Михайло Гончар: Це було,ніби вчора.
В літні ночі короткі
Смакували з тобою
Ми вишневе вино.
Твої губи,як вишні,
Поцілунки солодкі...
Це було,ніби вчора,
Це було так давно...
Михайло Гончар: Нічого я спеціально не витирав(бачу Ви не вірите - Бог Вам суддя).І я давно забув що таке мандраж.З якого це дива?Я просто хотів нормально подискутувати(для чого і створений цей клуб) Та дискусії не виходить.Бачу Ви дуже болісно сприймаєте,коли Вам не лижуть.Я думав Ви нормальна людина,а Ви людина конфліктна.Більше на Вашу сторінку я не зайду - хай Вам лижуть кому це в кайф.
Михайло Гончар: В зниклому коментарі Ви казали ,що читаєте вперше,але ніби вдруге...Насправді читаєте вдруге,бо на першу появу цього опуса Ви перший дали коментар,за що я Вам дякую.
Щодо стилю то дійсно можна щось знайти схоже окрім "копити" і силосу. Вибачте,але копита вони і в Африці копита.Навіщо Вам ця архаїка? Залиште її спеціалістам-лінгвістам.Безперечно гарний вірш ці "копити"все псують.Я висказав свою думку,а Ви автор - Вам і вирішувати.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Понравилось. 
