Олександр Яворський: Догоріли. І стало багаття сумне І боліла душа, як неволя..... ну як тут засуджувати, якщо воно і самій прикро...
Гарний вірш і ритм! Все таки паперові листи - вони особливі... от їх навіть спалити можна, а це ціла дія, і гора спогадів, і натхнення на вірш... \"Електронка\" цього всього дати не здатна
Олександр Яворський: \"Який у художика пензель?\"
Ну це просто капец
Я у пензлях не спец
Ну, й питаннями, крихітко, валиш
Щоб позбутись вагань
Й стало менше питань
Для початку тобі вишлю палець
Дякую за даровані емоції!
Олександр Яворський: Як це не знайшли? Значить погано шукали
Вірш, Оленко, вкриває морозно-мінорним настроєм,наче сніг. Але й красиво так само, як тоді, коли сніг випадає!
Олександр Яворський: Ось так непомітно у світі іде прогрес.
Тобі пощастило із вірша про це дізнатись!
А хочеш для тебе замовлю я свій портрет,
Щоб ти географію також могла вивчати?
Бо, знаєш, не діло, коли світ - це лиш диван.
Що там пізнавати? Всього лиш єдина точка.
Ти ж можеш усюди бувати: отут, і отам,
Тактильно пізнати незвідане в світі. Хочеш?...
Олександр Яворський: це ж філософія ціла! тут стільки істин закладено, навіть не знаю за яку братися першою... мабуть, почну спочатку. Вірш надихає на роздуми! Дякую!
Олександр Яворський: Ось так і має бути... Правильні рішення - по одному кроку назустріч один одному і вони вже на два кроки ближче. І так, доки палкі обійми не зігріють їх і довколишню тишу... Дякую щиро, Наташа, за сприйняття!
Олександр Яворський: От дуже приємне мені Ваше сприйняття моїх віршів. Дякую Вам! Потойбічним гостем у житті інших не буваю, та коли про щось пишу, наче і справді \"вдягаю чужі туфлі\", щоб пройти і провідчувати ситуацію, подію, момент, так би мовити пережити її особисто, і викласти так як є!
Дякую за всі побажання, навзаєм! Буду радий Вас бачити знову!
Олександр Яворський: Міркую, що краще знати! Адже знання - це сила (хоча в деяких випадках незнання - це благо). І коли знаєш - є більше поле для дій і маневрів, та прийняття важливого, а може й доленосного рішення Дякую щиро!