Ulcus: дякую! виявляється, що це діалектне, тому й відсутнє в академічних словниках. у нас в мовленні ніколи не зустрічала. до того ж «замість» подають як прийменник, а «замісто» як сполучник. взагалі службові частини мови для мене дуже загадкові.
Ulcus: ритм зовсім не складний. все абсолютно може бути так. я ж не дарма зробила ремарку про свідомий збій. і ви все чудово пояснили. шкода, що не прикріплюється звук. Я теж мала подібні проблеми
Ulcus: навіть не знаю, шкода чи ні, що я не писала тоді поезій (маю на увазі початок двохтисячних). емоцій - океан, пристрасть і відчай, захоплення і розчарування, ніжність і безкомпромісність…ех…
дякую) якось поживаю. згадалось «какось там наєдаюсь»))) бажаю і вам усього найліпшого!
Ulcus: мені тут марність більше з маренням асоціюється чомусь, з марами і мріями дуже люблю кличний відмінок - дякую за оце тепле звертання «друже» одні «сни» можна прибрати, замінивши займенником, щоб уникнути тавтології в реченні.
Ulcus: красиво, хоч і зболено. трішки ритм збивається у деяких рядках, за бажанням можна вирівняти. зокрема «розвіяно» можна змінити на «звіяне». це якщо раптом зайві склади не навмисні
Ulcus: от читаю звичайну красиву просту осінню поезію, аж тут - останній рядок. як то на мурахи на шкірі кажуть? сироти? то от: сироти побігли цілими родинами
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую дуже-дуже за такі теплі слова! Миру Вам, щастя, радості й добра!