Михайло Гончар: Олексо,дорогенький,нічого я не тасую.Вийшло те саме що і з віршем:написав відповідь на Ваш коментар,натиснув "відправити"і все зникло.Мені дуже жаль - комент був гарний .Це мій смартфон щось глючить.А Ви про мене вже погано подумали...Прошу пробачення.Було пізно,я психануві відклав на завтра,тобто на сьогодні.Я пам'ятаю що Ви писали,тож напишу ще,але пізніше.Зараз не маю часу.Дякую Вам.
Михайло Гончар: Щиро дякую,Світлано. І я таким уявляв клуб.А то:
\"Читаешь - сотни опечаток!
Стихи - такая пустота;
Слова без смысла,чувства нету,
Натянут каждый оборот;
Притом - сказать ли по секрету?
И в рифмах часто недочет.\"
Краще Пушкіна не скажеш.
І всеодно - палець вгору, ,ОК,молодець і ставлять свої \"лайки\".
Михайло Гончар: Я це роблю постійно. І перед тим як Вам писати теж заглянув. Це слово якесь не дуже наше, тому і рідко вживане. Коли я чую слово \"важний\",то зразу виникає образ такого собі гордого, важного, самозакоханого нарциса.
Ну що я зроблю? Не переймайтеся --це так собі - думки в куточку. А \"вповні по зубах\"теж не зовсім українською. Гляньте у фразеологічний. Я не дивився, але відчуваю... :hi
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
🌹🍸
І я таким уявляв клуб.А то:
Благодарю,Таисия 
Понравились стихи, но не понял последней строки(не совсем понял) 
