. Ти не знаєш мене, я не знаю і не хочу знати тебе, бо твоя манера спілкування свідчить про твою невихованість. Я досить довго терпів твої нікчемні дописи на моїй сторінці, навіть спочатку намагався відповідати, поки зрештою не забанив. Бо я не хочу сперечатися, тим більше, підчас війни, цієї спільної біди, яка об\'єднала суспільство, незалежно від політичних поглядів. Озирнися, на твою сторінку мало хто заходить, отже і твоя думка мало кому цікава, то чому ж ти нахабно лізеш із нею до инших авторів, навіщо свинячити в гостях, тим більше, в заблокованому статусі? Насправді, мені простіше просто видаляти твої \"комментарі\", але це твій бруд, то думаю, нехай він смердить на тобі далі, а суддями тобі будуть читачі. Шкода лише, що ти не відчуваєш цього смороду. А якщо в тебе така вже жага обляпати когось своїм лайном, то раджу знайти собі справжній російський форум і ляпайтеся там один з одним на здоров\'я, а тут більше прийнято говорити про вірші. Сподіваюся, це моя остання з тобою розмова.
Ярослав К.: Спасибо,приятно найти однодумца. Вот как раз на УПП я этот стих до сих пор так и не выложил, как и на фб. А на УПП я и попал-то благодаря Любе. И она сюда в своё время вернулась с её слов не в последнюю очередь благодаря моей благосклонности к её творчеству, ведь когда твои стихи нравятся, это реально мотивирует. Спасибо за отзыв и понимание
Ярослав К.: Она была моим другом, и понимала, как мало кто мог. Её стихи и сейчас очень близки мне, я много почерпнул для себя из её творчества. Около двух десятков моих стихов так или иначе перекликаются или касаются напрямую её произведений, были навеяны её стихами или рождены были из наших переписок, как, впрочем, и многие Любины стихи были как бы ответом на мои, не говоря уже о множестве экспромтов, написанных нами друг другу в комментариях. Иногда это была как бы игра в чувства на грани фола, хотя мы не были знакомы лично и никогда не созванивались, думаю, ты понимаешь, о чём я. Для меня эта потеря невосполнима, Лена. Царство ей небесное, а тебе огромная благодарность за понимание
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Спасибо 
